Українська судова система взяла курс на цифрову трансформацію з 2017 року, коли набули законної сили нові процесуальні кодекси. Що стосується європейських держав, то впровадження систем електронного правосуддя там розпочалося ще з 2008 року, з прийняттям Європейської стратегії електронного правосуддя.
Повноцінний запуск інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) в український судах постійно відкладається. Станом на квітень 2021 року частково реалізовані лише окремі модулі ЄСІТС, які використовуються судами в тестовому режимі. Йдеться, зокрема, про платформу "Електронний суд" та програму для проведення відеоконференцій "EasyCon".
Працівники судів наголошують, що порядок функціонування ЄСІТС (в тому числі, й платформи "Електронний суд") не врегульований ані Інструкцією з діловодства у місцевих судах, ані Положенням про автоматизовану систему діловодства суду. Таким чином, на сьогодні немає єдиного розуміння того, як ЄСІТС повинна працювати на практиці, як організовується та ведеться електронне діловодство.
Разом з тим, є й прогресивні та позитивні зрушення, які дозволяють ефективно реалізувати окремі права учасників процесу. Карантинні обмеження, які вже більше року тривають на території України, стали свого роду каталізатором для впровадження новітніх технологій в українське правосуддя.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 р, у процесуальні кодекси були внесені зміни щодо проведення судових засідань з використанням власних технічних засобів, поза межами приміщення суду.
Завдяки таким змінам вже більше року учасники справ мають можливість брати участь у судових засіданнях, фактично не виходячи з дому та користуючись власними технічними засобами. Такий порядок проведення судових засідань не тільки дозволяє не порушувати режим карантину та самоізоляції, але й суттєво економить час учасників справ, нівелює необхідність відряджень у інші міста України, зменшує фінансові витрати.
Для проведення відеоконференцій поза межами приміщення суду судами всіх інстанцій вже повноцінно застосовується система "EasyCon". Разом з тим, час від часу виникають проблеми із призначенням та проведенням відеоконференцій. Труднощі пов'язані із недостатнім технічним забезпеченням судів. Особливо часто про неможливість проведення відеоконференцій повідомляють місцеві суди в регіонах.
Минулий рік нагадав всім практикуючим юристам про ще один процес, який нерозривно пов'язаний із цифровою трансформацією, та потребує реформування, – це відправка судової кореспонденції учасникам справ.
Відповідно до процесуальних кодексів та сталої практики Верховного Суду, суди повинні чітко дотримуватись процедури вручення судових документів, а саме – направляти їх засобами поштового зв’язку. На сьогодні національним оператором поштового зв'язку в Україні є АТ «Укрпошта».
Працівники судів та практикуючі правники відмічають систематичні порушення Порядку надання послуг поштового зв'язку з боку Укрпошти. Складається ситуація, відповідно до якої саме від роботи пошти залежить належне повідомлення учасників справи про судові засідання та своєчасне направлення судових рішень.
З середини 2020 року непоодинокими стали випадки цілковитої зупинки направлення судової кореспонденції учасникам справ. Така ситуація пов’язана з критичним станом фінансового забезпечення судів.
Законотворці оперативно відреагували на ситуацію, що склалася, і вже у листопаді 2020 року на розгляд ВР був поданий проект Закону № 4360 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного повідомлення учасників судового процесу та направлення копій судових рішень". Проект Закону перебуває на розгляді в комітетах, а 03.08.2021 був рекомендований до прийняття за основу (з урахуванням окремих зауважень) на засіданні комітету ВР з цифрової трансформації.
Відповідно до пояснювальної записки, основною метою прийняття цього Закону є забезпечення швидкого та своєчасного отримання учасниками судових процесів процесуальних документів та зменшення видатків судових установ на послуги поштового зв’язку.
Проектом Закону запропоновано наступні зміни:
Нагадаю, що за чинною редакцією процесуальних кодексів судова кореспонденція направляється на офіційну електронну адресу учасника справи, у разі наявності у нього офіційної електронної адреси, або засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня. Направлення повідомлення про призначення справи до розгляду і про дату, час і місце проведення судового засідання або проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом із використанням засобів мобільного зв'язку виключно за наявності відповідної письмової заяви учасника справи у матеріалах справи.
Таким чином, законопроект № 4360 пропонує визначити електронне листування основним засобом комунікації між судом та учасниками справи. Автори законопроекту вказують, що запропоновані зміни прискорять процес діджиталізації, зменшать строки розгляду судових справ та кількість скасованих судових рішень, дозволять значно скоротити витрати судів на послуги поштового зв’язку (до 50%).
Разом з тим, положення проекту Закону щодо термінів підтвердження отримання судового рішення/повістки викликають критику з боку Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.
Зокрема, проектом Закону не враховано, що учасник судового засідання може не отримати судове рішення чи повістку з поважних причин (наприклад, через тяжку хворобу або несправність технічних засобів, що не залежить від нього). Комітет з питань євроінтеграції зазначає, що у чинній редакції законопроект не відповідає міжнародно-правовим зобов’язанням України та потребує доопрацювання з метою уникнення можливого порушення права людини на справедливий розгляд справи.
Разом з тим, основна ідея та мета прийняття такого Закону в умовах сьогодення видаються цілком виправданими. Справді, процес направлення судової кореспонденції давно застарів та потребує реформування. Попри це, в процесі впровадження змін потрібно пам'ятати про основоположні принципи судочинства – рівність учасників перед законом та судом, відкритість, верховенство права та не допускати їх порушення.
У підсумку хотілося б зазначити, що процес цифрової трансформації судового процесу в Україні знаходиться на своєму початковому етапі. Більшість реальних та суттєвих змін ще попереду. Цифрова трансформаціє є тривалим, багатоаспектним та трудомістким процесом. Як показує досвід провідних держав світу, можливість впровадження та застосування новітніх цифрових технологій напряму залежить від належного фінансування судових установ. Інша обов'язкова умова реальної цифрової трансформації – це ґрунтовні та виважені законодавчі зміни, приведення нормативно-правових актів у відповідність один до одного, забезпечення принципу правової визначеності та правила «якості закону» (quality of law).