logo-image
«Північний потік – 2» проти ЄС: хто переможе?
Автор: Марта Галабала
Джерело: Юридична Газета, 3 квітня 2018
Завантажити

Що таке "Північний потік - 2"?

"Північний потік - 2" - російський газопровід, який "Газпром" планує прокласти вздовж газопроводу Північний потік дном Балтійського моря до німецького міста Грайфсваль. Довжина газопроводу складе 1,2 тис. км, а загальна потужність з уже існуючим "Північним потоком" - 55 млрд куб. м. газу. Будівництво здійснює компанія Nord Stream 2 AG, єдиним акціонером якої є "Газпром". Таким чином "Газпром" через "Північний потік - 2" хоче уникнути транзиту газу через Україну та стати напряму найбільшим постачальником газу в Європу.

В найближчі роки країнам ЄС буде потрібно імпортувати додаткові обсяги газу через прогнозоване скорочення власного виробництва газу. Депутат Європарламенту від Німеччини Ельмар Брок зазначив, що Європа залежить від російського газу на 37%, і ця залежність може стати ще більшою, орієнтовно - до 45%. Поза динамічним розвитком відновлювальної енергетики, природний газ залишається важливим компонентом енергобалансу країн ЄС.

"Газпром" планує почати будівництво "Північного потоку – 2" в 2018 році і завершити до кінця 2019 року, щоб з 2020 року повністю припинити транзит газу в Європу через Україну.

Нагадаємо, що договір на транзит природного газу з Росії через Україну між "Нафтогазом" і "Газпромом" був підписаний у 2009 році на десять років – до кінця 2019 року.

Європейський погляд на "Північний потік - 2"

21 березня депутати Європейського парламенту, що входять до комітету із промисловості, досліджень та енергетики, підтримали зміни до газової директиви про спільні правила внутрішнього ринку природного газу, які мають перешкодити будівництву газопроводу "Північний потік - 2". Цей законопроект Єврокомісії поширює правила внутрішнього газового ринку ЄС на морські газопроводи з третіх країн, які розташовані не на континенті, в тому числі і на "Північний потік - 2", який сьогодні не відповідає правилам внутрішнього ринку природного газу, оскільки повністю належить російському монополісту. Ці правила передбачають обов'язковий поділ між постачальником, транзитером і розподільником газу, а також забезпечення доступу до газопроводу третіх сторін, таким чином, що російський "Газпром" не зможе залишитися єдиним акціонером компанії-оператора трубопроводу Nord Stream 2 AG. Тепер зі своєю позицією щодо запропонованих уточнень має визначитися Європейська рада, після чого Європарламент, Єврокомісія та Європейська рада мають виробити спільну позицію.

Кілька країн Євросоюзу, яким "Газпром" обіцяє зменшення вартості газу за рахунок виключення вартості тарифу на транзит через Україну, підтримують будівництво "Північного потоку – 2". Такими країнами, якщо не на державному рівні, то на рівні стратегічних нафтогазотраспортних компаній, є Німеччина, Австрія, Франція, Нідерланди, з іншого – противники, серед яких країни Балтії і Польща, які наголошують на необхідності продовження поставок російського газу українською ГТС.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель стверджує, що її уряд розглядає "Північний потік – 2" виключно як комерційний проект, а 27 березня цього року Федеральне судноплавне та гідрографічне агентство Німеччини дало компанії Nord Stream 2 AG дозвіл на будівництво і експлуатацію газопроводу в німецькій виключній економічній зоні, і як стверджує компанія, усі необхідні дозволи для німецької ділянки загальною протяжністю 85 кілометрів отримані. Крім Німеччини для запуску будівництва потрібно отримати відповідні дозволи чотирьох інших країн вздовж маршруту газопроводу – Росії, Фінляндії, Швеції і Данії.

З іншого боку Прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила про намір відмовитись від російського газу і шукати інших постачальників в рамках заходів, що вживаються Лондоном проти Москви після скандалу із отруєнням в Солсбері.

