logo-image
Фінмоніторинг операцій з криптовалютою
Автор: Тарас Гуменюк
Джерело: Ліга Закон, 22 червня 2021 р.

На сьогоднішній день з популяризацією віртуальних активів все актуальнішим стає питання фінансового моніторингу операцій з криптовалютою. З огляду на їхню анонімність та високу швидкість проведення транзакцій з ними, ризик їхнього використання для відмивання коштів та фінансування тероризму викликає пильну увагу міжнародної спільноти.

Так, міжурядовий орган, метою роботи якого є розвиток і впровадження на міжнародному рівні заходів і стандартів боротьби щодо відмивання грошей, Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (далі також "FATF") ще в жовтні 2018 року випустила Рекомендацію 15, яка обумовлює поширення фінансового моніторингу на операції з віртуальними активами. Пізніше в червні 2019 року FATF випустила Керівництво по застосуванню ризикоорієнтованого підходу до віртуальних активів і провайдерів послуг в сфері віртуальних активів.

У Керівництві досліджується як діяльність постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, потрапляє в сферу дії Рекомендацій ФАТФ. Керівництво визначає віртуальні активи як цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому форматі або передавати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Віртуальні активи не включають цифрові вираження фіатних валют, цінних паперів та інших фінансових активів, які вже охоплені в інших розділах Рекомендацій ФАТФ. Постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, визначаються як будь-яка фізична або юридична особа, що не охоплена іншими положеннями Рекомендацій і в якості господарської діяльності здійснює одне або декілька з наступних видів діяльності або операцій для або від імені іншої фізичної або юридичної особи:

- обмін між віртуальними активами і фіатними валютами;

- обмін в межах однієї або декількох віртуальних активів;

- передача віртуальних активів;

- зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дозволяють контролювати віртуальні активи;

- участь і надання фінансових послуг, пов'язаних з пропозицією емітента та/або продажем віртуального активу.

У Керівництві описуються вимоги до країн застосувати Рекомендації FATF до сфери віртуальних активів. Щорічно FATF випускає звіти про внесення в чорні списки країн, які не дотримуються міжнародних норм, пов'язаних з коштами, одержаними злочинним шляхом та спрямованих на фінансування тероризму. Включення країни в «чорний список» не призводить до застосування санкцій з боку світового співтовариства, але свідчить про ступінь довіри до неї з боку зарубіжних інвесторів. Для того, щоб уникнути внесення в чорний список FATF 19 червня 2020 року Україна і були прийняті зміни до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення» (далі - «Закон»).

Розглянемо національний правовий режим щодо фінансового моніторингу операцій з віртуальними активами детальніше.

Хто потрапляє під фінансовий моніторинг

Законом визначається, що віртуальним активом є цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей. Постачальниками ж послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, визнається будь-яка фізична чи юридична особа, яка провадить один або декілька таких видів діяльності та/або операцій для іншої фізичної та/або юридичної особи або від імені:

- обмін віртуальних активів;

- переказ віртуальних активів;

- зберігання та/або адміністрування віртуальних активів або інструментів, що дають змогу контролювати віртуальні активи;

- участь і надання фінансових послуг, пов'язаних із пропозицією емітента та/або продажем віртуальних активів;

Постачальники послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, визначаються в Законі як суб'єкти первинного фінансового моніторингу. Суб'єктом же державного фінансового моніторингу на ринку віртуальних активів є Міністерство цифрової трансформації України.

На жаль, зміст кожного конкретного виду діяльності, Закон не визначає. Очікується, що цю прогалину буде заповнено за рахунок прийняття Закону України «Про віртуальні активи» (проєкт № 3637), який розкриє поняття згаданих вище видів діяльності і встановить вимоги до постачальників таких послуг.

Які операції підпадають під фінансовий моніторинг

Законом визначено, що належна перевірка здійснюється у разі проведення фінансової операції на суму, що дорівнює або перевищує 30 тисяч гривень (станом на 17 червня 2021 року це дорівнює 0,028 BTC).

Згідно зі статтею 1 Закону належна перевірка включає в себе:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб'єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Вимоги до інформації, що супроводжує переказ віртуальних активів

Закон встановлює перелік вимог до інформації, що супроводжує переказ віртуальних активів.

Так, Законом визначено, що у разі ініціювання переказу в межах України з використанням віртуальних активів на суму, що є меншою ніж 30 тисяч гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, та відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, що в сумі перевищують 30 тисяч гривень, такий переказ повинен супроводжуватися як мінімум номером електронного гаманця.

Також звертаємо увагу на те, що в разі ініціювання переказу за межі України, в тому числі з використанням віртуальних активів, на суму, меншу ніж 30 000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, в тому числі в іноземній валюті, та відсутності ознак пов'язаності такої фінансової операції з іншими фінансовими операціями, в сумі перевищують 30 000 гривень, такий переказ повинен супроводжуватися як мінімум:

1) інформацією про платника (ініціатора переказу):

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові або номер її рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу - повне найменування, номер з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;

2) інформацією про отримувача переказу коштів:

а) фізичну особу (фізичну особу - підприємця) - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові, номер рахунка, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

б) юридичну особу - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції;

в) траст або інше подібне правове утворення - повне найменування, номер рахунка, на який зараховуються кошти, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції.

Як бачимо, Закон потребує деяких змін з огляду на те, що у випадку переказів віртуальних активів, використовуються саме адреси гаманця віртуальних активів, а не рахунки.

Прогалини в законодавстві

На даний момент спеціального закону, що визначає статус віртуальних активів, обсяг і зміст кожного з видів діяльності постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів, вимоги до них, а також державне регулювання на ринку віртуальних активів не прийнято. Законопроект, який покликаний відповісти на всі згадані запитання, був зареєстрований у Верховній Раді України 11 червня 2020 року за номером 3637. 2 грудня 2020 року цей законопроект «Про віртуальні активи» був прийнятий в першому читанні.

До прийняття спеціального закону віртуальні активи фактично в правовому полі України не існують. Ринок залишається в тіні і неможливо до кого-небудь застосувати положення Закону, оскільки немає зареєстрованих в належному порядку постачальників послуг, пов'язаних з обігом віртуальних активів.

Крім того, на Міністерство цифрової трансформації України Закон накладає зобов'язання, крім іншого, прийняти такий нормативно-правовий акт як Положення про здійснення фінансового моніторингу суб'єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство цифровий трансформації України. Саме це Положення буде визначати, в тому числі, правила проведення належної перевірки клієнтів, управління ризиками, виявлення фінансових операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, зупинення фінансових операцій. Міністерство цифрової трансформації України до цих пір не прийняло такі нормативно-правові акти і не може зробити це до тих пір, поки не буде прийнято спеціального закону, що регулює правовідносини, що виникають у зв'язку з оборотом віртуальних активів в Україні, визначає права і обов'язки учасників ринку віртуальних активів, принципи державної політики у сфері обігу віртуальних активів (тобто законопроекту № 3637 «Про віртуальні активи» від 11 червня 2020 року).