Напередодні Мінагропоітики розширило критерії визначення важливих для економіки підприємств в галузі сільського господарства, які можуть забронювати частину співробітників. Раніше такі критерії визначив НБУ для фінустанов. Так само за певними критеріями могли бронювати працівників в IT-галузі, але тут щось пішло не так, зокрема через зміну порядку бронювання в січні 2023 року. Отже, у підприємств із різних галузей економіки досі лишаються питання щодо останньої. Щоб не сталося так, як з айтішниками, Mind нагадує про нюанси цієї процедури. Що вона зараз передбачає і які підприємства можуть нею скористатися, розповіли Mind радники Asters Юна Потьомкіна і Антон Сінцов.
Наприкінці січня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час», який набрав чинності 31 січня 2023 року. Тим самим оновив процедуру бронювання військовозобов'язаних, повністю змінивши попередню процедуру за постановою №194 та додавши економічну складову для бізнесу за наявними напрямкам бронювання.
Нагадаємо, що бронювання надає тимчасову відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаним, які працюють у компаніях, що є критично важливими з точки зору забезпечення їх стабільного функціонування в особливий період.
Напрямки подачі на бронювання
Загалом новий порядок передбачає для бізнесу три можливі напрямки подачі на бронювання:
- через наявність мобілізаційного завдання;
- через наявність державного договору, в рамках якого відбувається задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань;
- через визнання компанії критично важливою для економіки та населення.
Кожен окремий напрямок має свою специфіку та практичну складову.
Напрямок 1: через мобілізаційне завдання
Цей напрямок надає можливість бізнесу, якому було встановлено мобілізаційне завдання на рівні Кабінету Міністрів, інших органів державної влади та укладено відповідний договір, подаватися на бронювання.
Подібний механізм бронювання існував і за попередньою процедурою, проте не користувався особливою популярністю в бізнеса, адже вимагав наявності мобілізаційного завдання, яке отримати було вкрай важко.
Напрямок 2: через задоволення потреб ЗСУ / військових формувань
Постанова надає можливість податися на бронювання компаніям, які виробляють товар, виконують роботу й надають послуги для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і уклали відповідний державний контракт (договір).
Компанії, які відповідають цьому напрямку, мають подати до Міноборони або до Мінстратегпрому список на бронювання, довідку про кількість військовозобов’язаних і лист-обґрунтування з деталями державного контракту та письмовим підтвердженням коректності вказаних у списку військово-облікових даних.
У рамках попередньої процедури бронювання цей напрямок також активно застосовувався бізнесом і на практиці надавав можливість компаніям, які мали договір, наприклад з Міноборони, командуванням Збройних Сил, ініціювати процедуру бронювання та бути заброньованими в разі дотримання всіх необхідних вимог.
Напрямок 3: через задоволення потреб економіки та населення
Цей напрямок зазнав найбільших змін і доповнень. Він є дворівневим, адже передбачає спочатку необхідність отримати рішення про відповідність компанії до критично важливої, і тільки згодом вона може податися на бронювання.
За процедурою компанія, задля того щоб бути визнаною критично важливою, має виповідати не менш ніж трьом для паливо-енергетики та двом – для соціальної сфери та медіа критеріям з семи, а саме:
- великий платник податків – податки за минулий рік більше 1,5 млн євро;
- великий експортер – надходження в іноземній валюті за минулий рік більше 32 млн євро;
- стратегічне підприємство – перелік затверджено постановою Кабміну №83 від 4.03.2015;
- галузева або територіальна важливість – рішення профільного Міністерства або відповідної адміністрації;
- сплата податків – відсутність заборгованості щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
- середня заробітна плата – не нижче середньої по регіону (за IV квартал 2021 року);
- підприємство є резидентом «Дія Сіті».
За наявності необхідної кількості критеріїв компанія подає заявку до профільного Міністерства або відповідної адміністрації і додає копії підтверджувальних документів, а також інформації стосовно подання компанією податкової звітності за останній календарний квартал.
Далі орган, до якого надійшло звернення, розглядає документи й ухвалює рішення про відповідність або невідповідність компанії як критично важливої. За результатами розгляду копію позитивного рішення орган доводить до відома Мінекономіки та Генштабу.
Після того як компанія була визнана критично важливою та отримала відповідне рішення, вона може подаватися до профільного Міністерства або відповідної адміністрації на бронювання, додавши список на бронювання, довідку про кількість військовозобов’язаних і лист-обґрунтування з деталями рішення про критичність і письмовим підтвердженням коректності зазначених у списку військово-облікових даних.
