Останні 10 років постачальники fintech продуктів, зокрема інтернет-банкінгу, почали захоплювати ринок фінансових послуг. Вони пропонують вищі відсоткові ставки, нижчі комісії, а також низку інших технологічних переваг у порівнянні з традиційним банкінгом, такі як доступність до послуг 24/7, гнучкість в управлінні власними коштами тощо. Але навіть їм з переліченими перевагами доволі складно конкурувати з такими криптовалютними сервісами як платформи децентралізованих фінансів (DeFi Lending & Borrowing platforms).
Виникає питання – чи зможе DeFi замінити фінансову систему або хоча б трансформувати її? Коротка відповідь: «Зможе, але за певних умов».
Підхід криптовалютних сервісів до надання банківських послуг
Як і в будь-якому криптовалютному сервісі, в основі DeFi лежить:
1) Технологія blockchain, яка вже сама по собі вирішує низку проблем за допомогою:
-
прозорості операцій (адже всі вони записуються в єдиний децентралізований реєстр, до якого мають доступ фактично всі учасники екосистеми, що так само дає можливість перевірити факт проведення будь-якого платежу у будь-який час);
-
усунення посередника у вигляді банків у транзакційних операціях через його заміну на програмний код;
-
незмінності інформації по транзакціях, яка досягається використанням криптографічних методів їх підтвердження (після проведення транзакції, можливість внесення змін до її змісту блокується подальшими захешованими блоками транзакцій). Це зі свого боку унеможливлює здійснення більшості проявів фінансового шахрайства щодо елементів транзакції, як-то сторін чи суми транзакції.
2) Алгоритми смарт-контрактів – самовиконуваних договорів на основі blockchain, які потенційно можуть автоматизувати ручні процеси від простого здійснення транзакції з одного криптогаманця на інший до застосування санкцій за порушення умов контракту та розпорядження активами за заповітом.
3) Стабільні монети (stablecoins), зокрема USD Coin і USD Tether, які підтримують свій курс до курсу долара США (або інших фіатних валют у випадку з іншими стабільними монетами) в пропорції 1:1 та мають постійну вартість. Ці стабільні версії криптовалют здатні використовувати потенціал блокчейну без волатильності, властивої багатьом іншим сферам крипторинку.
При поєднанні вказаних інструментів, DeFI вже здатні продублювати базові банківські послуги, роблячи це на порядок краще, швидше та дешевше. Зокрема:
-
Проведення платежів (завдяки створенню децентралізованого реєстру для платежів, криптовалютні транзакції вже випереджають банківські за швидкістю (незалежно від місцеперебування сторін транзакції) та мають невеликі комісії (комісії за міжбанківські транзакції у розмірі 1000 дол. США може сягати 30 дол. США в той час, як транзакція на аналогічну суму в Bitcoin мережі може становити від декількох центів до декількох доларів (в альтернативних мережах, така плата за внесення запису до блокчейну може стягати сотих або навіть тисячних цента)). У випадку транскордонних платежів, здійснення миттєвих та водночас дешевих транзакцій на будь-які суми – є особливо цінним для суб’єктів бізнес-середовища).
-
Системи клірингу та розрахунків (децентралізовані реєстри, які зберігають інформацію щодо всіх транзакцій, можуть зменшити операційні витрати та наблизити нас до транзакцій між фінансовими установами в реальному часі).
Варто відзначити, що на даному етапі децентралізоване фінансування спрямоване не на заміну наявних систем кредитування, а швидше на їх покращення. Це зумовлено тим, що воно має свої особливості, зокрема:
1) Відсутність перевірки кредитоспроможності позичальника.
Щоб визначити безпечну суму позики, DeFi протоколи смарт-контрактів, в силу інакшої архітектури та принципів роботи, не покладаються на звичайні банківські оцінки, такі як кредитний бал, капітал або дохід (на відміну від традиційного банкінгу). Відповідно, брати участь у кредитуванні може будь-хто незалежно від кредитної історії чи рівня місячного доходу (що виступають індикаторами гарантії повернення взятих у борг коштів).
2) Забезпечення.
Замість вищевказаних перевірок кредитоспроможності, DeFi протоколи вимагають від позичальників виставляти криптоактиви як заставу. При цьому, DeFi кредити завжди забезпечені заставою).
3) Незмінність смарт-контрактів.
Коли користувачі вирішують позичити або взяти у борг криптовалюти, вони підписують смарт-контракт, який встановлює процентну ставку, суму, яку вони будуть надавати або запитувати, і термін дії контракту. Водночас умови контракту не можуть бути змінені (якщо користувач хоче внести корективи, він повинен «завершити» попередній контракт (повернувши кредитні кошти або передавши актив-забезпечення кредитору) і укласти новий смарт-контракт з новими умовами.
На перший погляд, особливості DeFi вже зараз можуть здійснити переворот у питанні надання банківських послуг, адже коли кредитний договір повність виконується автоматично, а у разі його порушення, стягнення суми заборгованості здійснюється за рахунок застави та без необхідності звернення до судових інституцій – переваги традиційного банкінгу виглядають досить слабо у порівнянні з DeFi. Втім є ряд проблем, які на цей час все ж не дозволяють віртуальним активам (ВА) повноцінно змінити існуючу фінансову систему.
Проблеми DeFi платформ
Основні проблеми DeFi, як би це не абсурдно звучало, зумовлені його ж вищенаведеними особливостями.
По-перше, надмірна застава та обмеженість предметів застави.
Це означає, що якщо ви хочете отримати 10 000 дол. США в USDT, ви повинні перевести у протокол смарт-контракту на 20-30% більше від суми позики, тобто 12 500 дол. США в ETH або BTC (предметами застави можуть виступати і інші цінні криптоактиви, визначені платформою. Водночас специфіка смарт-контрактів не дозволяє використати будь-яке інше реальне майно без його прив`язки до індивідуальних токенів).
Така архітектура договору може здатися нерозумною, адже для того, щоб отримати певну суму, тобі необхідно заблокувати у протоколі смарт-контракту надлишкову суму. Однак на це є як мінімум 2 причини:
-
Гарантувати повернення позики (адже у разі неповернення суми позики, активи, передані у заставу, будуть ліквідовані та перераховані на криптогаманець кредитору) та знизити необхідність звернення до суду із захистом своїх майнових прав.
-
Забезпечити інтерес боржника, який полягає у не бажанні продавати свої найцінніші активи. Тому, позичаючи свій капітал, вони отримають можливість вільно використовувати свою цінну ліквідність без фактичної її продажу.
По-друге, вузьконаправленість DeFi кредитування та обмежене число зацікавлених боржників.
Так, найчастіше боржниками виступають:
-
криптотрейдери та криптоінвестори (які без продажу жодного активу можуть здійснювати маржинальну торгівлю на відкритому ринку, придбати токен, яким вони не володіють, для видобутку ліквідності або взяти короткострокову позику на випадок реальних надзвичайних ситуацій. Усе), або
-
хедж-фонди та установи, які тримають криптовалюту як частину свого портфеля (вони можуть взяти позику під заставу власних криптоактивів та перевести її на традиційні фінансові інструменти для реінвестування їх у більш звичні інструменти).
Натомість бізнес, який потребує залучення додаткової ліквідності, але не має відповідної суми забезпечення – не зможе скористатись таким інструментом.
По-третє, обмежена кількість ліквідності в DeFi.
За даними фінансового ресурсу Finder, який веде статистику по різним фінансовим секторам, станом на березень 2023 року загальна капіталізація ринку криптовалют становить трохи більше ніж 1 трлн дол. США, із них TVL (Total Value Locked) у DeFi становить 75 млрд дол. США (при історичному максимумі в понад 220 млрд дол. США в 2022 році).
Звичайно, як для нового інструменту, який, фактично, запрацював лише у 2018 році – ріст до таких показників є досить показовим і значним. Однак, у порівнянні із показниками класичного банкінгу – сума все ще є невеликою (тим більше, що це суми забезпечення, а отже – видані суми кредити є як мінімум на 20% меншими).
Вказана проблема обумовлена, зокрема, і першими двома проблемами.
По-четверте, є технічні ризики користування DeFi інструментами забезпечення.
