logo-image
Самопредставництво юридичної особи: як підтвердити свої повноваження в суді
Автор: Олексій Главацький, Дмитро Монастирський
Джерело: Юрист і Закон, 16 січня 2020 року
Завантажити

29 грудня 2019 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення".

Зміни торкнулись статей процесуальних кодексів про представництво (ст. 56 ГПК, ст. 58 ЦПК, ст. 55 КАС). Юридичні особи публічного і приватного права братимуть участь у судових справах не тільки через керівника або члена виконавчого органу, а й через інших осіб, уповноважених діяти від їх імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). Такі особи не повинні мати статусу адвоката, що фактично скасовує адвокатську монополію на представництво юридичних осіб.

Закон критикують за змішування понять "представництва" і "самопредставництва", неузгодженість із нормами Конституції та ЦК, неточність формулювань. Між тим, судові провадження тривають, тож важливо розуміти, як суди застосовуватимуть нові правила самопредставництва. Трохи часу, декілька повернутих позовів чи скарг, недопуски у судові засідання та остаточна позиція Верховного Суду - рано чи пізно розставлять все по місцях. Але ми спробуємо розібратись, як підтвердити свої повноваження так, аби максимально убезпечити себе від негативних наслідків.

 

 

Хто може здійснювати право юридичної особи на самопредставництво

Автори проекту закону у пояснювальній записці наголошували, що необхідно розширити можливість самопредставництва юридичної особи її штатними працівниками. Але зміст норм, які зазнали змін, не дозволяє однозначно стверджувати, що вони стосуються виключно працівників. Інша особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) ­— формулювання, яке може охоплювати як внутрішніх юристів, так і залучених юристів.

Можливо, за логікою законодавця, термін "самопредставництво" сам по собі виключає використання залучених радників, адже юридична особа представляє себе сама — зокрема, через власних юристів. Отже, для представництва в суді залученими фахівцями, компаніям варто і надалі користуватись послугами адвокатів.

 

 

Як підтвердити свої повноваження в суді

З одного боку, нові редакції статей про представництво недвозначно натякають, що повноваження штатних юристів здійснювати право компанії на самопредставництво має бути передбачено у законі, статуті, положенні, трудовому договорі (контракті). Слово "тощо" депутати прибрали з остаточної редакції закону, за яку голосували у другому читанні, тож вказаний перелік є вичерпним.

З іншого боку, стаття "Документи, що підтверджують повноваження представників" не зазнала жодних змін (ст. 60 ГПК, ст. 62 ЦПК, ст. 59 КАС). Тож повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені: (а) довіреністю фізичної або юридичної особи; (б) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна; (в) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Документів, які повинні надаватись суду в порядку самопредставництва юридичної особи, процесуальний закон не визначає. На це звернуло увагу й Головне юридичне управління Апарату Верховної Ради України у своїх зауваженнях до законопроекту, зазначивши, що підставою для участі в справі у суді є документи, які підтверджують повноваження представника, визначені законом (ст. 60 ГПК, ст. 62 ЦПК, ст. 59 КАС).

Безпосередньо закон не надає працівникам юридичної особи повноваження на представництво свого роботодавця. Відповідно, таке повноваження має бути закріплено у статуті компанії, положенні (наприклад, про юридичний підрозділ, про порядок представництва підприємства у судах або про відповідний орган влади) або трудовому договорі (контракті) працівника, який займається судовою роботою. Тож бізнесу доведеться внести відповідні зміни до своїх внутрішніх документів, щоб мати змогу надати їх на вимогу суду.

На нашу думку, практика надання статутів, положень та трудових договорів для підтвердження повноважень не є доцільною, адже використання довіреностей є більш властивим для вітчизняного судочинства. Щоб мінімізувати ризики, в тексті довіреності можна вказати посаду особи в компанії (показати, що представник є працівником учасника справи), а також зробити посилання на документ, яким передбачено право працівника здійснювати представництво компанії (статут, положення, трудовий договір). Але поки не сформувалась остаточна практика, не зайвим буде мати напоготові копію одного з вказаних документів (статуту, положення або трудового договору) та копію наказу про призначення на посаду.

Зважаючи на наявні недоліки та несистемність в регулюванні питань судового представництва, сподіваємось, суди не будуть виявляти занадто формального ставлення і не вимагатимуть додаткових документів для підтвердження повноважень представників. ЄСПЛ у своїй практиці дотримується стандарту, за яким закон має бути сформульованим з достатньою точністю для того, щоб надати зацікавленим особам можливість — за необхідності шляхом надання відповідної допомоги — передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може спричинити відповідна дія (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Маестрі проти Італії"). Тому, на нашу думку, вади закону не мають обмежувати прав учасників судових справ і перешкоджати у доступі до правосуддя.

 

Що далі

31 жовтня 2019 р. Конституційний Суд України надав позитивний висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії) (реєстр. № 1013) вимогам ст. ст. 157 і 158 Конституції України. Законопроектом пропонується виключити з Конституції положення про виключне представництво адвокатом іншої особи в суді. Але прийняти цей законопроект та скасувати адвокатську монополію до кінця 2019 р. Верховна Рада не встигла.

Зміни в інституті самопредставництва допомогли обійти норми Конституції про виключне представництво адвокатами інших осіб в суді та вирішити проблему неготовності органів влади до такої монополії вже з 1 січня 2020 р.

14 січня 2020 р. Верховна Рада попередньо схвалила зміни в Конституції щодо скасування адвокатської монополії.

Тепер законопроект про скасування адвокатської монополії має бути розглянутий на наступній черговій сесії Верховної Ради України, яка розпочнеться вже у лютому. Не виключено, що суперечливі положення щодо самопредставництва юридичних осіб є вимушеним тимчасовим заходом та будуть переглянуті після скасування адвокатської монополії на рівні Конституції.