logo-image
Sanctions against fathers who don't pay alimonies in Ukraine
Author: Yuri Neklyaev
Source: Yuryst&Zakon, 23 July 2020
Download

Статистичні дані

За останніми опублікованими даними Міністерства юстиції, на цей час на виконанні в органах державної виконавчої служби перебуває понад 500 тис. виконавчих документів про стягнення аліментів. Виконавці продовжують активну кампанію з боротьби з неплатниками аліментів. Так, завдяки вжитим заходам упродовж січня – березня 2020 р. на користь дітей стягнуто 1,2 млрд грн аліментів, що на 190 млн грн більше проти аналогічного періоду 2019 року. Водночас лише протягом перших місяців 2020 року стягнуто 13,3 млн грн штрафних санкцій із боржників, що вже перераховані стягувачам.

На сьогодні в руках виконавців справді багато важелів впливу на неплатників аліментів.

Законодавче регулювання

Комплексна боротьба з неплатниками аліментів розпочалася у 2018 році. Її ініціатором стало передусім Міністерство юстиції України.

Реалізація ініціативи Міністерства під загальновідомою назвою "Чужих дітей не буває" почалася в лютому 2018 р., коли вступив в дію Закон № 2234-VIII про посилення відповідальності за несплату аліментів. Документом передбачено низку санкцій, застосовних до боржників із аліментів:

– обмеження у праві керування транспортними засобами;

– обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та холодною зброєю;

– обмеження у праві полювання;

– обмеження у виїзді за кордон;

– суспільно корисні роботи тощо.

Одним із найбільш дискусійних і водночас популярних заходів обмеження є тимчасове обмеження боржників у праві виїзду за кордон.

За загальним правилом установлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон відбувається на підставі ухвали суду, постановленої за поданням державного або приватного виконавця. Однак, якщо сума заборгованості з аліментів перевищує сукупний розмір платежів за чотири місяці, виконавець має право не звертатися до суду, а виносити постанову самостійно. Обмеження у виїзді за кордон встановлюють до повного погашення заборгованості.

Слід звернути увагу, що розгляд питання про тимчасове обмеження виїзду за кордон здійснюють без виклику та повідомлення про це сторін виконавчого провадження. Тому наявність відповідного обмеження може стати для боржника справді несподіванкою вже під час перетину державного кордону. Ба більше, для застосування обмеження виїзду за кордон до категорії боржників, які мають заборгованість зі сплати аліментів понад чотири місяці, для виконавця достатньо самого факту заборгованості. Водночас обов'язковою умовою застосування відповідних заходів впливу в судовому порядку є свідоме ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.

Оскільки "ухилення від виконання зобов'язань" є оцінним поняттям, це призводить до формування неоднакової судової практики. Іноді є зловживання з боку виконавців, які вчиняють дії, спрямовані на застосування відповідних обмежень до боржника, без достатніх на це підстав.

Тому, якщо права боржника все ж було порушено через вжиття таких радикальних заходів забезпечення виконання рішень, законодавством передбачено систему відповідних способів захисту. Зокрема, згідно із ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Разом із тим відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою в разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування такого тимчасового обмеження (ч. 8 ст. 441 ЦПК України).

У контексті цієї санкції можна виокремити рішення ЄСПЛ у справі "Торресі проти Італії" (заява № 68957/16). У рамках цієї справи скарга заявника полягала в тому, що він не міг отримати новий закордонний паспорт і виїхати за кордон через наявність боргів з аліментів. Вирішуючи справу, ЄСПЛ зазначив, що ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції справді гарантує будь-якій особі право на виїзд із будь-якої країни для в'їзду в будь-яку іншої країну, у яку вона може бути прийнята. Тому відмова адміністративних органів Італії видати заявникові паспорт вказує на факт втручання в це право. Оцінюючи законність такого заходу, ЄСПЛ зауважив, що в тому випадку втручання було засноване на законі. Цей захід спрямований на забезпечення інтересів дітей і мав на меті захистити права інших осіб, а саме право дітей на належне утримання. З урахуванням вказаних обставин ЄСПЛ дійшов висновку, що заява була необґрунтована, а тому її відхилили.