Позиція України

Надаючи послуги транзиту російського газу до країн Європи, Україна заробляє майже 2 мільярди доларів США щорічно, це становить приблизно 2% ВВП. Крім того, "Газпром" забезпечує до 80% завантаження української газотранспортної системи. Запуск "Північний потік - 2" означатиме для України не тільки втрату доходу від транзиту російського газу, а і великі витрати по утилізації трубопроводів при умові відсутності їх використання.

"Нафтогаз" вважає, що найкращим захистом інтересів України, який допоможе і українським союзникам, є подальша реформа ринку природного газу. Крім того, "Нафтогаз" оголосив, що відкриває представництво компанії у місті Мюнхен, Німеччина. Функціями представництва буде представлення та захист інтересів "Нафтогазу" у Німеччині, Австрії та Швейцарії. Також НАК "Нафтогаз" у 2018 році планує вийти на ринок єврооблігацій та розраховує на позитивне сприйняття такого кроку інвесторами у зв'язку з прибутковістю компанії та зростанням видобутку. Зі свого боку для того, щоб протидіяти загрозам втрати транзиту, Міністерство екології та природних ресурсів України має намір приєднатися до німецьких екологів у судовому процесі для блокування "Північного потоку - 2".

Крім того, можливістю для України зберегти значний обсяг транзиту через українську територію і переукласти контракт з "Газпромом" на вигідних умовах є передача української газотранспортної системи в спільне управління шляхом створення консорціуму з одною з європейських компаній. Входження іноземного партнера в управління українською ГТС зумовлене, серед іншого, необхідністю налагодити співробітництво між європейськими операторами та "Газпромом" саме на українському маршруті, підтвердити (і для "Газпрому" у тому числі) надійність українського маршруту та забезпечити зацікавленість функціонерів ЄС у збереженні транзиту природного газу через Україну.

Підтримка США

США також висловило свою позицію щодо будівництва "Північного потоку - 2", зокрема, 15 березня 2018 року 39 Сенаторів відправили відповідний лист на ім'я міністра фінансів Стівена Мнучина і заступника держсекретаря Джона Саллівана. У листі йдеться про стурбованість з приводу розробки проекту будівництва трубопроводу "Північний потік – 2" та висловлено позицію проти "Північного потоку – 2" і запит до адміністрації президента Дональда Трампа на використання усіх наявних засобів для запобігання будівництву цього трубопроводу, в тому числі застосування положень закону "Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA). Федеральний Закон США "CAATSA" передбачає, серед іншого, накладення санкцій на постачальників, які надають технологічну, інвестиційну або будь-яку іншу підтримку російським експортним трубопровідним проектам, включаючи "Північний потік - 2".

 

Висновки

Не зважаючи на намагання європейської спільноти змусити Nord Stream 2 AG підкорятися правилам, які діють для європейських газових компаній та інституцій, все ж ряд європейських держав підтримують, як вони стверджують, виключно комерційну складову проекту "Північний потік - 2". Україна, у свою чергу, намагається всіляко протистояти будівництву "Північного потоку – 2", проте вирішальне слово буде за Європарламентом, Єврокомісією та Європейською радою, які мають виробити спільну позицію.

У випадку не реалізації проекту "Північний потік - 2", "Газпром" буде змушеним домовлятися з "Нафтогазом" про новий контракт щодо транзиту газу до ЄС територією України.

Чим більша буде залежність Європи від російського газу, тим більше буде можливостей у Росії використовувати постачання газу як політичний важіль шляхом скорочення його поставок для підтримки своїх політичних інтересів під час можливих конфронтацій.

Позиція деяких держав Євросоюзу, які висловлюють стійку позицію проти будівництва "Північного потоку – 2", та США можна вважати маленькою перемогою для України, проте зважаючи на останні події, це перемога у битві, тому ще треба докласти максимальних зусиль, щоб отримати спільну перемогу у війні.