«Україна продовжує декларувати курс на політику захисту національного товаровиробника, що цілком збігається із настроями протекціонізму у світі», — констатують партнер Asters Олексій Пустовіт та радник Олеся Кривецька
Однією з визначальних тенденцій у сфері міжнародної торгівлі є збільшення кількості торговельних розслідувань, зокрема в Україні. Про причини такої ситуації, особливості обстоювання інтересів сторони захисту і необхідні компетенції юристів ми поговорили з партнером Asters Олексієм Пустовітом та радником фірми Олесею Кривецькою. Вони також розповіли про проблемні питання та напрями вдосконалення процесу проведення торговельних розслідувань в Україні.
— Які тенденції нині є визначальними для сфери міжнародної торгівлі? Які загалом позиції України на глобальних ринках?
Олексій Пустовіт (О.П.): Структура зовнішньої торгівлі за результатами 2020 року не показала неочікуваних змін. Агропромисловий комплекс, металургія, машинобудування, видобувна та хімічна промисловість надалі займають основну частку в структурі експорту та імпорту. Залишається актуальним нарощування виробництва продукції з високою доданою вартістю. Серед основних торговельних партнерів України — ЄС, Китай, Росія та інші країни Митного союзу, США та Туреччина.
Україна продовжує декларувати курс на політику захисту національного товаровиробника, що цілком збігається із загальними настроями протекціонізму у світі. Спостерігається помірне зростання кількості торговельних розслідувань, однак на тлі рішучих заяв про наміри України захищати національного виробника воно навряд є переконливим. Стосовно найближчих сусідів більш активно використовується механізм відповіді на недружні та дискримінаційні дії.
Паралельно проводиться політика розширення преференційних торговельних режимів, зокрема з чинними торговельними партнерами, передусім із ЄС. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Україні (Мінекономіки) демонструє значну активність і успіхи, загалом така політика видається досить збалансованою.
— На яких послугах зосереджена ваша практика, з якими запитами найчастіше звертаються клієнти?
О.П.: Потрібно розділяти питання клієнтів і продукти фірми. Дуже часто компанії або не знайомі з можливостями практик міжнародної торгівлі, або недостатньо оцінюють ризики чи переваги в певних справах. Тому на початковому етапі юридичний радник радше роз’яснює, знайомить зі специфікою справи, а вже потім це переростає в запит клієнта. Активні звернення клієнтів також поширені, здебільшого вони стосуються митних питань, доступу на зовнішні ринки, захисту в торговельних розслідуваннях.
Для себе ми виділили чотири пріоритетні напрями: торговельні розслідування, де Asters є лідером у частині захисту інтересів клієнтів, експортний контроль та санкції, торговельні судові справи та більш загальний — національне регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) і консультування щодо права Світової організації торгівлі (СОТ) і зон вільної торгівлі (ЗВТ).
Оскільки більшість проєктів кожного напряму містять митний компонент, активно розвиваємо митну практику, зокрема питання визначення митної вартості, сертифікації, походження товарів, митного оформлення, класифікації товарів.
— Які компетенції повинні бути в юридичної фірми для комплексного захисту інтересів клієнтів? Юристи якої спеціалізації зазвичай залучаються до роботи над проєктами?
О.П.: Кожна фірма має свій «рецепт», навряд існує універсальна порада. Практика міжнародної торгівлі Asters органічно наслідує принципи та напрацювання антимонопольної. В обох випадках маємо найбільші команди й успішно реалізуємо значну частину великих проєктів на юридичному ринку. Це призвело до поступового виникнення в практиці мікроспеціалізацій у певних напрямах та індустріях.
Олеся Кривецька (О.К.): Наприклад, розглянемо звичайний розподіл роботи в торговельних розслідуваннях. Якщо йдеться про зовнішні ринки або судові справи, то це здебільшого царина партнера Гліба Бялого, який є співголовою практики і має 20річний досвід, зокрема в іноземних юрисдикціях. Тому, вочевидь, його досвід є визначним. Обидва радники практики забезпечують координацію роботи, юридичний аналіз. Кожен юрист відповідає за конкретну експертизу, включаючи економічний аналіз, специфіку виробництва і руху товару.
— Наскільки вагомим є економічний складник?
О.К.: У рамках розслідування важливе значення мають розрахунки Мінекономіки, яким, на наш погляд, бракує прозорості, а інколи і обґрунтованості. Передусім це стосується демпінгової маржі. Орієнтуючись в алгоритмах та підходах Мінекономіки, юристи Asters роблять паралельний розрахунок, і таким чином ми завчасно маємо сформовану власну позицію та готові діяти відповідно. За нашими спостереженнями, такі розрахунки можуть робити лічені практики на ринку.
— Які є особливості юридичного супроводу на стороні захисту в торговельних розслідуваннях? З чим зазвичай виникають складнощі на практиці?
О.П.: Представляючи сторону відповідача в торговельних розслідуваннях, потрібно чітко усвідомлювати, що на початку процесу заявник (тобто національний виробник) має значну конкурентну перевагу, адже на момент ініціації розслідування в нього вже є розроблена стратегія, зібрана доказова база, налагоджена комунікація з профільним міністерством і, що дуже важливо, сформована юридична команда. Сторона захисту (іноземні виробники, експортери та імпортери) починає з менш вигідної позиції, а тому повинна «наздогнати і перегнати» заявника.