Зазначене рішення є свідченням того, що на рівні Європейського співтовариства обмеження виїзду за кордон для боржників з аліментів сприймається як законне та виправдане. Водночас порядок застосування цієї санкції має бути чітко визначеним і зрозумілим для сторін виконавчого провадження.

Повертаючись до заходів, запроваджених Законом № 2234-VIII, слід звернути увагу на адміністративні заходи, що покликані підвищити ефективність стягнення аліментних коштів із боржників:

– створено публічний реєстр неплатників аліментів;

– сформовано окремі мобільні групи виконавців, робота яких сфокусована на виконанні судових рішень саме щодо виплати аліментів;

– створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів.

Із серпня 2018 року набув чинності другий пакет законів, спрямований на посилення відповідальності боржників з аліментів. До санкцій, запроваджених другим пакетом законів, належать:

– штрафи (за заборгованість понад 1 рік – 20 %, понад 2 роки – 30 %, понад 3 роки – 50 %);

– обмеження доступу до державної служби;

– кримінальна відповідальність за ухилення від виконання суспільно корисних робіт;

– установлення заборони особі, яку внесено до Єдиного реєстру боржників за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, відчужувати належне їй майно до погашення такої заборгованості;

– запровадження механізму звільнення дітей від обов'язку утримувати непрацездатних батька або матір у разі невиконання останніми обов'язку щодо сплати аліментів на дитину до її повноліття понад 3 роки;

– запровадження системи автоматизованого арешту коштів боржників.

Стосовно запровадження процедури автоматизованого арешту на практиці, то державне підприємство "Національні інформаційні системи" розробило прикладний програмний інтерфейс (АРІ), що реалізує електронну інформаційну взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з інформаційними системами банків, і Регламент, що описує функціонування зазначеного АРІ.

На практиці проблемою залишається те, що не всі банки приєдналися до вказаної інформаційної взаємодії, винесену постанову виконавець спрямовує до банківської установи поштою. Такі постанови надсилають простим поштовим відправленням, що на практиці створює численні ризики як з боку виконавців, так і працівників банків, оскільки постанова може містити помилки або взагалі "загубитися" і не надійти до банківської установи, а боржники тим часом виводять кошти з рахунків. Крім того, іноді банки відмовляють у накладенні арешту із формальних підстав і повертають постанову про арешт коштів без виконання. У такому разі виконавець вимушений повторно вчиняти відповідні дії, а це знову додаткові строки на виготовлення постанови, її реєстрацію та направлення до банку. Тобто втрачається дорогоцінний час, що є ключовим показником для ефективного функціонування системи. Отже, для повноцінного використання система автоматизованого арешту коштів боржників, а також права й обов'язки суб'єктів, що її використовують, потребують перегляду та вдосконалення.

ВИСНОВОК:

Упродовж останніх кількох років законодавство України закріплює доволі ефективні способи впливу на боржників з аліментів. Однак деякі із заходів впливу на боржників потрібно переглянути та сформулювати так, щоб під час їх використання забезпечити баланс інтересів усіх сторін виконавчого провадження.

На мою думку, найбільш ефективними санкціями є штрафи, автоматизований арешт коштів боржників та обмеження у праві виїзду за кордон. Насамперед санкції повинні бути спрямовані на майно та кошти боржника, і тільки якщо стягнути заборгованість у такий спосіб немає можливості, можна застосовувати обмеження особистих немайнових прав. Водночас такі обмеження мають бути співмірні із сумою заборгованості та застосовувати їх належить з урахуванням найкращих інтересів дитини.

Варто пам'ятати, що метою застосування санкцій у межах виконавчих проваджень про стягнення аліментів є передусім відновлення та захист порушених прав дитини на належне утримання, а вже потім – виправний вплив на боржника.

This site uses cookies to offer you better browsing experience.
READ MORE