Оскільки заходом забезпечення найчастіше виступають інші ВА, при високій волатильності вказаних об'єктів забезпечення, є ризик певного знецінення активу впродовж терміну дії смарт-контракту (як і навпаки – збільшення його ціни, що призведе до перевищення суми забезпечення вище умовних 120%).
По-п`яте, невизначений статус криптовалют (зокрема, стейблкоінів та CBDC).
На цей час, лише одиниці країн легалізували як мінімум 1 криптовалюту – легальним платіжним засобом чи створили власні офіційні CBDC.
Водночас надання будь-яких фінансових послуг або провадження такої діяльності без відповідної ліцензії та дотримання відповідного фінансового законодавства – заборонено у більшості країн світу (зокрема і в Україні).
Зараз функціонування DeFi компенсується тим, що віртуальні активи – не визнаються платіжним засобом та не є грошима в правовому розумінні. Однак, без комплексної легалізації криптосектору в глобальній економіці та повноцінної інтеграції DeFi у правове поле – показники TVL, хоч і зростатимуть, але набагато меншими темпами ніж це потенційно могло б бути.
По-шосте, невизначений правовий статус смарт-контрактів та відсутність ідентифікації сторін у цифровому кредитуванні.
Сьогодні смарт-контракти важко підвести під нормативно-правову базу щодо електронних договорів, не кажучи вже про звичайні. Не в останню чергу завдяки тому, що на сьогодні крипто-гаманці не мають чіткої прив'язки до осіб, які мають ключі до них. Власне це і дозволяє порушувати AML та KYC політики, обходити обмеження фінмоніторингу. Але що не менш важливо вони не дозволяють навіть підтвердити факт погодження конкретної особи на договір кредитування.
Крім того, це ж фактично обмежує можливості в захисті порушених прав власності (зокрема у разі неналежної роботи платформи чи неналежного забезпечення роботи смарт-контракту).
Це не єдині проблеми DeFi, але, можливо, є одними з основних.
Втім не все так погано як здається, адже з початку 2023 року у медіапросторі почали з’являтись новини щодо широкого впровадження елементів блокчейну та криптовалют у фінансовий сектор економіки, а також значну увагу до легалізації криптовалют загалом.
Легалізація ВА
На саміті країн G7, що відбувся у травні 2023 року, лідери країн виступили за більш жорстке регулювання криптовалют для підвищення прозорості, захисту користувачів та запобіганню майбутнім ризикам для глобальної фінансової системи.
Паралельні зусилля щодо стандартизації цифрових активів також докладають Рада фінансової стабільності (FSB), Міжнародний валютний фонд (МВФ) і Банк міжнародних розрахунків (BIS), група 20 найбільших економік світу — спільно відомих як G20.
Але найбільш серйозно до справи підійшли держави ЄС. Так, 09.06.2023 в Офіційному журналі ЄС опублікували текст регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), що стало початком відліку часу до набрання чинності новими правилами для використання криптовалют у 2024 році. Також законодавці ЄС націлились на регулювання смарт-контрактів (вже ухвалено законопроект щодо захисту даних, який стосується смарт-контрактів. Відповідно до викладеної у документі інформації перед розробниками смарт-контрактів постане вимога дотримання загальних правил комплаєнсу в ЄС).
Крім того, все більше країн доходять висновку щодо необхідності запровадження власних CBDC (Central bank digital currency) та їх інтеграції у банківський сектор. Так, станом на 2023 рік частина країн G7 та понад 20 інших країн вирішили перейти до стадії розробки CBDC (Україна до розробки власної е-гривні приступила ще в у 2018 році), 17 країн знаходяться на експериментальній стадії, а у 12 країнах світу вже запущені CBDC (серед них e-CNY – китайський цифровий юань).
