logo-image
Рейдерство – чума агробізнесу ХХІ століття?
Автор: Олексій Хомяков
Джерело: Юридична Газета, 14 серпня 2018 р.
Завантажити

Мабуть вже не знайдеться жодної людини в Україні, якій не було б відомо поняття "рейдерство". Витоки цього соціального явища почали з'являтись на початку 90-х років, коли кремезні чоловіки в спортивних штанях, займаючись по суті бандитизмом, фізично захоплювали різні бізнеси, так чи інакше пов'язані з матеріальними активами. З того часу правова система України зазнала значних змін, а механізми рейдерства значно вдосконалились, зокрема, використовуючи більш складні механізми захоплення бізнесу (підробка правовстановлюючих документів, використання корумпованих правоохоронних органів, нотаріусів, органів виконавчої  служби, фінансових інституцій та судів тощо). На жаль, не оминуло стороною зазначене явище і аграрний сектор, оскільки останні 5-7 років український аграрний сектор стрімко розвивався та ним зацікавились відверто криміногенні елементи.

Звичайно, в таких умовах про рух до цивілізованого бізнесу та західні інвестиції в аграрний сектор не може йти і мови. Слід зазначити, що цьому ганебному соціальному феномену вже більше 20 років, однак поняття рейдерства так і не знайшло законодавчого закріплення. Тому станом на сьогодні у національних та західних інвесторів фактично відсутні дієві правові механізми захисту прав та законних інтересів та притягнення до відповідальності осіб, винних у здійсненні рейдерства.

В західних країнах важко віднайти еквіваленте поняття рейдерству, оскільки для західної практики відомі нашим бізнесменам практики рейдерства кваліфікуються як найтяжчі злочини та караються відповідним чином. Найбільш близьким до поняття рейдерства у західній практиці є процедури недружнього поглинання ("hostile takeover") бізнесу, які вже віднайшли своє відображення у більшості національних законодавств. Більшість цих процедур базуються на правилах корпоративного управління та непохитній повазі до інституту приватної власності та жорсткій системі державного примусу у випадку порушень цих правил гри.

Проте під впливом масових соціальних явищ рейдерства на теренах колишнього СРСР у західній правовій практиці також з'явилось усталене поняття захоплення активів ("assets grabbing"), яке  також балансує на межі кримінальних правопорушень. На жаль, Україна пішла по шляху більшості африканських країн, де трапляються непоодинокі випадки кривавих суперечок навколо оброблюваних сільськогосподарських земель та врожаю. Для відповіді на питання, чому так трапилось та чи можливо вирішити цю соціальну проблему правовим шляхом, слід зрозуміти основні причини, які штовхають замовників та учасників рейдерських захоплень на фізичне захоплення підприємств аграрного сектору.

На думку автора статі, основною причиною існування рейдерства в Україні є важкі соціально-економічні умови, в яких розвивався український аграрний сектор з моменту проголошення незалежності України. За відсутності механізмів альтернативних способів заробітку (ліквідний фондовий ринок, інфраструктурні проекти зі значною доданою вартістю тощо), особи, задіяні у рейдерство, будуть і далі продовжувати займатись незаконними діями по порушенню основного та охоронюваного державою конституційного права на приватну власність. Другою причиною рейдерства в Україні, на думку автора, є існування ганебного мораторію на продаж землі та, як результат, відсутність цивілізованого ринку землі. Все це разом стимулює основних акторів законотворчого та політичного життя країни до штучного сповільнення еволюційних процесів розвитку системи захисту приватного права з боку держави (реєстрів майнових прав, відсутність дієвих правоохоронних органів та кримінальної юстиції загалом). Як наслідок, ми можемо спостерігати непоодинокі випадки викрадення зацікавленими особами електронних ключів державних реєстраторів, незаконне втручання у систему функціонування речових прав на нерухоме майно, землю (право власності, права обтяження тощо), корупційні дії органів судової влади та виконавчої служби, правоохоронних органів тощо.

Звичайно, в Україні є і позитивні зрушення в напрямку правової боротьби з соціальним явищем рейдерства. Зокрема, наприкінці 2016 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" № 1666-VIII від 6 жовтня 2016 року. Цей закон покликаний запровадити європейські стандарти захисту прав власності та економічних інтересів громадян та інвесторів.  Ним передбачалося вдосконалення деяких технічних моментів процесу реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а також посилення кримінальної та адміністративної відповідальності.

Однак, як показала практика, протягом останніх років тенденція рейдерських захоплень в аграрному секторі навпаки невпинно зростає, як і кількість звернень до законотворчих та правоохоронних органів. Лише протягом 2017 року зафіксовано понад 700 випадків рейдерства у аграрному секторі[1]. Це, звичайно, говорить про те, що відповідальність передбачена зміненими статтями Кримінального кодексу України (зокрема, ст. 358 Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) та Кодексу України про адміністративні правопорушення, не відповідає вимогам часу та неспівставна з економічною вигодою, яку можуть отримати рейдери від незаконних захоплень майна в агросекторі (врожаю, техніки, прав на землю тощо).

 З огляду на зазначене, для усунення першопричин рейдерства у агробізнесі, на думку автора, в Україні, протягом найближчих років варто здійснити наступні кроки:

 -          Визначити поняття "рейдерства" в законодавстві України та запровадити найсуворіші економічні санкції за здійснення рейдерських захоплень, які б робили економічно недоцільним зазначені дії, а також удосконалити механізм застосування санкцій (реформа кримінальної юстиції);

-          Вдосконалити систему державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань шляхом обмеження кола осіб з доступом до відповідних реєстрів та посилення персональної відповідальності за втручання у систему роботи електронних реєстрів.

-          Зняти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, створити ефективний ринок землі з обов'язковою участю нерезидентів.

 Лише такі кардинальні зрушення зможуть зменшити шокуюче розповсюдження рейдерства як явища та закласти фундамент під зростання обсягу інвестицій іноземних інвесторів до українського агросектору.

 


[1] Джерело: http://agravery.com/uk/posts/show/za-2017-rik-u-agrarnomu-sektori-stalosa-ponad-700-vipadkiv-rejderstva