logo-image
Відновлення України: як працює державно-приватне партнерство за правилами держдопомоги
Автор: Олена Гадомська
Джерело: The Page, 23 квітня 2022 р.

Правила державної допомоги працюють для реалізації проєктів державно-приватного партнерства та вимагають від держави, як партнера, дотримуватися умов передачі бюджетного ресурсу приватним партнерам, аби уникнути заборони на укладення державних контрактів через несумісність державної допомоги з економічною конкуренцією.

Міністерство економіки запропонувало план відновлення України з ціною її відбудови у $750 млрд бюджетних коштів. Впровадження плану почалося з підписання меморандуму про взаєморозуміння з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), яка допоможе Україні відновити транспортну, логістичну, міську, соціальну та енергетичну інфраструктуру. Один із досить оптимістичних розділів цього меморандуму – залучення приватних інвесторів до відбудови інфраструктури України в рамках державно-приватного партнерства та концесій.

Спрощеною мовою державно-приватне партнерство (ДПП) – це коли держава та бізнес починають «дружити» заради спільного проєкту, наприклад, з будівництва доріг, портів, аеропортів чи управління такими проєктами. В теорії обидві сторони мають отримати задоволення від співпраці – як то бізнесу прибуток, а державі – придатна для проїзду дорога, комфортні та безпечні шкільні будівлі, заповнені людьми аеропорти, ганяючі портами судна тощо.

В рамках плану десь на старті відбувся відбір проєктів ДПП, серед яких:

  • Truck tolling (система автоматичного збору платежів з вантажівок за користування дорогами)
  • тунелі (альтернатива мостам, яка також виконуватиме функцію бомбосховищ)
  • доступне житло для ВПО та інших постраждалих громадян
  • клініки (реконструкція старих та будівництво нових)
  • сміттєпереробні заводи
  • нові ЛЕП та електро- / теплогенерація на твердому паливі

У паралельному світі Антимонопольний комітет працює над своїм домашнім завданням від Євросоюзу щодо побудови в Україні системи моніторингу і контролю державної допомоги як того вимагає Угода про асоціацію між з ЄС та нещодавно відкриті обійми Євроспільноти для майбутнього членства нашої країни в ЄС.

Спрощеною мовою контроль державної допомоги – це процедура оцінки проєктів, схем бюджетної підтримки окремих компаній чи діяльності через призму «добре/погано для економічної конкуренції та «можна/не можна». Працює з 2017-го, регулюється Угодою про асоціацію, законом про державну допомогу суб’єктам господарювання.

Ресурси, що надходять із Європейського Союзу (наприклад, із структурних фондів), з Європейського інвестиційного банку та Європейського інвестиційного фонду або будь-яких міжнародних фінансових установ, таких як Міжнародний валютний фонд або Європейський банк реконструкції та розвитку, вважаються державними ресурсами, якщо національні органи влади мають право на використання цих ресурсів (зокрема вибір бенефіціарів).

Маячком до застосування законодавства про державну допомогу є залучення у проєкти ДПП бюджетних коштів, гарантій, майна або інших форм підтримки рахунком держави, у тому числі отриманих від Міжнародної фінансової корпорації (IFC).

Правила державної допомоги працюють у випадку реалізації проєктів ДПП та вимагають від держави, як партнера, дотримуватися умов передачі бюджетного ресурсу приватним партнерам аби уникнути заборони на укладення державних контрактів через несумісність державної допомоги з економічною конкуренцією.

Заспокійливою пігулкою для Антимонопольного комітету при оцінці проєктів ДПП стане доведений державним партнером факт того, що приватний інвестор не отримав економічної вигоди (переваг) на шляху до державного контракту, а отже – відсутність державної допомоги у проєктах ДПП.

Європейське законодавство та судова практика в державній допомозі та Антимонопольний комітет презуміює, що така перевага виключається, якщо приватний інвестор отримує державний контракт, пройшовши конкурсний відбір у процедурі закупівлі.

Однак, європейська практика засвідчує, що сам по собі факт проведення процедури публічних закупівель не виключає застосування правил державної допомоги, оскільки потребує перевірки та оцінки Європейською комісією умов проведення таких закупівель.

