Економіка цифрового контенту стрімко зростає. Незалежно від того, чи ви YouTube-блогер, автор онлайн-курсів на Udemy, чи креатор на OnlyFans або Patreon, доходи від глобальних платформ – це реальні гроші. А отже, це реальні податкові зобов'язання в Україні, які супроводжуються серйозними ризиками, якщо їх ігнорувати.
У юридичній спільноті сьогодні дещо популярний занадто оптимістичний наратив: мовляв, від претензій Державної податкової служби України (ДПС) можна легко відбитися в суді. Юристи подекуди заспокоюють креаторів тим, що податківці припускаються процедурних помилок, а інформація від іноземних органів (наприклад, податкової Сполученого Королівства) "не є первинним документом".
Проте аналіз судових рішень свідчить про інше. Покладатися лише на процедурні проколи інспекторів – це програшна стратегія. Судова практика вкрай неоднорідна, і все частіше суди стають на бік держави, формуючи небезпечні для креаторів прецеденти.
Хто насправді виграє в судах?
Ми проаналізували 30 судових справ на рівні апеляційних інстанцій за 2025–2026 роки, які стосуються доходів від OnlyFans (Fenix International Ltd). Наші спостереження не такі вже й втішні для креаторів:
|
Результат справи в апеляції
|
Кількість
|
Відсоток
|
Суть результату
|
|
Перемога ДПС
|
17
|
56.6%
|
Доходи визнано встановленими, а донарахування ПДФО та військового збору залишено в силі.
|
|
Перемога платників податків
|
13
|
43.4%
|
Скасовано основні донарахування (здебільшого через процедурні помилки ДПС або неможливість розрахувати точний курс валют).
|
Важливе застереження: перемога платника у 43.4% випадків не означає, що суд визнав відсутність доходу чи визнав дохід неоподатковуваним. Майже всі ці виграші базуються на тому, що ДПС припустилася процедурних помилок: відправила листа на стару адресу, почала перевірку зарано або не змогла встановити точну дату виплати для правильного розрахунку курсу НБУ. Суди не заперечують сам обов'язок декларування та сплати податків.
Цікаво, що рішення також залежить від регіону. Суди Сьомого (Вінниця), Восьмого (Львів) та Третього (Дніпро) апеляційних округів зазвичай підтримують ДПС, вважаючи зведені таблиці від британських органів (HMRC) належним доказом. П'ятий апеляційний адміністративний суд (Одеса) ще донедавна вважався найлояльнішими до платників. Проте найсвіжіша практика показує, що навіть одеські судді почали ставати на бік держави, якщо бачать пасивність креатора або сумнівні виправдання.
Типові провальні стратегії в суді
Аналіз програшних справ яскраво демонструє, як спроби схитрувати або захищатися без належної підготовки розбиваються в суді. Ось найпоширеніші аргументи креаторів, які судді відхиляють:
- Вибіркові банківські виписки (Справа № 120/9335/25, Вінниця). Креаторка намагалася спростувати дані ДПС, надавши виписки зі своїх рахунків, де не було надходжень в доларах. Однак судді помітили у цих документах перекази на інші власні рахунки в ПУМБ, ОТП та А-Банку, про які креаторка змовчала. Суд констатував: вибіркові банківські виписки не доводять відсутності доходу, а тягар доказування лежить на платнику.
- Стратегія ігнорування запитів (Справа № 420/18941/25, Одеса). Платниця повністю ігнорувала запити ДПС, не надавала жодних пояснень і вирішила просто відмовчуватися. Суд розцінив це як "самоусунення від виконання обов’язків" і підтримав донарахування виключно на базі міжнародної податкової інформації, оскільки платниця не надала жодних зустрічних доказів.
- "Вкрадені фото" та чужий акаунт (Справа № 420/12445/25 та № 420/38263/25, Одеса). Одразу в кількох справах креаторки заявляли, що невідомі особи вкрали їхні фото і заробляли гроші без їхнього відома. Суди відхиляють це з двох причин: по-перше, OnlyFans вимагає верифікації з паспортом; по-друге, до поліції із заявами про крадіжку особистості креаторки зверталися лише після того, як ДПС починала перевірку (через кілька років після створення акаунта).
- "Я давно виїхала з України" (Справа № 420/20177/25, Одеса). Платниця намагалася уникнути податків, стверджуючи, що покинула Україну навесні 2022 року і більше не є податковим резидентом. Суд не взяв це до уваги, оскільки вона не надала жодного документального підтвердження (наприклад, сертифіката податкового резидента іншої країни або доказів сплати податків за кордоном).
- "Я не отримувала листів, вони пролежали на пошті" (Справа № 460/10943/25, Львів). Суди зауважують: якщо лист направлений на вашу офіційну податкову адресу і повернувся з відміткою "за закінченням терміну зберігання", він юридично вважається врученим. Наслідки ігнорування пошти повністю лягають на платника.