Загальна процедура бронювання
Загалом, незалежно від напрямку, процедура погодження бронювання суттєво не відрізняється. Спочатку орган-ініціатор (визначається залежно від напрямку) розглядає документи, потім передає їх на розгляд до Генштабу, який, за результатами опрацювання, передає документи до Мінекономіки.
Після перевірки документів Мінекономіки ухвалює рішення про бронювання військовозобов’язаних, яке відповідно до результату надсилає органу-ініціатору та Генштабу. Останній за процедурою доводить зазначене рішення до відповідних ТЦК та СП.
На підставі рішення про бронювання компанія видає військовозобов’язаному під розпис у відомості витяг, посвідчений підписом керівника та печаткою (у разі її наявності), який є документом, що підтверджує надання військовозобов’язаному відстрочки.
Постановка на спеціальний військовий облік
Однак процедура бронювання на самому лише витязі з рішення Мінекономіки не закінчується. Після отримання витягу компанія має надіслати до ТЦК та СП (за місцем військового обліку військовозобов’язаного) повідомлення про бронювання військовозобов’язаного для зарахування його на спеціальний військовий облік.
При цьому новий порядок чітко передбачає, що зазначення в рішенні Мінекономіки про бронювання неправильної інформації може бути підставою для відмови в зарахуванні такого військовозобов’язаного на спеціальний військовий облік. Отже, за результатами бронювання може виникнути ситуація, коли військовозобов'язаний має витяг про бронювання, але не стоїть на спеціальному обліку.
Як свідчить практика, у подібній ситуації залишається можливість мобілізації військовозобов'язаного, адже для ТЦК та СП процедура бронювання вважається завершеної тільки за умови постановки військовозобов'язаного на спеціальний облік з відповідною відміткою на витягу. Отже, на етапі формування подачі компаніям варто приділяти особливу увагу коректності заповнення списків.
Окремі питання бронювання
Новий порядок бронювання доповнений низкою нюансів, які варто враховувати при підготовці документів на бронювання, серед яких:
- Бронюванню підлягає 50% військовозобов’язаних компанії на дату подання списку, а в разі обґрунтованої потреби кількість може перевищувати 50%. Цей відсоток розраховується й відображається компанією у довідці про кількість військовозобов’язаних, яка подається разом із документами на бронювання.
- Військовозобов’язані керівники та їх заступники, а також працівники паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджує Міненерго, підлягають бронюванню незалежно від військового звання, віку та військово-облікової спеціальності. Тобто зазначена категорія осіб можуть бути заброньовані незалежно від їх дефіцитності для Збройних Сил.
- Іноземні установи або виконавці міжнародних проєктів, які є критично важливими для економіки та населення в особливий період, подають список до Секретаріату Кабінету Міністрів України або МЗС. Водночас перш ніж подати цей список, такі підприємства мають увійти до переліку критично важливих, затвердженого одним із двох вказаних органів.
- Порядок передбачає можливість бронювання військовозобов'язаних, які працюють на підприємстві, і не передбачає процедури бронювання співпрацюючих із підприємствами ФОПів чи ГІГ-контракторів. Теоретично ФОПи можуть окремо податися на критерії, але наразі на практиці ці критерії для ФОП є недосяжними.
- Пункт четвертий встановлених Кабінетом Міністрів України критеріїв надає можливість профільним міністерствам та військовим адміністраціям ухвалювати свої, так звані, підкритерії, які розширюють можливості бізнесу подачі на бронювання. Зокрема, такі підкритерії наразі діють у Мінагрополітики, Мінекономіки, Міненерго, Мінфін, МЗС, Київській міській та обласній військових адміністраціях, і поступово затверджуються й іншими органами.
- У процедурі відсутні строки розгляду як заяв на визнання критичності, так і розгляду самих переліків на бронювання. Практика сьогодення – від тижня до двох на ухвалення рішення щодо критичності та від двох тижнів щодо невизначеного строку на розгляд переліків військовозобов'язаних.
Висновки та очікувані тренди
Процедура бронювання зазнала суттєвих змін і передбачає більш чіткіші вимоги як до формування документів на бронювання, так і до самого механізму. Однак, як показує досвід застосування попередньої процедури, залишається ще багато питань, які по факту будуть врегульовані вже на етапі їх відпрацювання на практиці або безпосередніми роз'ясненнями відповідних органів.
Загалом же бронювання залишається одним із варіантів для отримання компаніями відстрочок для своїх критично важливих працівників. Відповідно очікуємо цього року, з одного боку, тренд на збільшення заявок бізнесу на бронювання, з іншого – посилення уваги і контролю державних органів до процедури.
Звісно, у цьому контексті для нашої держави одним із найчутливіших викликів буде сприяння досягненню балансу між забезпеченням оборонних інтересів нашої країни та збереженням економічного фронту.
