logo-image
The Singapore Convention: 7 months later
Author: Yuna Potomkina
Source: Yurydychna Gazeta, 14 May 2020

Альтернативне вирішення спорів в усьому світі все помітніше відіграє важливу роль у наданні зацікавленим сторонам (фізичним особам або бізнесу) ефективної допомоги при вирішенні конфліктів. А тому особливу увагу варто звернути на ті зрушення, які, в тому числі і Україні, принесе «Сінгапурська конвенція про медіацію», яка набуває чинності 12 вересня 2020 року.

І це, в першу чергу, особливо важливо для комерційного сектора, оскільки допомагає сторонам вирішувати свої суперечки без традиційного судового розгляду, який часто є формальним, дорогим, дуже тривалим, а тому, зрештою й неефективним для бізнесу.

Актуалізується це викликами, які постали перед нами через пандемію коронавірусу (COVID-19). Наслідки карантинних обмежень вплинули не лише на бізнес-сферу, а й на судові системи всього світу. В результаті українська судова система стала ще більше перевантаженою, що, безумовно, вплине не строки розгляду та ефективність судових процесів.

Сучасні правові системи як ніколи покликані надавати різноманітний спектр варіантів вирішення спорів, щоб сторони могли обирати з-поміж них найбільш прийнятний та ефективний режим врегулювання з огляду на специфіку предмета, обставин та бажаних результатів.

Медіація також стає дедалі популярнішою як засіб вирішення спорів у міжнародній торгівлі. Медіація – це ефективний спосіб альтернативного вирішення спорів, за якого сторони звертаються до третьої особи, посередника(ів) за допомогою для досягнення мирного врегулювання їхніх суперечок. Цей спосіб можна використовувати практично для всіх типів спорів, незалежно від розміру позову й географічного охоплення, і він є альтернативою судовому розгляду в судах чи арбітражах.

Потужні переваги медіації полягають в наступному:

Економія витрат і часу. Медіація може бути організована протягом декількох тижнів і завершена протягом одного або двох днів, і тому вона пов'язана з меншими витратами, ніж судовий розгляд або арбітраж.

Контроль за результатом. Сторони несуть відповідальність і спільно визначають умови врегулювання, при цьому медіатор сприяє врегулюванню. Це дає сторонам контроль над результатом і створює поле для більш творчих способів вирішення спору. Це не схоже на судовий або арбітражний процес, коли результат рішення визначається суддею або арбітром для сторін.

Збереження відносин. Медіація може бути більш відповідним методом, коли сторони хочуть зберегти бізнес-відносини. Орієнтація на майбутнє і прагматичний підхід дозволяє продовжити спільний бізнес або ж через час почати нові спільні проєкти. Медіація відповідає духу бізнесу.

Конфіденційність. Медіація – це конфіденційний процес, при якому те, що обговорювалося або узгоджувалося в приватному порядку, не може бути передано третій особі без згоди сторін. Навіть, якщо медіація не приводить до домовленості, сторони можуть перейти до арбітражу або судового розгляду, але те, що відбувалося в процесі медіації, залишається конфіденційним і не буде розголошено або використано при арбітражному або судовому розгляді.

При всіх перевагах цікавим видаються результати міжнародного опитування [1], оприлюдненого 8 серпня 2019 року Сінгапурською міжнародною академією вирішення спорів, які показали, що можливість забезпечення виконання результатів є основним критерієм при виборі компаній та юристів для вирішення міжнародних комерційних конфліктів.

До теперішнього часу не було міжнародного механізму для ефективного визнання і забезпечення дотримання угод за результатами медіації для міжнародних сторін.

Хронологія подій Конвенції

Робочій групі Комісії ООН по праву міжнародної торгівлі («ЮНСІТРАЛ») знадобилось 3 роки (2015-2018), 6 сесій (62 - 68 сесій), 85 держав-членів і 35 неурядових організацій, щоб 20 грудня 2018 року Генеральна асамблея ООН прийняла Конвенцію, узгодила церемонію підписання, яка відбулася в Сінгапурі 7 серпня 2019 року та затвердила назву Конвенції «Singapore Convention on Mediation», (далі – Конвенція). Конвенція стала першою багатосторонньою угодою, яка полегшить визнання і забезпечення дотримання угод за результатами медіації.

Україна стала однією з 46 країн, що підписали Конвенцію. Серед інших підписантів – США, Китай, Південна Корея, Індія etc.

