Минулого тижня Європейська комісія, один з найвпливовіших антимонопольних регуляторів у світі, наклала черговий штраф на Google.
За неповні два роки це вже третій штраф Єврокомісії щодо цієї компанії, а загальна сума стягнень перевищує 8 млрд євро.
Чому Єврокомісія не любить каліфорнійського інтернет-гіганта?
У 2004 році компанія Google запустила у Європі сервіс порівняння цін Froogle, зараз він називається Google Shopping. Сервіс не користувався особливою популярністю в основному через наявність на ринку потужних конкурентів.
Один з внутрішніх документів компанії Google, як стверджувала ЄК, зазначав, що "Froogle просто не працює". Для виправлення ситуації з 2008 року Google почала використовувати своє домінуюче положення на ринку інтернет-пошуку.
У стрічці результатів пошукового запиту пропозиції від Google Shopping висвітлювалися на перших позиціях, а пропозиції конкурентів потрапляли на четверту сторінку або далі. За статистикою, 90-95% кліків користувачів припадають на першу сторінку, тож такі дії призвели до стрімкого зростання популярності Google Shopping і рівнозначного падіння позицій конкурентів.
ЄК визнала це зловживанням домінуючим положенням на ринку інтернет-пошуку і в червні 2017 року оштрафувала Google на 2,42 млрд євро. Це був найбільший штраф в історії ЄК, але рекорд тримався недовго.
Частка Google на ринку інтернет-пошуку в ЄС перевищує 90%. За даними ЄК, для закріплення свого становища з 2011 року компанія застосовувала три види обмежень до виробників Android-пристроїв та операторів мобільного зв'язку.
Перший — за умови встановлення виробником на Android-пристрій магазину додатків Play Store виробник зобов'язувався встановити програму пошуку Google Search та браузер Chrome, у якому за замовчуванням використовується пошук Google. Таке нав'язування зменшувало стимул виробників та користувачів Android-пристроїв встановлювати програми та сервіси фірм-конкурентів Google.
Другий — Google платила найбільшим виробникам пристроїв та операторам мобільного зв'язку за встановлення пошуку Google Search на усіх їхніх продуктах. Як і в попередньому випадку, такі дії негативно впливали на конкуренцію, оскільки зменшували стимул виробників встановлювати інші системи.
Третій — Google не дозволяла встановлювати свої програми, у тому числі магазин Play Store та пошук Google Search, на пристрої з альтернативною версією системи Android, яка не була затверджена компанією Google, наприклад, Fire OS від Amazon. Це зменшувало шанси пристроїв на успіх та хороші продажі.
ЄК визнала такі дії порушенням антимонопольного законодавства й у липні 2018 року оштрафувала Google на 4,34 млрд євро. Наразі це найбільший штраф ЄК.
У березні 2019 року під приціл регулятора потрапив сервіс AdSense. Ця програма дозволяє вбудовувати рекламні оголошення у пошукові видачі на сайтах, які її використовують. Зазвичай це сайти з новинами, блоги, туристичні агрегатори.
З огляду домінуюче становище Google на ринку онлайн-реклами, компанії варто було б обережніше використовувати AdSense. Однак з 2006 року Google включала ексклюзивні положення у контракти з сайтами-користувачами AdSense, за якими заборонялося розміщувати рекламу конкурентів у результатах пошуку.
З 2009 року Google замінила ексклюзивні положення на так звані положення преміального розміщення. Нові умови вимагали від сайтів резервувати найбільш видимі місця у своїй пошуковій видачі для реклами Google, а також замовляти у Google мінімальний обсяг рекламних оголошень.
Також з 2009 року сайти повинні були узгоджувати з Google будь-які зміни, пов'язані із способом розміщення реклами конкурентів.
Тобто спочатку Google перешкоджала розміщенню будь-якої реклами конкурентів у результатах пошуку на сайтах, а потім запровадила менш суворі умови, які, тим не менш, надавали Google найбільш прибуткові рекламні місця і дозволяли контролювати спосіб, у який розміщувалася реклама конкурентів.
Єврокомісія визнала таку поведінку порушенням антимонопольного законодавства у вигляді зловживання домінуючим становищем на ринку інтернет-реклами та оштрафувала компанію на 1,49 млрд євро.
Qualcomm. Компанія Qualcomm займає домінуюче становище на ринку чипсетів для мобільних пристроїв для передавання даних у мережі 4G. З 2011 року вона виплачувала значні суми компанії Apple, одному із своїх найбільших споживачів, щоб та використовувала у своїй продукції лише чипсети Qualcomm.
Більше того, Qualcomm могла припинити виплату коштів у випадку випуску компанією Apple продукту на основі іншого чипсета. Також Apple зобов'язувалася повернути значну частину отриманих від Qualcomm коштів, якщо вона вирішить повністю змінити постачальника відповідної продукції.
Як наслідок, конкуренти Qualcomm мали обмежену можливість змагатися з нею на ринку чипсетів за такого важливого споживача як Apple. У січні 2018 року Єврокомісія визнала такі дії компанії Qualcomm зловживанням своїм домінуючимстановищем на ринку чипсетів та оштрафувала її на 997 млн євро.
Intel. Єврокомісія встановила, що Intel здійснювала приховані платежі великим виробникам комп'ютерів — Dell, HP, NEC, Lenovo — за придбання останніми усіх або більшості мікропроцесорів для їх продукції у компанії Intel.
Також компанія Intel здійснювала прямі платежі великій європейській роздрібній мережі Media Saturn Holding за придбання комп'ютерів на основі мікропроцесорів Intel та виробникам HP, Acer, Lenovo, щоб ті скасовували або відкладали випуск своєї продукції на основі мікропроцесорів фірм-конкурентів.
Враховуючи домінуюче становище Intel на цьому ринку, ЄК визнала, що дії компанії зменшили рівень конкуренції, стимули конкурентів до впровадження інновацій та вибір для споживачів. У травні 2009 року ЄК оштрафувала Intel на 1,06 млрд євро.
Домінуюче становище на ринку не є порушенням антимонопольного законодавства. Однак такі компанії повинні дотримуватися певних правил, інакше їх дії можуть бути розцінені як зловживання своїм ринковим становищем. Це і сталося з Google та іншими IT-гігантами.
Практика Єврокомісії та великі штрафи актуальні і для вітчизняного ринку. В Україні за дотриманням конкурентного законодавства наглядає Антимонопольний комітет, в історії якого теж є гучні штрафи, наприклад, 431 млн грн для найбільшого українського дистриб'ютора цигарок ТОВ "Тедіс Україна".
Щоб не потрапити в зону уваги АМКУ та не зашкодити конкуренції, великі місцеві компанії повинні обережно планувати свою діяльність і відносини з контрагентами. У кінцевому підсумку, здорова конкуренція приносить вигоди всім.