Фінальний акорд за Верховним Судом
Рано чи пізно крапку в цій категорії справ поставить Верховний Суд і тут на креаторів може чекати вкрай неприємний сюрприз. Верховний Суд традиційно підходить до спорів менш формалістично, оцінюючи економічну природу транзакцій. Якщо найвища інстанція визнає, що міжнародна податкова інформація нічого не варта без первинних документів, це підірве усю систему міжнародного обміну даними.
З огляду на масштабні ризики для фінансової безпеки держави, високою є ймовірність того, що Верховний Суд сформує практику, що офіційна податкова інформація з-за кордону є цілком самостійним та достатнім доказом, який перекладає тягар спростування на платника. Коли цей прецедент буде створено, тимчасові перемоги на підставі процедурних порушень можуть перетворитися на остаточні програші.
Прихована небезпека судів
Навіть якщо у вас є високі шанси виграти справу, існує прихований ризик. Судовий процес – це потенційно публічне розкриття вашої особистості та фінансових даних. Судові рішення публікуються в Єдиному державному реєстрі. Персональні дані приховуються за абревіатурою "ОСОБА_1". Але на практиці судді переносять у тексти рішень цілі абзаци з матеріалів податкових перевірок. Як наслідок, у відкритому доступі можуть опинитися дані, які ідентифікують креатора.
Реальні приклади з реєстру за 2025–2026 роки:
- Справа № 340/4577/25: Суд прямо вписав у публічне рішення реальні імена у транслітерації, а також нікнейми на платформі.
- Справа № 460/10943/25: У тексті відкрито зафіксовано юридичну назву акаунта, яка повністю розкриває ім'я та прізвище.
- Справа № 420/22286/25: У рішенні фігурує ім’я латиницею та нікнейм креаторки.
Тому, якщо ви хочете зберегти не лише анонімність вашої діяльності в мережі, але також захистити інформацію про свої доходи, доводити конфлікт із ДПС до суду не найкраща стратегія.
Пастка "цифрового кочівництва" та міф про невидимість доходів
Багато креаторів виїжджають з України, постійно подорожують, акумулюють кошти на платіжних системах чи рахунках іноземних необанків і вважають себе недосяжними для української ДПС. Все це ілюзія.
По-перше, Україна є учасником автоматичного обміну фінансовою інформацією (CRS), що відкриває доступ до даних про ваші рахунки за кордоном. По-друге, українська податкова успішно надсилає індивідуальні запити до іноземних компетентних органів і отримує детальні списки українських користувачів платформ (як це сталося з OnlyFans та Сполученим Королівством) із зазначенням конкретних сум транзакцій.
По-третє, сама по собі постійна відсутність в Україні не позбавляє вас статусу податкового резидента України: якщо ви офіційно не набули податкового резидентства в іншій країні, спростувати українське резидентство буде складно – навіть якщо протягом року ви не перебували в Україні жодного дня. ДПС продовжить надсилати запити на вашу адресу реєстрації в Україні. Судова практика досить однозначна: якщо лист повертається з відміткою "за закінченням терміну зберігання", він вважається офіційно врученим. ДПС проводить перевірку без вас, нараховує податки, штрафує вас і в підсумку нарахування стають боргом.
Замість післямови
Економіка цифрового контенту остаточно вийшла зі "сліпої зони". Незалежно від того, на якій платформі ви заробляєте – ведете стріми на Twitch, продаєте курси на Udemy, розвиваєте YouTube-канал, Patreon чи OnlyFans, – інструменти міжнародного податкового контролю вже запущені. Держава бачить або побачить ваші гроші та рішуче налаштована їх оподатковувати.
Наша принципова позиція щодо захисту креаторів зводиться до одного правила: доведення податкового спору до суду – це вже стратегічний програш. Основний адекватний підхід до проблеми сьогодні – це досудове врегулювання та приведення податків у порядок. Ця стратегія базується на трьох стовпах:
- Перехоплення ініціативи. Отримавши перший запит від ДПС, не можна грати в мовчанку або самовпевнено надсилати інспектору вибіркові документи. Юридично вивірена, ґрунтовна відповідь саме на етапі первинної комунікації найчастіше дозволяє закрити питання на рівні інспекції та не допустити призначення офіційної перевірки.
- Визначеність із правилами гри. Необхідно чітко встановити своє податкове резидентство (особливо якщо ви давно релокувалися), отримати документальні підтвердження та розуміти, як саме працюють міжнародні конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування у вашому конкретному випадку.
- Завчасне структурування. Найгірший сценарій – це гасити "пожежу", коли ДПС вже нарахувала податки та штрафи. Значно дешевше і безпечніше (1) знайти безпечний шлях декларування минулих доходів на власних умовах та (2) розробити модель роботи на майбутнє.
Сидіти й сподіватися, що українська податкова не помітить ваші доходи – ходіння по мінному полю. У сучасній Creator Economy приведення податкових справ у порядок – це вже не просто обов'язок. Це ціна вашого спокою, приватності та права вільно користуватися заробленим капіталом у будь-якій точці світу.
