Україна підвищує пороги притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків та декриміналізує фіктивне підприємництво

18 вересня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон, який передбачає підвищення порогу притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків та декриміналізує фіктивне підприємництво. Ці зміни дозволять вимагати закриття кримінальних проваджень, які відповідають критеріям декриміналізації.

Підняття порогу притягнення до відповідальності за ухилення від сплати податків

Закон суттєво підвищує пороги притягнення до кримінальної відповідальності за кожною частиною статті 212 КК України – ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Орієнтовний розрахунок порогів станом на дату цієї публікації[1]:

Ухилення	Попередня редакція	Нова редакція
у значному розмірі (ч. 1 ст. 212 КК України)	близько 1 млн грн	близько 2,9 млн грн
у великому розмірі (ч. 2 ст. 212 КК України)	близько 2,9 млн грн	близько 4,8 млн грн
в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 212 КК України)	близько 4,8 млн грн	близько 6,7 млн грн

Підняття втричі мінімального порогу притягнення до відповідальності обмежить правоохоронців у можливості використовувати податкові кримінальні справи як засіб тиску на підприємців.

Збільшення мінімальної суми несплати податків, що вважатиметься кримінально караною, також означає, що кримінальні провадження за фактом ухилення на суму, меншу за нижній поріг, підлягають закриттю.

Паралельно з підвищенням порогів притягнення до відповідальності законодавець у 2,5-3 рази збільшив штрафи за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 та 2 ст. 212 КК України.

Декриміналізація фіктивного підприємництва

Закон також виключає з Кримінального кодексу статтю 205, яка встановлює кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво – створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Метою цієї зміни є зведення до мінімуму поширеної практики обтяження діяльності підприємств унаслідок обшуків, перевірок, вилучення великих обсягів документів у рамках різних кримінальних проваджень, у яких розслідується створення одних і тих самих "фіктивних" компаній.

Важливо зазначити, що закон не передбачає введення альтернативного (наприклад, адміністративного) механізму притягнення до відповідальності за фіктивне підприємництво.

Окрім цього, декриміналізація фіктивного підприємництва побічно вплине й на адміністративне судочинство, зокрема, на справи про визнання недійсними угод, укладених із потенційно "фіктивним" контрагентом, та про оскарження відповідних податкових повідомлень. У таких справах ДФС використовувала сам факт розслідування провадження за ст. 205 КК як суттєвий доказ недійсності усіх угод, що укладалися сумнівною компанією.

Позбавлення можливості використовувати такий засіб доказування повинен підштовхнути податківців до більш ґрунтовної підготовки відповідних позовів та зменшення їхньої кількості.

Що робити учасникам кримінальних проваджень?

Після набрання чинності Законом учасники проваджень, що розслідуються:

за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 або ч. 2 ст. 205 КК України;
за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 КК України, якщо сума ухилення від сплати податків є меншою за 2 881 500 грн,

отримують право звернутися до слідчого, прокурора з клопотанням про закриття відповідного кримінального провадження (скасування кримінальної відповідальності за діяння є безумовною підставою для закриття провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України).

Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнера Сергія Гребенюка та радника Ореста Стасюка.

[1]Відповідно до Кримінального кодексу: ч. 1 ст. 212 – поріг збільшено з 1000 до 3000 НМДГ (неоподатковуваний мінімум доходів громадян); ч. 2 ст. 212 – з 3000 до 5000 НМДГ; ч. 3 ст. 212 – з 5000 до 7000 НМДГ.