Антимонопольний комітет, орієнтуючись на європейське законодавство та судову практику, роз’яснював, що розуміє під «конкурентною процедурою», яка здатна виключити наявність державної допомоги

Конкурентна процедура має одночасно бути:

  • відкрита для всіх потенційних зацікавлених учасників торгів
  • достатньо добре рекламована (не просто контактувати з потенційними покупцями і скласти короткий список на основі цих контактів)
  • прозора з точки зору інформації, наданої учасникам торгів
  • прозора, що гарантує, що критерії відбору та надання винагород є об'єктивними й опублікованими
  • недискримінаційна, що гарантує рівність всіх учасників тендеру, однакові критерії відбору всіх учасників тендеру
  • безумовна, що гарантує, що учасники торгів не підпадають під незвичні зобов'язання, які не можуть задовольнити всі інші потенційні учасники торгів

У рішеннях Єврокомісії про державну допомогу є детальна оцінка кожного принципу і висновки «дотримано/не дотримано».

Тож, доведений факт відсутності принаймні однієї з вищевказаних ознак конкурентної процедури може свідчить про отримання приватним інвестором економічної вигоди (переваги), а отже – державної допомоги, яка недоступна іншим компаніям та потребує комітетської оцінки на предмет «добре/погано» для економічної конкуренції.

Чинна Угода про асоціацію та зобов’язання із впровадження європейських правил державної допомоги надихає Антимонопольний комітет на перейняття досвіду європейських колег у сфері державної допомоги, аби вміло впоратися з післявоєнною відбудовою України із залученням державних ресурсів.

Європейські експерти проєкту технічної підтримки Антимонопольного комітету у сфері державної допомоги на одному з вебінарів щодо застосування правил держдопомоги розказали, куди і як дивитися під час оцінки проектів ДПП, аби виключити надання державної допомоги.

Експерти рекомендують Антимонопольному комітету, державним та приватним партнерам при оцінці проєктів ДПП переконуватися, зокрема, у тому, що процедура конкурсного відбору проведена згідно з критеріями недискримінаційності, прозорості й відкритості, запропонована ціна проєкту або продажу землі є ринковою, проведена незалежна експертна оцінки вартості землі, дотримані критерії надання концесії та бюджетних гарантій.

Як працює ДПП на прикладі модернізації метро в Лондоні

Експерти продемонстрували, як працюють правила державної допомоги та ДПП на прикладі кейсу з модернізації лондонського метро за участі держави та приватних партнерів у справі 264/2002 London Underground public private partnership.

Державний партнер в особі оператора «Лондонський метрополітен» та приватні інвестори розділили права, обов’язки, ризики – приватні інвестори за 30 років мали справитися з модернізацією інфраструктури лондонської підземки – оновлювати рухомий склад, колії, сигналізації, станції та ескалатори. Водночас метрополітен залишив за собою управління вокзалами, поїздами, обслуговуванням пасажирів, системи продажу квитків за проїзд та обіцяв платити приватним інвесторам за обумовлені контрактами послуги/роботи.

Приватні партнери були відібрані за результатами переговорної процедури, де тендерні пропозиції не містили детального опису робіт/послуг/поставок, умови контрактів з часом деталізувалися і змінювалися. Така переговорна процедура, наступні зміни контрактів та твердження зацікавленої особи про наявність державної допомоги змусили Європейську комісію провести оцінку наявності/відсутності економічної вигоди (переваг) у приватних інвесторів, аби з’ясувати чи отримана державна допомога у ДПП.

Після закінчення оцінки Європейська комісія вирішила, що «процес, проведений лондонським метрополітеном щодо цього ДПП, був відкритим, прозорим і недискримінаційним... що домовленості відображають ринкову ціну, а отже, угоди ДПП не є державною допомогою».

Доцільність та ефективність витрачання бюджетних ресурсів забезпечується конкурентними процедурами, принципи проведення яких є під захистом Антимонопольного комітету як органу оскарження публічних закупівель та органу, що здійснює контроль за державною допомогою. В силах комітету прийняття рішень, за яким передача державних ресурсів може бути визнана недопустимою державною допомогою, а одержані компаніями в рамках ДПП можуть повертатися до бюджетів.

Тож світи ДПП та державної допомоги мають об’єднатися для оптимально законного й ефективного використання бюджетних ресурсів на відновлення України після війни.

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти