logo-image
Коронавірус vs бізнес: як АМКУ реагуватиме на спекуляції на паніці
Автор: Павло Верболюк
Джерело: mind.ua, 24 березня 2020 р

Паніка через коронавірус спричинила скажений попит на товари першої необхідності: антисептики, маски для обличчя, харчові продукти тривалого зберігання. У такій ситуації у виробників виникає спокуса підвищити ціни на ці товари, адже є впевненість, що їх куплять. Не допустити таку недобросовісну поведінку покликаний Антимонопольний комітет України (АМКУ). Напередодні комітет повідомив про запровадження моніторингу ЗМІ на предмет поширення неправдивої інформації про лікувальну або профілактичну дію лікарських засобів щодо коронавірусів.

На що звертатиме особливу увагу АМКУ в період карантину, які дії є незаконними за своєю суттю, а що може бути допустимим, розповів Mind старший юрист юридичної фірми «Астерс» Павло Верболюк.

Коли підвищення цін поза законом?

Найбільш очевидним способом заробити на паніці є підвищення цін на товари першої необхідності. Тут потрібно розділяти два можливі сценарії: узгоджене підвищення цін декількома учасниками ринку або підвищення ціни одним учасником, без змови.

  1. Перший випадок може вважатися антиконкурентними узгодженими діями. Це порушення, за яке передбачений штраф у розмірі до 10% річного доходу групи порушників. Крім завищення цін, порушенням можуть вважатися інші види змови, направлені на встановлення ціни чи інших умов придбання або реалізації товарів (наприклад, фіксація цін перепродажу між виробником та дистриб’ютором або реалізація популярного товару лише разом з менш популярним).
  2. Другий сценарій може не нести потенційної загрози, якщо ціни піднімає невеликий учасник ринку, у якого є багато ефективних конкурентів. У такому разі споживачі почнуть купувати дешевші товари конкурентів, а компанія з вищими цінами втратить левову частку прибутку.
    Однак ситуація змінюється, якщо ціни підніматиме монополіст – тоді споживачі будуть вимушені купувати його товари за завищеними цінами, оскільки не матимуть альтернативи.

Необґрунтоване підвищення цін монополістом є одним з видів зловживання монопольним становищем. Штраф за таке порушення – до 10% річного доходу.

За законом, монополістом вважається суб’єкт господарювання, ринкова частка якого перевищує 35%. В окремих випадках межі ринку можуть визначатися досить вузько, і навіть порівняно невеликі компанії можуть виявитися монополістами. Яскравим прикладом є одна аптека або магазин у селі – вони можуть вважатися монополістами і бажання підзаробити на маніпуляції з цінами може вилитися для них у суттєві штрафи.

АМКУ вже пообіцяв приділяти особливу увагу фактам необґрунтованого підняття цін на лікарські засоби та предмети гігієни, а також іншим потенційним зловживанням на цих ринках. Імовірно, найближчим часом ми побачимо перші приклади справ проти недобросовісних учасників ринку.

Співпраця між конкурентами – зона ризику

Конкурентне законодавство загалом забороняє угоди, що шкодять конкуренції. Окремі особливо небезпечні угоди – фіксація цін між конкурентами, змови на торгах або розподіл ринків є незаконними за своєю суттю. Інші ж повинні аналізуватися залежно від їхнього впливу на конкуренцію і можуть бути допустимими за деяких умов.

Під час кризи деякі види координації можуть мати позитивний ефект. Наприклад, весь світ очікує хороших новин щодо розробки вакцини від COVID-19, і фармацевтичні компанії можуть хотіти об’єднати свої зусилля для скорішого досягнення результату.

Наскільки б хорошою не виглядала ця ідея, при її реалізації потрібно дотримуватись правил конкурентного законодавства. Вони є досить суворими, коли йдеться про угоди між конкурентами. Зокрема, угода про спільну науково-дослідну діяльність з пошуку вакцини може порушувати конкурентне законодавство, якщо вона обмежуватиме можливість сторін незалежно отримувати вигоду від результатів роботи або  передбачатиме більший рівень кооперації, ніж є критично необхідним.

Також об’єднати зусилля у непростій ситуації можуть захотіти й компанії з інших галузей. Наприклад, виробники медичного обладнання можуть розглядати можливість співпраці з іншими компаніями, у тому числі з конкурентами, для забезпечення безперебійного постачання обладнання в заклади охорони здоров’я. Або роздрібні мережі для уникнення дефіциту товарів можуть захотіти скооперуватися через перебої з поставками, викликані карантином та іншими обмежувальними заходами.

Однак якою б шляхетною не була мета співпраці, конкурентне законодавство продовжує застосовуватися. Варто уникати дій, які з високою імовірністю вважатимуться порушенням. Особливо це стосується угод, які передбачають обмін інформацією між конкурентами, встановлення цін, обмеження виробництва, розподіл споживачів або ринків – усі вони з великою імовірністю будуть розглянуті АМКУ як антиконкурентні узгодженні дії і загрожують великими штрафами. 

Реклама ліків від коронавірусу наразі незаконна

На жаль, наразі не існує ліків від COVID-19. Тому будь-які заяви копаній про те, що їхня продукція забезпечує захист від COVID-19 або лікує його, є яскравим прикладом недобросовісної конкуренції. За таке порушення АМКУ може накласти штраф у розмірі до 5% річного доходу. Тому варто з обережністю розробляти рекламні матеріали у цей період – АМКУ пообіцяв слідкувати за ЗМІ та приділяти значну увагу випадкам введення споживачів в оману.

Державна допомога

Пандемія призведе до серйозних проблем у багатьох сферах бізнесу – ланцюги поставок перериваються через обмеження пересування, більшість робочої сили знаходиться на карантині, клієнти скасовують замовлення. Виправити ситуацію та не допустити економічного колапсу спробує держава, яка може надавати постраждалим компаніям субсидії, компенсації, різні пільги за рахунок державного бюджету.

У певних випадках ця підтримка може забезпечити її отримувачу конкурентні переваги і нести загрозу конкуренції. Тоді АМКУ може визнати її державною допомогою, і повинен буде оцінити її допустимість. Якщо вона буде визнана недопустимою, АМКУ може вимагати повернення коштів до державного бюджету.

У часи нестабільності є сенс пом’якшити правила стосовно оцінки державної допомоги. Так вже вчинила Європейська комісія – головний антимонопольний орган ЄС. 19 березня вона ухвалила тимчасові правила, при виконанні яких визнаватиметься допустимою державна допомога компаніям, що постраждали від COVID-19.
АМКУ зазвичай слідує найкращій практиці ЄС, тому щось схоже ми можемо очікувати найближчим часом і в Україні.

Проте зараз компаніям слід з обережністю ставитися до «подарунків» держави – ризик того, що в якийсь момент їх потрібно буде повернути, залишається.

Які заходи вжив АМКУ і про що пам’ятати українському бізнесу

Станом на сьогодні АМКУ функціонує у звичайному режимі. Однак ситуація розвивається швидко, і робота органу може змінитися.

Наразі були вжиті наступні заходи:

  • 13 березня АМКУ повідомив, що факти необґрунтованого підвищення цін на лікарські засоби та предмети гігієни будуть відстежуватися та аналізуватися у пріоритетному порядку;
  • 23 березня АМКУ повідомив про здійснення моніторингу ЗМІ на предмет поширення неправдивої інформації про лікувальну або профілактичну дію лікарських засобів щодо коронавірусів;
  • деякі територіальні відділення АМКУ надали обов’язкові до розгляду рекомендації найбільшим торговельним та аптечним мережам щодо утримання від необґрунтованого підвищення цін на медичні товари та харчові продукти тривалого зберігання;
  • Київське територіальне відділення АМКУ почало розслідування проти МАУ стосовно завищення цін на квитки у останні дні перед зупиненням авіасполучення (наприклад, квиток Лондон – Київ подорожчав з 10 000 до 24 000 грн).

Як видно, АМКУ тримає руку на пульсі подій. У такій нестабільній ситуації українському бізнесу слід пам’ятати, що конкурентне законодавство застосовується незалежно від кризи. Декілька практичних порад:

  • підвищення цін, особливо на товари першої необхідності, повинно мати хороше обґрунтування;
  • будь-яка співпраця з конкурентами, навіть якщо вона направлена на забезпечення потреб закладів охорони здоров’я або має інші альтруїстичні цілі, пов’язана з високими ризиками порушення конкурентного законодавства;
  • випадки зловживання монопольним положенням та антиконкурентні узгоджені дії будуть оперативно досліджуватися АМКУ і можуть призвести до штрафів та інших негативних наслідків (позови потерпілих про відшкодування шкоди, репутаційні ризики);
  • обережно плануйте рекламні кампанії, не допускайте поширення інформації, що може вводити в оману;
  • якщо вам потрібні субсидії або інші види державної підтримки, переконайтеся, щоб вони відповідали вимогам законодавства; 
  • у випадку виникнення сумнівів щодо законності ваших дій – проконсультуйтесь з юристами.

У непрості часи важливо швидко адаптуватися до нових умов ведення бізнесу. При цьому не слід забувати про конкурентне законодавство – слідування його правилам допоможе уникнути проблем з АМКУ у майбутньому і загалом зменшить негативний вплив пандемії COVID-19 на українську економіку та споживачів.