logo-image
Карантин в Україні. Які кадрові рішення законні, а які – ні
Автор: Інеса Летич
Джерело: НВ Бізнес, 12 березня 2020 р.

Оновлено з урахуванням Закону № 3219 від 17 березня 2020 року (Закон № 3219)

Паніка, викликана епідемією Covid-19, змушує багатьох приймати швидкі і не дуже обмірковані рішення: від закупівлі річного запасу гречки громадянами до закриття офісів і припинення роботи підприємств.

Однак режим підвищеної паніки, навіть незважаючи на рішення уряду і місцевої влади, не скасовує дії українського трудового законодавства. Тому варто розібратися, які заходи роботодавців все ж будуть поза законом, для уникнення неприємних наслідків в майбутньому.

Важливо відзначити, що очікуваний бізнесом Закон № 3219 не передбачає істотних змін, що дозволяють оптимізувати витрати на оплату праці на період епідемії. З важливих змін Закону № 3219 - тільки можливість безлімітної неоплачуваної відпустки за згодою працівника і примусова робота з дому. Ці зміни вступлять в силу після опублікування Закону № 3219. Як і раніше, інші варіанти можливі тільки внаслідок діалогу з персоналом.

 

Всім — у відпустку!

Як відомо, відпустка може бути оплачуваною і неоплачуваною.

Незважаючи на вірус, «змусити» працівника піти в оплачувану відпустку можна тільки у випадках, якщо дати відпустки були узгоджені заздалегідь згідно із заявою співробітника або графіком відпусток. В інших випадках взяти щорічну відпустку працівник може лише за власною згодою.

Ситуація з неоплачуваною відпусткою не краща. По-перше, така відпустка також можлива виключно за згодою працівника. По-друге, її тривалість обмежена — всього 15 календарних днів на рік.

Важлива зміна відповідно до Закону № 3219: на період встановленого урядом карантину допускається неоплачувана відпустка необмеженої тривалості. Однак, знову ж таки, тільки за згодою працівника.

Додаткова можливість неоплачуваної відпустки існує тільки для співробітників з дітьми до 14 років на весь період карантину, проте теж тільки за їх згодою. Також така відпустка може надаватися тільки одному з батьків або родичів дитини.

 

Дистанційна робота

Такий варіант обирають багато компаній як взаємовигідний для бізнесу та персоналу. Однак головна проблема даної опції - застаріле трудове законодавство.

Дистанційна робота в цілому дозволена, однак регулюється вона постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС № 275 / 17−99 ще 1981 року. А така постанова передбачає можливість роботи тільки «з дому», але не з іншого місця поза офісом компанії. Також роботодавець зобов’язаний переконатися, що у працівника наявні належні побутові умови.

Крім цього, роботодавець не може зобов’язати співробітника придбати необхідне обладнання (наприклад, ноутбук). Таке обладнання або надається роботодавцем, або, за погодженням з працівником, останній використовує особисте обладнання, але з компенсацією за його знос від роботодавця.

У кращих традиціях українського законодавства, можливості оперативно і примусово відправити всіх працювати з дому також немає. Подібний режим роботи очікувано передбачає згоду співробітника.

Важлива зміна відповідно до Закону № 3219: на період встановленого урядом карантину або впровадження заходів боротьби з коронавірусом відправляти співробітників працювати вдома можна без їхньої згоди.

 

Призупинення роботи бізнесу

Якщо бізнес вирішив тимчасово призупинити діяльність до покращення ситуації і звільняє працівників від роботи, зарплату все одно доведеться платити. В даному випадку будуть застосовуватися положення Кодексу законів про працю України про простій. Згідно зі статтею 113 зазначеного нормативного акта час простою не з вини працівника оплачується в розмірі двох третин посадового окладу.

Радикальні заходи - скорочений робочий день, скорочення персоналу

На жаль, станом на сьогодні ряд підприємств змушені всерйоз розглядати і цей радикальний варіант. Однак суворі правила трудового законодавства продовжують діяти і новий Закон № 3219 не передбачає ніяких змін в даному випадку.

Зокрема, будь-які зміни тривалості робочого дня, навіть тимчасові, на сьогодні як і раніше можливі тільки з попередженням за два місяці. Як альтернатива - ввести скорочений робочий час індивідуально за погодженням з співробітниками.

Також жодним чином не змінюється і процедура скорочень персоналу - як і раніше потрібно повідомлення за два місяці і дотримання інших процедур.

 

Робота з туристами

Що робити з тими, хто повернувся з Китаю/Італії або ж просто контактував із зараженими вірусом?

Ситуація в даному випадку також непроста, оскільки згідно зі статтею 28 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» відсторонити від роботи можна тільки працівників, хворих на небезпечні хвороби (до яких тепер віднесено і коронавірус) або ж які є носіями збудників таких хвороб. Очевидно, що співробітник з кашлем, навіть якщо він повернувся з Венеції, автоматично не є переносником інфекції, і законність його відсторонення залишається під питанням. Найкраще, що може зробити роботодавець в подібних випадках — домовитися з подібним трудоголіком про роботу поза офісом або перебування у відпустці / на лікарняному.

 

Лікарняний ізольованим

Само собою, хворі особи мають можливість отримати лікарняний листок з оплатою у відповідному порядку. Також згідно зі статтею 31 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» особи, які перебувають на території карантину, які мали достовірний контакт з хворими, можуть поміщатися в обладнаний державний ізолятор з можливістю отримання лікарняного листка за вказаний період. Також Інструкція з видачі листків непрацездатності № 455 передбачає можливість оформлення лікарняних працівникам, які контактували з інфікованими особами, але тільки якщо їх робота пов'язана з безпосереднім обслуговуванням населення. Знову ж таки, це означає, що працівникам, які перебувають вдома в самоізоляції, лікарняний листок, швидше за все, виданий не буде.

 

Заборона закордонних поїздок

Наостанок, законодавство не передбачає права роботодавців заборонити співробітникам виїжджати в інфіковані території. Подібні вказівки для персоналу можуть мати виключно статус рекомендації. Єдине, що може зробити роботодавець — примусово скасувати відрядження працівників, як в країни з коронавірусом, так і в цілому. Правда, в умовах карантину та припинення роботи транспорту, завдання для роботодавців істотно спрощується.