logo-image
Несплата аліментів під час війни: чи законно, та які наслідки
Автор: Юрій Некляєв
Джерело: The Page, 7 квітня 2022 р.

Кожна дитина потребує батьківської турботи і догляду. В свою чергу кожен із батьків окрім участі у вихованні дитини має обов’язок утримувати її до повноліття. Обов’язок не лише моральний, а й правовий. За його порушення українське законодавство передбачає різні види відповідальності – від цивільно-правової до адміністративної, і навіть кримінальної.

Із введенням воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року багато сфер життєдіяльності зазнали змін: приймаються нові нормативні акти, запроваджуються спеціальні процедури тощо. Так, були внесені доповнення і до закону «Про виконавче провадження». Такі доповнення передбачають, зокрема, неможливість стягнення за виконавчими документами коштів із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника. Фактично, держава надала додаткові гарантії для осіб, які є боржниками у виконавчих провадженнях (не стосується громадян РФ). Вказані зміни набули чинності 26 березня 2022 року і діють до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Разом із тим, указані тимчасові законодавчі послаблення не розповсюджуються на платників аліментів. Це означає, що воєнний стан не звільняє від обов’язку повноцінно виконувати рішення суду про сплату аліментів. У цей складний для держави період діти, як соціально незахищена категорія громадян, потребують належного утримання батьками не менше, ніж у мирний час.

Окремо слід відзначити, що запровадження воєнного стану не встановлює будь-яких заборон для нарахування пені за прострочення сплати аліментів. Це означає, що при несвоєчасній оплаті аліментів у платника виникає заборгованість, на яку нараховується пеня (1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, але не більше 100% заборгованості). При цьому заборгованість і пеня виникають як у працевлаштованих платників, так і в безробітних. Якщо особа не працює, то заборгованість розраховується виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості.

Варто розуміти, що пеня як вид відповідальності не стягується з боржника автоматично. Для цього стягувачу необхідно отримати рішення суду про стягнення пені. Після набрання таким рішенням законної сили його виконання може бути здійснено в загальному порядку.

Отже, переважна більшість дій, що стосуються аліментних зобов’язань, мають виконуватись без будь-яких змін в умовах воєнного стану. Та все ж є особливості, що розповсюджуються на цю категорію правовідносин. Так, забороняється відкриття виконавчих проваджень та примусове виконання рішень на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, окрім частини Донецької та Луганської областей, які мають відповідний статус з 2014 року. Такий статус можуть отримати й інші території, що захоплені російськими військами після 24 лютого 2022 року (зокрема, частково Херсонська та Запорізька області). Президент вже підписав відповідний закон, а рішення про надання такого статусу буде ухвалювати Рада національної безпеки та оборони.

Щодо наслідків ухилення від спати аліментів, то окрім стягнення пені наразі продовжують діяти всі ті заходи, що існували до введення воєнного стану:

Адміністративна відповідальність: суспільно корисні роботи (заборгованість більше 6 місяців); обмеження у праві виїзду за межі України, у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання (заборгованість більше 4 місяців); позбавлення права на субсидію (заборгованість більше 3 місяців).

Кримінальна відповідальність: громадські роботи на строк від 80 до 120 годин, або арешт на строк до 3 місяців, або обмеження волі на строк до 2-х років. Відповідальність настає за умисне злісне ухилення від сплати аліментів понад 3 місяці та після винесення обвинувального вироку суду.

Законодавство передбачає й інші «стимулюючі» заходи для тих, хто тривалий час не платить аліменти. Наприклад, накладення на боржника додаткового штрафу при заборгованості понад 1 рік. Причому розмір штрафу збільшується (20%-30%-50%) в міру накопичення заборгованості (1-2-3 роки).

Отже, закон встановлює численні заходи, що застосовуються до неплатників аліментів для примусового виконання ними свого обов’язку. Усі ці заходи діють як у мирний час, так і протягом воєнного стану. Тому не варто сподіватись, що «війна все спише». Навіть якщо відкинути всі правові механізми і принципи, кожен із батьків має перед своєю дитиною етичний і моральний обов’язок належного виховання й утримання. Тож, коли є фінансова можливість, то варто цей обов’язок виконувати без застосування заходів примусу. Якщо можливості платити дійсно немає, то існують дієві правові механізми офіційно зменшити розмір аліментів і не потрапити до категорії «злісних неплатників» з усіма відповідними наслідками.

Бережіть себе і турбуйтесь про своїх дітей!

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти