logo-image
Судочинство & воєнний стан
Автор: Дмитро Монастирський
Джерело: Ліга Закон, 18 серпня 2022
Завантажити

24 лютого багато чого змінилося в Україні, і судова система не стала винятком. Що нового привнесло повномасштабне вторгнення російської федерації у вирішення судових спорів та як виглядає судочинство в умовах воєнного стану - розглянемо далі.

Перші місяці після вторгнення

Одразу після російського вторгнення суди певний час оговтувалися від шоку. Судді та працівники апаратів, як і решта українців, мали подбати про власну безпеку та безпеку своїх рідних. На сайтах багатьох судів були розміщені оголошення, що справи будуть зняті з розгляду до окремого повідомлення.

На початку березня Рада суддів України оприлюднила рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану. Серед них - визначити особливості роботи кожного суду зборами його суддів з огляду на безпекову ситуацію у відповідному регіоні, відкладати або скасовувати судові засідання, коли це можливо, виважено підходити до питання дотримання процесуальних строків та не квапитися з поверненням процесуальних документів.

Коли населені пункти, де розташовані певні суди, опинялися під тимчасовою окупацією, Верховний Суд своїми розпорядженнями змінював територіальну підсудність судових справ, визначаючи її за судами, які знаходяться на підконтрольній території. Разом з успіхами української армії на фронті територіальна підсудність судів відновлювалася.

Першими до відносно звичайного режиму роботи повернулися суди в тих регіонах, де не велись активні бойові дії. Ближче до кінця весни почали відновлювати роботу суди на деокупованих територіях північних областей. На даний час на територіях Харківської, Запорізької, Херсонської, Донецької, Луганської областей, які були окуповані вже після 24 лютого, залишається зупиненою діяльність понад 60 судів.

Процесуальні строки

Аналіз судової практики свідчить, що суди переважно поновлювали процесуальні строки, які закінчувалися після введення воєнного стану. Наприклад, Верховний Суд зазначав, що "запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків''. Утім таке формулювання не слід сприймати як дозвіл пропускати процесуальні строки до кінця воєнного стану. У міру того як країна пристосовується до життя в нових реаліях і безпекова ситуація в багатьох регіонах залишається стабільною, суди все більше враховують обставини кожної конкретної ситуації, як, скажімо, місцезнаходження суду та режим його роботи, місце перебування учасника справи або його представника та як конкретно обставини, пов'язані з воєнним станом, завадили вчинити процесуальну дію в межах строку.

Виклики та повідомлення

Після запровадження воєнного стану порядок здійснення судових викликів та повідомлень не зазнав змін.

Наприкінці липця Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 7315. Він уносить зміни до норми Закону "Про судоустрій і статус суддів" щодо гласності й відкритості судового процесу та передбачає, що додатковим способом інформування про суд, який розглядає справу, сторони спору та предмет позову, місце, дату й час судового засідання може бути надання такої інформації через додаток "Дія". Водночас законопроєкт не вносить жодних змін безпосередньо до процесуальних кодексів у частині порядку повідомлення учасників справи про її розгляд, і власне текст норми не дозволяє говорити, що сповіщення в "Дії" вважатиметься належним викликом у судове засідання. Ба більше, у "Дії" і раніше надходили повідомлення про майбутні засідання. Проте цікаво буде побачити, як така норма застосовуватиметься судами.

Істотною проблемою після початку повномасштабного вторгнення стало повідомлення тих українців, які були вимушені залишити країну. Навряд чи хтось, рятуючись від війни, думає про зняття із зареєстрованого місця проживання або його зміну. Натомість суди, отримавши інформацію, що людина залишається зареєстрованою за своєю адресою, формально мають право розглядати справу проти неї, не з'ясовуючи, чи залишилася вона в країні з початком великої війни, чи ні. Це питання потребує додаткового законодавчого врегулювання, щоб, з одного боку, забезпечити таким людям належний доступ до правосуддя, а з іншого - не дозволити тікати від судів за кордон.

Реєстри та сервіси веб-порталу Судової влади

Одразу з початком повномасштабної агресії Державна судова адміністрація закрила доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень та сервісів веб-порталу Судової влади України. Коли учасники судових справ почали відновлювати свої робочі процеси та цікавитися станом розгляду справ, це дещо ускладнювало життя. Утім наприкінці червня доступ відновили, і зараз усі системи працюють (майже) без нарікань.

Судові засідання

Суди, які знаходяться на відносно безпечній відстані від фронту, переважно відновили розгляд справ у судових засіданнях. Водночас участь сторони в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, яка була запроваджена через пандемію Covid-19, стала в пригоді й активно застосовується під час воєнного стану. За моїми спостереженнями, суди йдуть назустріч учасникам справи, які бажають узяти участь у засіданні дистанційно, навіть у випадках, коли існують формальні підстави відмовити у задоволенні такої заяви, що, на мій погляд, є позитивним.

При цьому формально можливість брати участь у відеозасіданнях за допомогою власних девайсів і зараз залишається прив'язаною до карантину, запровадженого у зв'язку з Covid-19, який досі триває. Тому доцільно було б або додати воєнний стан як ще одну підставу для проведення такого засідання, або взагалі прибрати з норми будь-які подібні умови та зробити відеоконференції повноцінною альтернативою звичайного засідання. Ураховуючи, звісно, технічні можливості самого суду.

Органи суддівського врядування

Нова фаза війни на певний час поставила на паузу роботу з оновлення двох органів суддівського врядування: Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Нагадаю, кандидатів у межах поточної судової реформи обирають за участю комісій, половину складу в яких становлять авторитетні міжнародні експерти. Але вже наприкінці квітня відновилися засідання Етичної ради, яка перевіряє кандидатів до нового складу ВРП. Дещо пізніше, у липні, відновила роботу й Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів ВККС. Це вкрай позитивно, адже завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени ВРП та відбір кандидатів до ВККС є однією з умов, за яких Україні надано статус кандидата на членство в ЄС.

ВИСНОВОК:

Згідно із Законом навіть в умовах воєнного стану суди мають продовжувати здійснювати правосуддя. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства заборонено. Через 6 місяців від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України можна констатувати, що судова система витримала удар та продовжує відносно стабільно працювати (звичайно, з поправкою на воєнну ситуацію в конкретній місцевості). Залишається слідкувати за ситуацією, робити свою роботу та сподіватися, що всі виклики війни будуть зрештою подолані.

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти