Чи виживуть приватні підприємства (ПП) в боротьбі з товариствами з обмеженою відповідальністю (ТОВ), чим регулюватиметься діяльність бізнесу, куди подінуться адміністративно-господарські санкції, яким стане статус майна державних підприємств та інші питання, пов’язані зі спробою скасування Господарського кодексу проаналізувала старша юристка «Asters» Анна Гнип ексклюзивно для Mind.
Тож, знову нашому законотворцю не дає спокою Господарський кодекс. Важко сказати, яка це за рахунком спроба його скасувати. Під яким тільки соусом нам не пропонували вже цю страву, однак досі всі зусилля були марними. Яке ж обґрунтування «новизни» ідеї пропонується зараз, які новели в регулюванні бізнесу несе законопроект та наскільки сильно вони вплинуть на життя підприємців? Спробуємо розібратися.
Ключові причини необхідності скасування Господарського кодексу вже близько 18 років зберігаються незмінними – відсутність регулятивного ефекту, декларативність норм та конфлікт із іншими нормативно-правовими актами, зокрема Цивільним кодексом.
В своєму обґрунтуванні проєкт 6013 також не став унікальним.
А от приводом для подання законопроєкту стало ухвалення 29 червня 2021 року Великою Палатою Верховного Суду постанови у справі № 916/2813/18, якою було затверджено резонансну правову позицію, згідно з якою ПП є господарським товариством та має регулюватися аналогічно до ТОВ. Рішення насправді резонансне для бізнесу. Однак чи достатнє воно для таких радикальних дій, як скасування цілого кодексу?
Загалом скасування кодексу може розглядатися, однак головне на цьому шляху – зберегти дійсно важливі та ключові елементи регулювання бізнесу. Спробуємо оцінити, чи впорався з цим завданням Проект 6013.
Що нового пропонує законопроєкт?
Серед ключових новел проєкту 6013 особливої уваги заслуговують такі:
- поступове скасування ПП як організаційно-правової форми ведення бізнесу та його повна заміна на ТОВ;
- поступове скасування таких юридичних осіб публічного права як державні підприємства, комунальні підприємства та спільні комунальні підприємства із переведенням їх в організаційно-правові форми товариств;
- врегулювання окремих аспектів діяльності підприємств в перехідний періоддо моменту припинення їх існування (регулювання органів управління та посадових осіб, правочинів із заінтересованістю та значних правочинів тощо);
- скасування таких інститутів, як право господарського відання та право оперативного управління майном, що використовуються в державному секторі;
- встановлення нових підстав передачі майна в управління юридичної особи, зокрема державної форми власності, а саме: у власність, в оренду та в управління, що відбувається на підставі договору про управління майном;
- перенесення до Цивільного кодексу окремих умов, що раніше були закріплені в Господарському кодексі, зокрема визначення об’єднання юридичних осіб як організаційно-правової форми, визначення корпоративних прав та їх регулювання та деякі інші питання.
Так, проєкт 6013 пропонує повністю скасувати Господарський кодекс з дня набрання чинності вказаним законом. Для зменшення шокового ефекту для бізнесу та держави запроваджується перехідний період, який становить від п’яти до семи років для окремих питань. Протягом вказаного періоду будуть діяти специфічні норми законопроєкту, якими спробували «замінити» анульований Господарський кодекс, зокрема в розрізі правового регулювання підприємств.
Після закінчення перехідного періоду, вичерпавши свою основну мету, проєкт 6013 залишиться чинним лише в незначній частині. При цьому досить дивним видається те, що такі важливі аспекти бізнесу, як, наприклад, визначення терміну «підприємництво», встановлення порядку застосування адміністративно-господарських санкцій та деякі інші, будуть надалі врегульовані вказаним Проектом 6013, а не внесені безпосередньо до Цивільного кодексу.
Яким буде ключовий вплив на бізнес та чи варто хвилюватися?
Найбільш істотною зміною, яку відчує на собі приватний сектор, стане скасування інституту ПП, який вже не один десяток років є другою за популярністю організаційно-правовою формою юридичних осіб в Україні. І хоча перше місце історично тримається за ТОВ, кількість ПП наразі перевищує 200 000, що становить близько 14% від загального обсягу юридичних осіб в державі.
За часи незалежної України законодавець все більше концентрувався на вдосконаленні правового регулювання ТОВ, залишаючи поза увагою ПП. Для когось це видавалося проблемою, однак інші знаходили в такій ситуації позитивний контекст. Практично повна відсутність законодавчих вимог до ПП дозволяла встановлювати в кожному окремому випадку будь-які норми, що є зручними для власника, оминаючи часом складні механізми скликання загальних зборів, виплати дивідендів, розмежування компетенцій між органами управління, що передбачені для ТОВ.
Однак у випадку прийняття проєкту 6013 всі ПП необхідно буде протягом 5 років реорганізувати за рішенням власників у ТОВ або інші види юридичних осіб. Відтак законодавча шпарина для спрощення життя невеликих компаній буде ліквідована.
Чи залишиться все як було раніше, якщо закон не ухвалять?
Шлях від подання законопроєкту до його ухвалення може бути зовсім не близький та дуже часто виявляється нездоланним для сотень законодавчих ініціатив, що потрапляють на розгляд Верховної Ради та її комітетів. Скасування Господарського кодексу – рішення вагоме та дуже помітне для українського правового поля і «по-швиденькому» його навряд чи затвердять. Тому, здавалося б, хвилюватися ще зарано.
В той же час, чого остерігатися і куди бігти, якщо закон приймуть ми загалом розібралися. Та чи може бізнес зітхнути з полегшенням, якщо законопроєкт все ж не пройде протяжного та тернистого шляху його прийняття? Це питання можливо навіть цікавіше.
Ключовий нюанс полягає в тому, що закон не просто змінює правове регулювання на рівному місці, а все ж, з-поміж іншого, намагається вирішити проблему, що існує вже доволі давно, та полягає в розмежуванні ПП та ТОВ.
Закріплення в згаданій вище правовій позиції Верховного Суду положень про тотожність правового регулювання ПП та ТОВ призводить до різкої зміни правового становища діючих ПП. Тепер всі законодавчі норми, що зачіпають товариства, мають застосовуватися й до ПП.
Загалом це опосередковано натякає на необхідність приведення установчих документів всіх ПП у відповідність із вимогами закону до товариств. Адже навіть якщо статут ПП буде альтернативно врегульовувати взаємовідносини, у випадку виникнення спорів суд все ж матиме всі підстави застосовувати до ПП закони, що регулюють діяльність товариств.
Відтак, якщо законопроєкт 6013 не ухвалять, ситуація ризикує стати не менш складною, коли норма закону в її буквальному тлумаченні вступає в різке протиріччя із практикою її застосування.
