Цього року процесуальне законодавство зазнало низки важливих змін. Деякі були викликані пандемією коронавірусу, інші стали результатом поточної законодавчої роботи. Нижче розглянемо, що нового було в судовій практиці, чим відрізняється процес сьогодні і торік, а також чого очікувати в майбутньому.
Самопредставництво
З початку року правила представництва у судах виключно прокурорами та адвокатами почали діяти стосовно органів державної влади і місцевого самоврядування. Але напередодні парламент прийняв Закон № 390-IX від 18.12.2019, який мав розширити можливості самопредставництва в суді органів державної влади, місцевого самоврядування та інших юридичних осіб.
Спочатку не було однозначно зрозуміло, які документи очікують побачити в суді від особи, яка діє в порядку самопредставництва. Думки суддів теж відрізнялись. З часом Верховний Суд роз'яснив, що працівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування для підтвердження права на звернення від імені такого органу в порядку самопредставництва, має надати суду:
- витяг з контракту, в якому визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі без окремого доручення; або
- оригінал або копію трудового договору (акту про призначення), або оригінал посвідчення та витяг з посадової інструкції в якій визначено, що особа має повноваження представляти орган державної влади, орган місцевого самоврядування в суді без окремого доручення керівника; та
- окреме доручення (резолюцію) керівника, в якому визначено повноваження особи представляти інтереси державного орган, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування в суді в конкретній судовій справі, якщо посадовою інструкцією або контрактом не передбачено право такої особи представляти інтереси юридичної особи без такого доручення (ухвала ВС від 21.01.2020 у справі № 924/440/19).
Якщо суду не надано вказаних документів і вони відсутні в матеріалах справи, то суд не позбавлений права перевірити відомості щодо повноважень особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ухвала ВС від 05.05.2020 у справі № 916/3097/19).
Вдосконалення порядку розгляду судових справ
08.02.2020 набрав чинності Закон № 460-IX від 15.01.2020, яким запроваджено низку новацій, покликаних вдосконалити порядок розгляду судових справ (що відображено і в назві закону). Розглянемо окремі з них.
Порядок розгляду відводів. Закон дещо змінив порядок розгляду відводів: якщо відповідна заява надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, вона не передається за авторозподілом іншому судді, а має бути розглянута суддею, який розглядає справу. Це перешкоджає практиці зловживання процесуальними правами, за якої учасник справи міг гарантовано забезпечити відкладення судового засідання, подавши напередодні заяву про відвід.
Направлення справи за встановленою юрисдикцією. Закон також передбачив додаткові можливості для позивачів, які звернулись до суду не за встановленою юрисдикцією. Якщо апеляційний чи касаційний суд закриває провадження у справі з цієї підстави, позивач може звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Це позбавить його необхідності готувати і заново подавати новий позов. Визначення юрисдикції окремих спорів — це складене і дискусійне питання, і навіть судова практика може час від часу змінюватися. Тому ідея спростити життя заявнику, який стикнувся із такою проблемою, виглядає слушною. Тим не менш, у більшості випадків позов, що подається до суду іншої юрисдикції, вимагатиме корективів: від незначних до істотної зміни обґрунтування позовних вимог.
Касаційні фільтри. Мабуть, найбільш вагома зміна Закону № 460-IX, яка істотно підвищила вимоги до обґрунтування касаційних скарг. Щоб ініціювати касаційний перегляд справи, заявнику недостатньо пояснити, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій. Такі підстави можуть бути прийняті касаційним судом виключно якщо:
- апеляційний суд не врахував висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах;
- скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах;
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
- в окремих випадках порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 роз'яснив, що за змістом п. п. 1–3 ч. 2 ст. 287 ГПК окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
- формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах (п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК);
- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення (п. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК);
- зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи (п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК).
Недотримання цих вимог може мати наслідком в різних ситуаціях залишення скарги без руху, повернення скарги, розгляд скарги без врахування доводів, щодо яких не дотримані вказані вимоги, закриття касаційного провадження.
Карантинні зміни
Із запровадженням в Україні карантину з метою запобігання поширенню COVID-19, деяких змін зазнавав і судовий процес.
Обмеження доступу в судове засідання. Враховуючи, що одночасне перебування багатьох людей в обмеженому просторі зали судових засідань може підвищити ризик поширення хвороби, суди отримали право обмежити доступ осіб, які не є учасниками судового процесу, в судове засідання під час карантину. Йдеться здебільшого про слухачів, присутніх у залі, а також представників ЗМІ. Тим не менш, справи, які викликають значний суспільний інтерес, можуть транслюватись наживо в мережі Інтернет.
Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Логічним нововведенням в умовах карантину стала можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів, адже порядок проведення відеоконференцій, що існував, все ж вимагав прибуття до суду. Верифікація учасника справи відбувається за допомогою електронного підпису, а детальний порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку у квітні затвердила ДСА.
Процесуальні строки. Крім того на строк дії карантину парламент продовжив більшість процесуальних строків. Серед них були й строки оскарження рішень судів, що фактично заблокувало можливість набрання ними законної сили. Втім, коли стало очевидно, що карантин затягується, цю норму змінили: процесуальні строки за замовчуванням спливають у загальному порядку, але можуть бути поновлені чи продовжені за заявою зацікавленої особи, якщо остання доведе, що пропустила строк з причин, зумовлених карантинними обмеженнями.
Що далі
Деякі питання не були розглянуті цього року, а тому переносяться на наступний. Серед них законопроект № 1013 про внесення змін до Конституції України щодо скасування адвокатської монополії. Цей проект закону у січні 2020 отримав попереднє схвалення, але остаточно прийнятий не був. Вочевидь, доведеться почекати і початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка була б корисна під час карантину. Також на наступний рік залишились законопроект № 3711 щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і законодавчі ініціативи щодо Конституційного Суду.