Станом на 30 квітня 2020 року вже 52 країни підписали Конвенцію.

Першими ратифікували Конвенцію Сінгапур та Фіджі, це сталося 25 вересня 2019 року. За ними 12 березня 2020 року до ратифікації приєднався Катар. Конвенція набуває чинності через 6 місяців після третьої ратифікація – 12 вересня 2020 року.

4 лютого 2020 року парламент Сінгапуру прийняв законопроєкт, яким ратифікував Сінгапурську конвенцію. Набрання чинності цього Закону є своєчасним та збігається зі світовим економічним спадом, що виник внаслідок спалаху COVID-19. Запит на медіацію та мирне врегулювання міжнародних комерційних спорів збільшується.

Основні особливості Конвенції

Щоб оцінити потенційний вплив Сінгапурської конвенції, важливо розглянути сферу її застосування.

Відповідно до ст.1 Конвенції, вона застосовується до міжнародної «угоди, внаслідок медіації і укладена у письмовій формі сторонами для вирішення комерційного спору». Конвенція не застосовується до угод, укладених для вирішення спорів або спорів, пов'язаних із сімейним, спадковим чи трудовим правом.

Згідно з п. 3 ст. 1 Конвенції, під дію Конвенції не підпадатимуть певні угоди, а саме угоди, які: 1) були затверджені судом чи укладені в процесі судового розгляду; 2) можуть бути приведені у виконання як судове рішення у державі, де розташований суд; 3) мають статус арбітражного рішення.

Ст. 4 Конвенції передбачає певні вимоги до угоди за результатами медіації, адже для приведення у виконання останньої сторона повинна подати до суду: угоду за результатами медіації, підписану сторонами; підтвердження того, що угода укладена в результаті медіації (підпис медіатора на угоді; документ про факт проведення медіації, підписаний медіатором; засвідчення установи, яка адмініструвала процес медіації, чи інші докази проведення медіації).

Ключовою особливістю Конвенції є те, що тепер угоди про врегулювання можуть виконуватись у будь-якій державі-підписанту швидко та ефективно. З цієї точки зору Сінгапурська конвенція – це всього лише ще одна частина головоломки глобальних конвенцій, які працюють в цьому напрямку. Вона вступає в ряди, але не прагне узурпувати нічиє місце. І оскільки Нью-Йоркська Конвенція 1958 року про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень вважається одним із найуспішніших інструментів, прийнятих ЮНСІТРАЛ, і є одним із ключових факторів успіху міжнародного арбітражу. Тепер, через 60 років, прийшов новий претендент. І маємо сподівання, що не менш успішний.

Цінність для України в часи пандемії

Зі зростанням витрат на арбітраж та зі світовим економічним спадом через пандемію COVID-19, Конвенція має великий потенціал стати одним із дієвих механізмів у вирішенні спорів. Сінгапурський міжнародний центр посередництва (SIMC) повідомив, що рівень успішності медіації досягає 70% у всьому світі та 85% у випадках, опосередкованих в рамках SIMC у 2017 році [2]. Це дуже обнадійливий знак того, що медіація є ефективним інструментом для вирішення спорів.

Однак, чи можна досягти мети Конвенції чи ні багато в чому залежатиме від кількості країн, які ратифікують Конвенцію. Конвенція буде успішною лише тоді, коли більше країн приєднаються до неї та наддадуть їй силу закону. Наразі, Конвенція може бути застосована лише в Сінгапурі, Фіджі та Катарі, починаючи з 12 вересня 2020 року. Іншим країнам може знадобитися більше часу для ратифікації Конвенції, оскільки поточний економічний спад може відволікти уряди від цього кроку.

Наша країна також за цей час встигла зробити кроки в напряму ратифікації та імплементації Сінгапурської конвенції про медіацію. Так, 22 квітня 2020 року Кабінет Міністрів України схвалив проєкт Закону України «Про медіацію», який на законодавчому рівні закріплює можливість проведення процедури медіації. Підготовка цього проєкту, окрім іншого, створює умови ратифікації та імплементації Сінгапурської конвенції Україною.

Конвенція є важливим кроком у просуванні медіації у всьому світі як ефективного інструменту врегулювання міжнародних комерційних спорів.

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE
Toggle high contrast
Toggle normal contrast
Toggle big fonts
Toggle normal fonts