Дуже часто, коли розмова з юристами заходить про медіацію, можна почути досить скептичне ставлення до цього інституту. За моїми спостереженнями, це ставлення часто формується через неповне розуміння самої процедури медіації та ролі юриста в ній. Наслідком цього є припущення про те, що медіація є конкурентною послугою щодо юридичного консультування та супроводу у суді. З цим питанням і будемо розбиратися.
Юристи і медіатори: конкуренти чи партнери?
У цих же розмовах з колегами я спостерігаю такі три основні тенденції – назву їх умовно "ми і так це робимо", "нам це невигідно" і "ми у це не віримо".
"Ми і так це робимо" – говорять ті, хто насправді намагається виходити з інтересів клієнтів при проведенні переговорів з іншою стороною. Проте не враховує, що все ж таки залишається представником однієї із сторін, а не незалежним посередником. Такий підхід є корисним для клієнта, але зветься не медіацією, а collaborative lawyering. І не має всіх аспектів, а отже і переваг медіації.
"Нам це невигідно" – говорять ті, хто працює в контексті старого анекдоту про юристів "- Тату, я виграв справу, яку ви не могли виграти багато років! - Дурень! Ми, поки вели цю справу, три покоління виростили та вивчили". Насправді, якщо дивитися ширше, то за час, який витрачається на супровід однієї судової справи, можна взяти участь у декількох (якщо не декількох десятках) медіацій і заробити в них набагато більше.
"Ми у це не віримо" – часто говорять ті, хто вважає, що якщо сторони не змогли домовитись самі, то вони навряд чи домовляться за участю нейтрального посередника, а тому краще одразу звертатися до того, хто наділений владою винести рішення для сторін. До того ж рішення, прийняте сторонами на медіації, не підкріплено виконавчим документом. Тут у мене завжди постає кілька питань. Почну з кінця: чи дійсно виконавчий лист як квінтесенція довгого шляху судового розгляду є гарантією того, що ваш клієнт отримає те, що бажає? А у випаду невдалих прямих переговорів - чи сторони разом з їх юристами проводили ці переговори виходячи з гарвардської моделі переговорів і змогли належним чином дослідити інтереси обох сторін та приділити увагу емоціям, побудувати довіру, визначити можливі варіанти та критерії для їх відбору? Зазвичай відповідь – "Ні", що означає, що припущення про неефективність медіації робляться виходячи з неефективності переговорів, які проводились зовсім на інших засадах.
І, як вже було сказано вище, окремий внесок у таке скептичне ставлення часто робить нерозуміння ролі юриста у медіації та острах того, що в медіації юристам немає місця. Це не так.
Участь юриста в медіації: покрокова інструкція
Той, хто знайомий з процедурою медіації, та з тим, як вона проводиться, швидше за все знає, що медіація має певні етапи. І роль юристів визначається саме тим, на якому етапі зараз знаходиться медіація. В залежності від етапу внесок та активність участі юриста будуть різними.
Отже, медіація має п'ять основних етапів (в залежності від "школи" медіації їх назви та кількість можуть відрізнятися): підготовка, знайомство, дослідження, торги, закриття.
На етапі підготовки активність юристів зазвичай досить висока. Юристи збирають та досліджують матеріали справи, визначають юридичну позицію, обговорюють її з клієнтом, узгоджують тактику ведення обговорення. Якщо юристи мають додаткові навички у collaborative lawyering, то вони можуть допомогти клієнту визначитись з його інтересами, можливими альтернативами, сильними і слабкими місцями тощо.
На етапі знайомства завдання юриста – представити юридичну позицію клієнта, за потреби прокоментувати озвучену юридичну позицію іншої сторони, проте важливо не переходити в юридичні дебати. Оскільки не боротьба юридичних позицій є основним фокусом в медіації. Це, мабуть, є найнезвичнішим для юристів в медіації – тут завдання не перемогти іншу сторону, а її вислухати, зрозуміти і шукати шляхи взаємовигідного рішення. А тому на цьому етапі активність юристів знижується у порівнянні з попередньою стадією.
На етапі дослідження активність юриста є найнижчою - його завдання бути поруч з клієнтом, але сам юрист на даному етапі діє реактивно, а не проактивно. Це – етап дослідження бачень, інтересів, прагнень та обмежень, і юридичні нюанси тут відходять на другий, якщо не на третій план.
На етапі торгів юристи знову стають активнішими та допомагають клієнтам оцінювати напрацьовані та пропоновані варіанти вирішення з юридичної точки зору.
На етапі закриття активність юриста ще більше зростає, адже на цьому етапі вони відповідають за фіксацію та надання юридичної форми і ваги всім досягнутим домовленостям, узгоджують конкретні деталі виконання досягнутих рішень та складають документи за наслідками медіації.
Замість висновку
Як бачите, у юриста в медіації є ціле поле завдань. І з ними не працює медіатор, тому участь юриста у медіації, який розуміє свою роль та особливості даної процедури, буде безперечно корисною. По-перше, це матиме позитивний вплив на стійкість та довготривалість результату (те, що називається словом "sustainability"), оскільки присутність юриста в медіації дає можливість клієнту оперативно радитись і оцінювати варіанти з юридичної точки зору. По-друге, це буде корисно і для загальної ефективності процесу, адже наявність поруч юриста надає клієнту додаткову впевненість та психологічний спокій, що дозволяє йому почуватися та рухатися у процесі медіації більш вільно.