Тому представництво відповідача вимагає від юридичного радника мобілізувати сили і видати якісний продукт у стислі строки, вирішальним є кадровий резерв.
О.К.: Коли мова йде про вибір юриста, це непросте завдання для клієнта. Кваліфікований юридичний радник у будьякому торговельному розслідуванні забезпечує дві складові частини представництва — формальну та стратегічну. Формальна передбачає здійснення низки обов’язкових процесуальних кроків, спрямованих на забезпечення статусу клієнта як заінтересованої сторони в розслідуванні. Стратегічна складова частина, своєю чергою, спрямована на позиціонування клієнта і забезпечення «ваги» його голосу в рамках процесу. У цьому контексті для сторони відповідача особливого значення набуває консолідація зусиль із іншими учасниками та підтримка цілої галузі.
О.П.: Досвід Asters поступово доводить, що від 5 до 15 схожих стандартних паралельних дій різних учасників процесу — це невдалий план, який більше схожий на пошук Фортуни, ніж на виважену стратегію захисту. Лише консолідація і креативність підвищують шанси на перемогу. Ми пропонуємо ринку ідею альянсів захисту, які вже довели свою ефективність.
— Що, з точки зору процесу, потребує вдосконалення на законодавчому рівні?
О.К.: Закон не є панацеєю, хоча законодавча реформа давно перезріла. Багато проблем мають вирішення за межами Верховної Ради України і могли б уже бути розв’язані.
Зокрема, головну проблему вбачаємо в суб’єктивній кризі довіри до Мінекономіки з боку всіх учасників процесу — національних виробників, асоціацій, іноземних виробників та експортерів. Майже кожне розслідування супроводжується скаргами сторін на упереджене ставлення, процесуальні маніпуляції, неповноту даних тощо. Ці системні проблеми не вирішуються роками, хоча не потребують зміни законів для вирішення. Світ давно переконався, що due process значною мірою «гасить» невдоволення тієї чи іншої сторони результатом розслідування, оскільки трансформує дискурс із емоційної площини в обмін фактами.
Щодо порівняно нових проблем, наприклад, в Україні вже понад рік відсутній повноцінний інститут проведення слухань, які є єдиною стадією, що дає можливість сторонам донести ключові пункти своєї позиції до органу розслідування, зокрема до керівництва профільного департаменту, а представникам Мінекономіки — виокремити ті моменти, які потребують додаткового дослідження та перевірки.
Однак сьогодні слухання перетворилися на обмін письмовими «багатотонними» документами, які в стислі строки лягають на плечі виконавця і фізично не можуть бути опрацьовані. Як наслідок, усі розслідування стають фактично пошуком «потрібних» аргументів відповідно до заздалегідь визначеного вектора розслідування, а не збалансованим дослідженням. Чому в інших відомствах вирішено проблему комунікації в часи пандемії, а для прийняття рішень, що мають значний вплив на цілі галузі економіки, цього не зроблено — це питання, і зовсім не законодавче.
О.П: Попри зрозуміле бажання завжди шукати винних, це хибний шлях. Принаймні погляд ззовні дає змогу запропонувати рішення — зосередитися на стратегії та формуванні системи роботи відповідного департаменту. Середнє торговельне розслідування триває до одного року, тому для виховання більшменш досвідченого фахівця потрібно щонайменше 2 роки. Високопрофесійний спеціаліст, на нашу думку, формується протягом 5–8 років. Відповідно, щоб забезпечити сталість цього процесу, підвищити спроможність профільного міністерства через професійний розвиток виконавців, потрібні люди, заохочення, план та гарантії розвитку і зростання. Формальна реформа профільного департаменту, переведення кадрів в інші департаменти та міністерства, зумовлені ними стрес і боротьба людей за посади лише посилюють наявні проблеми.
Законодавча реформа потрібна, проте вона не є визначальною для вирішення значної кількості проблем. З іншого боку, законодавчих змін справді потребують такі питання, як прозорість процесу, збалансованість процедури прийняття рішень і, найголовніше, концепція формування та роботи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.
— Які ваші прогнози на 2021—2022 роки?
О.П. З прогнозами ми дуже обережні, оскільки торгівля — комплексна річ і залежить від багатьох факторів. Можливість України бодай якимось чином формувати глобальну повістку мінімальна. Натомість спеціалізація та розміри практики дають змогу ефективно адаптуватися до трендів і пропонувати нові продукти.
Чимраз більшої актуальності набуває посилення конфронтації протекціонізму і антимонопольної політики. Фактично дві функції держави мають протилежні цілі, тому дедалі частіше з’являється антимонопольний аспект у торговельних розслідуваннях і навпаки.
О.К.: Найімовірніше, кількість розслідувань не буде зменшуватися, але такі заходи, як санкції, ембарго, відповідь на недружні дії, набувають популярності та стають дієвою альтернативою. Це трохи тривожить, оскільки такі механізми, на відміну від торговельних розслідувань, здебільшого не передбачають ефективних процесуальних можливостей захисту інтересів і несуть суттєві ризики прийняття необґрунтованих рішень. Утім, ми спостерігаємо і позитивні зміни, тому дивимося в майбутнє
оптимістично.
О.П.: Asters має унікальне поєднання досвіду в антимонопольному праві та міжнародній торгівлі. Плануємо розвивати програми комплаєнса, економічного аналізу, шукати шляхи результативної підтримки і захисту вітчизняного бізнесу на зовнішніх ринках.