Втім для повної інтеграції ВА та зазначених технологій у банківську сферу необхідно впровадити:
-
інтеграцію CBDC та приватних стейблкоінів у банківський сектор
-
підключення банків і фін.установ до різних мереж блокчейнів
-
визнання біткоіну та інших альткоінів – легальним платіжним засобом
-
офіційне зберігання, конвертацію і відкриття особистих крипто-рахінків у банках
-
випуск цифрових облігацій (чи інших видів цінних паперів) на блокчейні
-
впровадження технології блокчейн в міжнародні платіжні системи, а також ліцензування криптовалютних платіжних сервісів
-
систему оподаткування операцій з ВА
Проте особливу увагу необхідно приділити «токенізації активів», при якій право власності на реальні товари, послуги, цінні папери «прив'язуватимуться» до певної кількості спеціально випущених токенів, які своєю чергою буде можливо завантажити у смарт-контракт для їх подальшої обробки протоколом і переведенню на відповідні криптогаманці у разі порушення умов смарт-контракту. Саме це допоможе якісно розширити види забезпечення в DeFi кредитуванні, та значно збільшити розмір TVL в DeFi, відповідно зможе частково вирішити одразу декілька із вищенаведених проблем.
Для легалізації токенізації активів в України, потребується не тільки привести у відповідність вже прийнятий Закон України «Про віртуальні активи» у відповідність до регламенту МіСА (що вже зараз відбувається), але і повністю переглянути ряд ключових законів та кодексів з позиції нової парадигми трансформації та розвитку фінансового сектора.
Реалізація частини із вказаних заходів вже розпочала тектонічні зміни у фінансовому секторі.
Синергія світу віртуальних активів та класичних фінансових систем
У звіті Markets and Markets зазначається, що з 2018 року капіталізація ринку DeFi зросла з 1,2 до 23,3 млрд дол. США, подвоюючись кожного року. Прогнозується, що до 2026 року цей показник досягне 67,4 млрд дол. США, посилаючись на збільшення фінансування венчурного капіталу, широкого впровадження блокчейнів для платежів і блокчейн-рішень у банківській справі та кібербезпеці.
Водночас тенденція яскраво спостерігається і в чисельних повідомленнях щодо інтеграції традиційного банкінгу та криптобанкінгу. Це проявляється, зокрема, у:
1) Використанні криптовалют банками у формах:
Інтеграції цифрових валют СBDC та стейблкоінів. Так, французький банк BNP Paribas вже інтегрував цифровий юань, що дає можливість корпоративним клієнтам BNP Paribas здійснювати операції в e-CNY через підключення до системи Bank of China. Банківські рахунки будуть підв’язані до e-CNY-гаманцям. Інший французький Societe Generale оголосив про запуск власного стейблкоіна з прив'язкою до євро під назвою EUR CoinVertible (EURCV), який буде доступний виключно для кваліфікованих інституційних інвесторів.
Водночас один з найбільших банків Японії Megabank Mitsubishi UFJ Financial Group (MUFG) пішов ще далі та анонсував запуск цілої платформи Progmat Coin, завдяки якій японські банки зможуть випускати власні стейблкоіни. MUFG також оголосив, що розпочав розробку власного мосту для забезпечення міжмережевих переказів та кредитування.
-
Підключення банків до різних мереж блокчейнів. Swift та Chainlink уклали партнерство, в рамках якого підключатимуть десятки фінансових установ до різних мереж блокчейнів. В експерименті візьмуть участь Depository Trust and Clearing Operation, Australia та New Zealand Banking Group Limited (ANZ), BNP Paribas, BNY Mellon, Citi, Clearstream, Euroclear та Lloyds Banking Group. Завдання експерименту полягає в тому, щоб перевірити, як ці установи можуть використовувати інфраструктуру Swift для передачі токенізованих активів через блокчейни.
JPMorgan уклав партнерства із шістьма індійськими банками для проведення доларових розрахунків на своїй блокчейн-платформі Onyx. Банк запустить пілотний проект у найближчі місяці разом із HDFC Bank, ICICI Bank, Axis Bank, Yes Bank, IndusInd Bank та власним індійським підрозділом. Мета проекту полягає у проведенні цілодобових доларових угод у режимі реального часу, а не протягом робочого тижня. Крім того, JPMorgan і SBI провели першу токенізовану банківську депозитну операцію DeFi.
-
Торгівля і зберігання цифрових активів. Державний банк Швейцарії PostFinance почне пропонувати своїм клієнтам послуги з торгівлі та зберігання цифрових активів (зокрема, банк пропонуватиме сервіси зберігання та торгівлі для BTC та ETH).
