З кожним роком формальні вимоги та ринкові умови ведення бізнесу стають жорсткішими: від норм оформлення документації до пошуку шляхів залучити молодше покоління споживачів. Сучасний підприємець мусить поєднувати роздуми про підвищення ефективності, задоволення потреб компанії та намагання не отримати неприємного «сюрпризу» від державних регуляторів. На щастя, існує інструмент, який допоможе власникам бізнесу не тільки не потрапити в перелік об’єктів додаткових перевірок, а й удосконалити робочі та операційні процеси. І назва йому – комплаєнс.
Комплаєнс – це дуже комплексне поняття, яке охоплює багато напрямів та функцій. Прямий переклад слова (з англійської «compliance» – відповідність, дотримання, виконання, додержання) сам по собі наводить на думку про широту його значення. Лише українське законодавство наводить понад 10 визначень, кожне зі своїми особливостями щодо суб’єкта, яким та до кого воно застосовується. Однак уже з цього можна зробити висновок, що це явище є цілком універсальним для всіх видів підприємств та організацій.
Однак не варто думати, що комплаєнс – це процес, направлений виключно на зовнішнього глядача. Запитання: як не потрапити в санкційний список, як отримати бажане фінансування, як перевірити добросовісність контрагента? Це також безпосередня зона впливу комплаєнсу. Він може попередити фінансові збитки від бухгалтерських махінацій та схем із підвищення продажів, вберегти від працевлаштування працівника, що раніше вже був помічений за недобросовісною роботою, а також передбачити, чи точно підрядник виконає свою роботу якісно та вчасно.
У сучасних українських реаліях воєнних дій та активної євроінтеграції питання репутації бізнесу та дотримання ним формальних та неформальних стандартів стоїть особливо гостро. Санкційні списки розширюються ледь не щомісяця, а питання, з ким ви укладаєте угоду, може стати вирішальним для майбутніх перспектив. Один раз взявши участь у «неприємній» історії, навіть без реального умислу вести бізнес у сірій зоні, компанія може назавжди позбутися своєї ділової репутації, а відповідно – можливостей зростати на українському ринку, не кажучи вже про єврозону.
Формальний та реальний комплаєнс, або чому більше паперів не рівнозначно кращому захисту
Попри такий довгий перелік переваг та очевидну важливість комплаєнсу, основна умова його ефективності – реальне, живе застосування. Документ, що пройшов стадії заповнення уповноваженою особою та був підписаний усіма уповноваженими особами, буде всього лише додатковим папірцем в архіві, якщо дії, які він регламентує, не впроваджені в життя. Ні реальна практика, ні сучасні підходи до регулювання комплаєнсу не пробачають чисто формального ставлення до цього інструменту.
Наприклад, одна з найбільших фінансових груп Європи, Société Générale, у 2008 році перенесла серйозну кризу через неоновлення та недосконалість свого комплаєнс-контролю. Société Générale провів внутрішнє розслідування та встановив, що один із його трейдерів, Жером Керв’єль, створював фіктивні угоди, щоб приховати одну зі своїх операцій. Société Générale негайно сформував команду з 20 осіб для проведення системного аналізу. Всього за два дні було виявлено значні відкриті торгові позиції на фінансовому ринку загальним обсягом близько €50 млрд, які Жером Керв’єль ретельно приховував за допомогою фіктивних транзакцій. Розслідування показало, що дії Жерома мали фіксуватися та фіксувалися системами безпеки компанії. Однак йому вдалося обійти системи контролю, систематично уникаючи перевірок та міждепартаментних звірок. Жером Керв’єль починав свою кар’єру у бек-офісі, тобто мав детальні знання контрольних процедур банку, які довго не оновлювалися і до яких він раніше мав безпосередній доступ. Компанія бачила, що його дії порушують формальні вимоги, однак перевірки були поверхневими, а пояснення працівника приймалися. Цей кейс є яскравим нагадуванням, що навіть гіганти ринку можуть опинитися на грані краху, якщо послаблять свою пильність до власних стандартів та процедур.
Що робити, щоб ваш комплаєнс ожив та запрацював
Насамперед не потрібно ставитися до комплаєнсу як до історичної пам’ятки в центрі Києва, що побудували давно і ніяк не можуть відреставрувати. Ризики та загрози – це сфера, яка вдосконалюється та еволюціонує першою, а протидія та засоби безпеки її тільки наздоганяють. Тож перший крок до живого комплаєнсу – переглядати та вдосконалювати свої політики та механізми регулярно, реагуючи на реальні загрози, а не тільки на оновлення формальних вимог.
По-друге, в питанні безпеки спеціалізація та взаємодія мають бути вдало поєднанні. З одного боку, неможливо покласти функції комплаєнсу на юриста чи бухгалтера та очікувати, що вони будуть мати ресурси та експертизу в хоча і дотичній, але додатковій до основної сфері. У великих структурах бажано мати власного спеціаліста або цілий відповідальний відділ. Меншим підприємствам, які не мають можливості тримати власного спеціаліста, варто задуматися про аутсорс відповідної експертизи, хоча б у розробці відповідних положень та механізмів. Однак це не означає, що ваш комплаєнс має існувати в «бульбашці». Левова частина ефективності – це розуміння операційних процесів, облікової політики, кадрових нюансів бізнесу. У таких умовах важливо влаштувати якісну взаємодію та комунікацію між відділами.
Також варто розуміти, що не існує єдиної ідеальної моделі комплаєнсу. Для фінансових установ найбільше значення має класичний фінансовий моніторинг – у той час, як промисловим підприємствам не можна забувати про технічні вимоги до процесу виробництва та продукції.
Попри це, такі стовпи, як перевірка контрагентів, бекграунду працівників та податкова дисципліна, будуть актуальними для будь-якого бізнесу. Для визначення ідеального поєднання елементів вашої подушки безпеки необхідно досконало знати свої бізнес-процеси та додавати елементи комплаєнсу відповідно до ризикоорієнтованого підходу.
