Медіація – дієвий і економічно вигідний спосіб профілактики та вирішення конфліктів. Під час очікування на ухвалення законопроєкту №3504 у другому читанні медіація в Україні практикується «без рецепту».
В часи крайньої потреби імунізації бізнес-відносин і не тільки давайте ознайомимось з інструкцією з використання медіації.
Склад. Медіація – добровільна, позасудова, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.
Третя сторона (медіатор) не пропонує учасникам варіант вирішення ситуації, а допомагає сторонам самим його виробити.
Медіація є добровільним способом конфіденційного врегулювання спору, під час якого присутня третя особа (медіатор), яка обов’язково є нейтральною та, власне, допомагає сторонам досягнути консенсусу. Водночас у сторін завжди зберігається можливість звернутися до суду.
Медіація складається з п'яти основних етапів:
- підготовка,
- знайомство,
- опис конфліктної ситуації сторонами,
- розв’язання проблеми (торги),
- закриття (фіксація досягнутих домовленостей).
Клінічні характеристики. Медіація може бути застосована на різних стадіях будь-яких конфліктів (між бізнесами та фізособами), які виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у кримінальних провадженнях при укладенні угод про примирення сторін.
Показання:
- існує необхідність або намір продовжити відносини з обох сторін;
- є необхідність скоротити час та фінанси;
- для сторони важлива репутація і програш в судовому процесі може їй зашкодити;
- для вирішення спору, крім правових аспектів, необхідно враховувати економічні інтереси сторін, а його рішення тільки в правовій площині не дає необхідного результату;
- є частина інформації, яка має конфіденційний характер та не може бути розголошеною другій стороні.
Спосіб застосування. Фізичні та юридичні особи можуть звернутись до медіатора для проведення медіації як до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, так і під час судового, третейського чи арбітражного провадження або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.
Медіація проводитиметься за взаємною згодою сторін відповідно до принципів
- добровільності;
- конфіденційності;
- незалежності та нейтральності, неупередженості медіатора;
- самовизначення та рівності прав сторін медіації.
Особливості застосування.
В ідеальному світі після виникнення суперечок сторони погоджуються на медіацію якомога швидше. У реальному світі вони часто схильні робити навпаки та чекати дня настання суду.
Однак, багато справ можуть бути вирішені на ранніх стадіях спору.
Якщо ви ставите собі питання, чи правильний час для медіації, найкращий спосіб це перевірити – комунікація зі своїм опонентом.
З’ясуйте, чи він/вона відчуває, що справа готова до врегулювання, і нема причин для зволікань. Також може бути корисно, якщо медіатор заздалегідь конфіденційно поговорить з кожною із сторін, щоб з’ясувати, чи готові вони вирішити справу мирним шляхом.
Протипоказання. Підвищений рівень ескалації конфлікту, а саме:
- самознищення стає прийнятним, якщо воно означає і знищення опонента;
- незначні особисті втрати розглядаються як виграш, якщо шкода опоненту більша.
З цього моменту медіація припиняє бути панацеєю.
Взаємодія з юристами. Однією з основних особливостей процедури медіації є добровільність участі та «авторство» сторін при напрацюванні варіантів вирішення конфлікту.
Роль юристів з представників в змагальному процесі змінюється на роль юридичних консультантів у процесі медіації.
Ось три простих правила, адресованих юристам, які гарантують, що медіація запрацює.
1. Дозвольте медіатору взяти на себе відповідальність за процес. Якщо ви не даєте можливості медіатору контролювати процес, очікувати успішного завершення немає сенсу.
2. Дозвольте клієнту бути центром процесу. Медіатору важливо мати прямий контакт безпосередньо з клієнтом.
Не намагайтеся інтерпретувати або пояснювати кожне слово, яке говорить ваш клієнт. Не намагайтеся захистити свого клієнта від нього самого.
3. Не намагайтесь виграти суперечку і не втрачайте можливості. Може здатись, що медіатор займає позицію, яку захищає ваш опонент (дійсно, іноді це буде більше, ніж просто видимість).
Якщо ви просто скажете, що не згодні, але готові вислухати, що буде далі – цього достатньо, щоб процес тривав. Якщо ж ви будете наполягати на тому, щоб довести, що опонент не правий, ви ризикуєте спровокувати безплідні дебати та поставити під загрозу медіацію.
Ці поради допоможуть збільшити шанси на успішну медіацію.
Побічні ефекти. Світовий досвід попереджає, що показники успіху медіації коливаються на рівні 80%, це зумовлює сатисфакцію та задоволення інтересів сторін, оздоровлення відносин та налагодження конструктивного діалогу, збереження репутації.
Також, українським законопроєктом №3504 пропонується передбачити, що у разі успішного проведення медіації щодо спору, який є предметом розгляду суду, відповідній стороні судового провадження буде повернуто 60% сплаченого судового збору.
Сторонам забезпечується вихід емоцій в конструктивне русло. Рішення повністю задовольняє інтереси сторін, що призводить до консенсусу.
