Занепокоєння компаній, які хочуть виробляти та виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), зростає. Компанії не розцінюють перспективи як сприятливі, адже готується ряд законопроектів, які можуть містити ретроспективні зміни законодавства.
Що ж таке ретроспективні зміни і в якій формі вони можуть існувати?
Ретроспективні зміни – це зміни, встановлені законодавством стосовно системи підтримки ВДЕ, які змінюють права та обов'язки виробників електричної енергії з ВДЕ та інвесторів, які уже інвестували або почали інвестувати у проекти відновлювальної енергетики в Україні. Ретроспективні зміни впливають на первинні очікування інвесторів щодо реалізації проектів виробництва електричної енергії з ВДЕ, які вони мали перед початком проекту. У світі найбільше постраждало від ретроспективних змін виробництво електричної енергії з сонця. Існує багато прикладів ретроспективних змін: держава може різко зменшувати ставку стимулюючого тарифу; накладати податки на всі існуючі та майбутні станції, додаткову оплату послуг регулятора або ж додатковий платіж за приєднання, який має бути оплачений всіма станціями, навіть якщо вони вже приєдналися до електричної мережі.
Ретроспективні зміни в Україні
Одна з широко дискусійних змін законодавства з ретроспективним ефектом – це проект закону № 2236-2 «Про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі – Законопроект), який Комітет Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг схвалив 17 жовтня 2019 року.
Його ретроспективність полягає в тому, що Законопроект обмежує обсяги виробництва електричної енергії для вже побудованих і запроектованих об'єктів відновлюваної енергетики. Зокрема, при диспетчеризації ринку електричної енергії оператор системи передачі Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі – Укренерго) може обмежувати обсяги виробництва електроенергії для об'єктів відновлюваної енергетики. Важливо, що тільки об'єкти відновлюваної енергетики зі встановленою потужністю до 150 МВт, які здійснюють продаж електричної енергії за встановленим для них «зеленим» тарифом або аукціонною ціною, отримають відшкодування вартості електричної енергії, не відпущеної ними у зв'язку з зазначеними обмеженнями Укренерго. Іншими словами, всі об'єкти зі встановленою потужністю понад 150 МВт не отримають відшкодування у випадку обмеження.
На початку листопада Міністерство енергетики та захисту довкілля України (надалі – Міністерство) презентувало їхнє бачення варіантів збалансування бюджету ДП «Гарантований покупець» (надалі – Гарантований покупець) із зазначенням ретроспективних змін законодавства. Зокрема на сьогоднішній день пропонується провести реструктуризацію ставки «зеленого» тарифу із продовженням підтримки для існуючих станцій (сонячна енергія – 20%, вітрова енергія – 10% (при умові згоди 50% на ринку); запровадити 100% відповідальності за небаланс всіх ВДЕ; відміна субсидіювання технологічних втрат операторів мереж; та підвищення тарифу оператора системи передачі до 153 грн/МВт∙год (+3,6 коп/кВт∙год). Щодо майбутнього попередніх угод про купівлю-продаж електричної енергії (pre-PPA), підписаних до кінця 2019 року, Міністерство розглядає два варіанти: Варіант 1: зниження тарифу (додаткове зниження тарифу на 2020 рік: 15% для вітру та 25% для сонячної енергії) та продовження pre-PPA на 10 років; та Варіант 2: скасування попередніх домовленостей та розподіл додаткової квоти на покриття цих проектів аукціонами.
Такі сигнали від держави викликали шквал емоцій не лише від гравців ринку, але і юристів, які пам’ятають наслідки застосування ретроспективних змін законодавства в Європейському Союзі.
Позиція девелоперів
Гравці ринку, зокрема NBT, Vindkraft Ukraine, LongWing Energy, Greenworx Holding і Akuo Energy в кінці жовтня відреагували на Законопроект та направили президенту України Володимиру Зеленському лист стосовно добровільної реструктуризації «зеленого» тарифу. Згідно з листом, гравці ринку згодні до змін системи підтримки виробництва електроенергії з ВДЕ, але лише, якщо ці зміни стосуються нових вітростанцій або розширення потужностей існуючих, які будуть введені в експлуатацію на основі укладених до кінця 2019 року попередніх договорів купівлі-продажу електроенергії (pre-PPA), за винятком проектів або їх черг, які перебувають на етапі будівництва або вже мають договори про фінансування.
Девелопери стверджують: наслідки будь-яких ретроспективних змін затвердженого раніше законодавства системи підтримки вітроенергетики будуть більш істотними, ніж проблема фінансування Гарантованого покупця.
Згідно з листом, компанії зазначають, що наслідками застосування ретроспективних змін законодавства стане втрата близько $ 2,5 млрд прямих інвестицій, а також вихід з сектора відновлювальної енергетики іноземних інвесторів. За оцінками компаній, іноземні інвестиції в вітроенергетику вже досягли $ 1,2 млрд, а надходження ще $ 2,5 млрд заплановано протягом наступних трьох років.
Як альтернативу ретроспективним змінам, компанії сформували перелік заходів, які можна здійснити для отримання коштів для виплат по «зеленому» тарифу. Для стабілізації фінансового становища, компанії запропонували ввести акциз на електроенергію, а також включити витрати на покриття зобов'язань по ВДЕ в тариф на передачу. Додатково, пропонується в якості додаткового джерела компенсації виконання спеціальних зобов'язань збільшити надходження від податку на викиди СО2.
Щодо самої системи підтримки виробництва енергії з ВДЕ, девелопери ВЕС розглядають варіант зниження ставки «зеленого» тарифу на 5,0-7,5% для портфелю проектів ВЕС потужністю 1,9 ГВт, порівнюючи зі ставкою «зеленим» тарифом, визначеним для ВЕС на 2020-2022 років, в обмін на продовження терміну договорів купівлі-продажу електроенергії до 15 років від дати введення вітрової електростанції в експлуатацію.
Позиція компаній цілком зрозуміла: вони обмінюють додаткові витрати на зменшення інвестиційних ризиків.
Потенційні результати застосування ретроспективних змін
Найбільшою проблемою, з якою можуть стикнутися виробники з ВДЕ та потенційні інвестори – це банкрутство. Пов'язано це з великою кількістю кредитів, які беруться зазвичай у Європейському банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), Корпорації приватних закордонних інвестицій США (OPIC), Proparco (Франція), Чорноморському банку торгівлі та розвитку (ЧБТР), Finnfund (Фінляндія), Swedfund (Швеція), FMO, Північної екологічної фінансової корпорації (NEFCO), Інституту гарантування експортних кредитів (GIEK, Норвегія). Ці фінансові установи можуть також просто відмовляти у фінансуванні проектів в Україні і це приведе до дефолту за зобов'язаннями існуючих проектів, реструктуризації великих кредитних портфелів значної частини банків, що негативно позначиться на всіх інфраструктурних проектах в Україні.
Через нестабільне законодавство може виникнути різке зниження зацікавленості потенційних інвесторів не лише в сферу відновлювальної енергетики, але і в інші сфери. Така ситуація також може спричинити штучне зростання необхідних коштів для імплементації проектів з відновлювальної енергетики.
Україна – це не перша держава, де намагалися ввести ретроспективні зміни. Зокрема, такі країни як Чеська Республіка, Іспанія, Італія, та інші уже пройшли цей тернистий шлях і результати не з позитивних. Вони стикнулися з проблемою інвестиційних арбітражних позовів проти держав через ретроспективні зміни та різкий спад іноземних інвестицій в країни.
Прикладом для України для вирішення ситуації з недостачі коштів для фінансування системи підтримки відновлювальної енергії може бути Німеччина. У цій країні були внесені зміни до законодавства та поступово підвищено ціни на електричну енергію для населення та промисловості, однак це було здійснено поступово та не спричинило дестабілізації. Німеччина відкидала варіант застосування ретроспективних змін, оскільки вони призводять до руйнування довіри з боку інвесторів до держави.
Зміни в законодавство необхідні, адже система підтримки «зеленого» тарифу є не з дешевих. Країни ЄС уже давно відійшли від повного викупу державою електричної енергії, виробленої з ВДЕ. Гравці ринку праві: головне, щоб зміни були не ретроспективними. Стабільність та поступовість законодавства є ключовим для розвитку економіки України.