-
Конвертація криптовалют у фіатні валюти. Найбільший цифровий банк Гонконгу ZA Bank почне пропонувати послуги конвертації криптовалют у фіатні валюти через ліцензовані біржі.
-
Відкриття крипторахунків. За повідомленням Wall Street Journal китайський державний банк Bank of Communications почав працювати з криптокомпаніями, які отримали ліцензії в місті.
-
Випуск цифрових облігацій. Французький інвестиційний банк Credit Agricole і шведський банк SEB, які є лідерами традиційного фінансування в Європі, об’єднали зусилля для розробки платформи для цифрових облігацій на основі блокчейну. Така платформа дозволить компаніям залучати капітал шляхом випуску цифрових облігацій у мережі блокчейн з метою підвищення «ефективності та забезпечення синхронізації даних у реальному часі».
2) Впровадження технологій блокчейн міжнародними платіжними системами.
Міжнародні платіжні системи Visa та Mastercard також активно працюють в цьому напрямку.
З офіційних повідомлень платіжної системи Visa ще 2 роки тому почали з’являтись перші новини щодо впровадження нових елементів у їх систему. Тенденція збереглась і сьогодні. Так, Visa вже провела експерименти з абстракцією рахунків в тестовій мережі Ethereum (абстракція облікових записів надає ті ж функції, що і банк, без необхідності звернення до банку).
Mastercard уклала партнерство з Aptos Labs, Ava Labs, Polygon і Solana Foundation для роботи над новим стандартом Crypto Credential, покликаний встановити набір загальних стандартів та інфраструктури, які допоможуть створити довірчі взаємодії між споживачами та підприємствами, які використовують блокчейн.
3) Отримання малим та середнім бізнесом доступу до криптовалютних платіжних систем.
Варто відзначити, що не тільки класичні платіжні системи вирішили вийти у світ Web3. Можемо спостерігати й зворотну тенденцію, коли криптовалютні сервіси намагаються перенести світ Web3 у реальний торговий сектор.
Одними з недавніх таких прикладів є партнерство сервісу криптовалютних платежів Gate Pay від біржі Gate.io та грузинського стартапу CityPay, яке дозволить клієнтам розраховуватись цифровими активами у більш ніж 600 грузинських ритейлерів. Одним із партнерів CityPay у країні є мережа ресторанів Wendy's. Паралельно, емітент стейблкоіну USDT – Tether також оголосила про своє розширення у Грузії за рахунок стратегічних інвестицій у CityPay.
Важливою подією також можна вважати запуск функції покупки криптовалюти за допомогою фіату у додатку найпопулярнішого криптогаманця MetaMask – Portfolio Dapp. За його допомогою користувачі зможуть використовувати дебетові або кредитні картки, PayPal, банківські перекази або миттєві переклади ACH для покупки бажаних цифрових активів. Крім того, материнська компанія MetaMask — ConsenSys оголосила про нову інтеграцію з криптофінтехом MoonPay, що дозволяє користувачам у Нігерії купувати криптовалюту за допомогою миттєвих банківських переказів.
Втім подекуди ініціативу проявляють не тільки самі сервіси, але і звичайний роздрібний бізнес. Так, велика кількість компаній та роздрібних мереж (таких як Tesla, Ralph Lauren тощо) розпочали співпрацю з криптовалютними платіжними сервісами для запровадження можливості оплачувати товари за допомогою біткоїну (BTC), ефіру (ETH) і токена Polygon, (MATIC) чи іншими криптовалютами.
Українські компанії також не відстають від тенденцій. Зокрема, одна з найбільших аптечних мереж – ANC Pharmacy уклала партнерську угоду з Binance Ukraine, щоб надавати можливість здійснення криптовалютних платежів через Binance Pay. Аналогічно, один із найбільших українських ритейлерів техніки "Фокстрот" додав можливість оплачувати товари криптою через платіжну платформу Whitepay, що дає змогу покупцям не витрачати час на конвертацію активів і транзакції з гаманця на банківську картку.
Тому злиття банківської сфери із криптосервісами та технологіями – є лише питанням часу.
