logo-image
Валютна реформа: капітальна перебудова чи косметичний ремонт
Автор: Катерина Олійник, Юлія Приходько
Джерело: Юридична Газета, 26 лютого 2019 року
Завантажити

7 лютого 2019 року набув чинності Закон України "Про валюту і валютні операції" ("Закон"), а також ряд постанов НБУ, що покликані реформувати систему валютного регулювання в Україні. З легкої руки Національного Банку України ("НБУ"), реформа отримала назву "валютна лібералізація".

Новий Закон, що замінив вже архаїчний Декрет про систему валютного регулювання і валютного контролю 1993 року, докорінно змінює систему і філософію валютного регулювання. Перехід від принципу "заборонено все, що прямо не дозволено" за Декретом до принципу "дозволено все, що прямо не заборонено" за Законом, від адміністративних методів до ринкових інструментів регулювання, від дозвільної системи (індивідуальні ліцензії) до повідомчого порядку – у прогресивності Закону годі й сумніватися. Але низка обмежень та вимог, що діятимуть на постійній основі відповідно до п.5 Прикінцевих та перехідних положень Закону, не дозволяють говорити про повномасштабність змін та лібералізацію як таку.

Чого ж торкнулася так звана лібералізація і за якими правилами гри діятиме ринок у найближчий час?

 

Зовнішньоекономічна діяльність

Граничні строки розрахунків за операціями експорту та імпорту на суми понад 150 тис. грн. подовжено з 180 до 365 днів. На транзакції менше 150 тис. грн. вимога граничних строків відтепер не поширюється. Також, для певних видів операцій, зокрема експорту/імпорту, дозволено хеджування валютних ризиків за допомогою валютних деривативів.

Крім того, скасовано спеціальні санкції, що застосовувалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі за ст. 37 Закону про зовнішньоекономічну діяльність, зокрема, за порушення строків розрахунків. Однак, на практиці вже помітні проблеми в контексті скасування спеціальних санкцій, які діяли на момент набрання чинності Законом, і неузгодженням державними органами своєї діяльності з новими правилами.

 

Інвестиції за кордон

Як і раніше, резиденти можуть відкривати рахунки за кордоном, однак тепер для перерахування з України коштів на такий рахунок не потрібно отримувати індивідуальну ліцензію НБУ. Індивідуальна ліцензія на інвестування за кордон також більше не потрібна. Втім, очікувати на широкомасштабне розширення бізнесу за межі України ще зарано. Ліцензії скасовано, але натомість є "е-ліміти" – ліміти на суми коштів, які можна перерахувати на ті чи інші цілі за кордон. Фізичні особи можуть інвестувати за кордон або перерахувати на іноземний рахунок до 50 тис. євро на рік. Для юридичних осіб та підприємців е-ліміт становить 2 млн. євро на рік. Однак, навіть в рамках е-лімітів є обмеження на дозволені операції. Зокрема, юридичні особи можуть перераховувати кошти з України на свої закордонні рахунки тільки для цілей утримання представництв/філій або для виконання зовнішньоекономічних контрактів.

 

Кредити від нерезидентів

Можливість для сторін на власний розсуд обрати дату вступу кредитного договору в силу – очевидна перевага довгоочікуваного скасування вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів. Втім, для взяття на обслуговування та внесення інформації про позику в інформаційну систему банк і надалі вимагає цілий букет документів, таким чином відтворюючи в новій системі майже всі старі процедурні вимоги.

Відзначимо, що нарешті було скасовано заборону на дострокове погашення кредитів, а також обмеження за максимальною процентною ставкою. Відтепер позичальник і кредитор мають право на власний розсуд визначати процентні ставки, не обмежуючись, як раніше, граничними значеннями, що встановлювалися НБУ для зовнішніх запозичень (нагадаємо, 9,8%, 10% або 11% річних в залежності від строку, на який надається позика, і Libor 3m + 750 b.р.). Водночас, банки тепер мають аналізувати кредитні договори на предмет "відповідності вартості позики ринковим умовам". З цього приводу НБУ надав банкам роз'яснення і навіть навів приклади такої «відповідності» та «невідповідності» для ілюстрації. Але чи дійсно цей підхід буде настільки ж ефективним на практиці, яким він виглядає на папері? Час покаже; але сподіватися на блискавичний ефект не будемо: роз'яснення НБУ не рятує банк від необхідності надати власну кваліфікацію позики на підставі оціночного судження, що сприймається банками поки що досить обережно та з недовірою.

 

Іноземні інвестиції

Обмеження на повернення інвестицій залишається чинним і становить 5 млн. євро на місяць (раніше – 5 млн. доларів США); обмеження на репатріацію дивідендів становить 7 млн. євро на місяць (раніше – 7 млн. доларів США). Також, дозволене повернення дивідендів, нарахованих за будь-який період, включаючи за 2018 рік.

Відтепер нерезиденти можуть відкривати в українському банку поточні рахунки і зараховувати на них кошти відповідно до е-лімітів. Інвестиційні рахунки, тим не менш, залишаються і функціонуватимуть у звичному режимі, втім, у майбутньому НБУ планує їх скасувати. Слід зазначити, що на інвестиційні рахунки не поширюються зазначені вище е-ліміти: зарахувати 6 млн. євро від продажу корпоративних прав – не питання!, 10 млн. євро дивідендів – готово! Але зачекайте, розігнатися не вдасться: подальші перерахування з інвестиційного рахунку  вже будуть обмежені, в тому числі е-лімітами. Тож, здійснюючи будь-яку операцію з отримання чи перерахування коштів, потрібно враховувати нові тонкощі регулювання.

 

Ризик-орієнтований підхід

З поняттям свободи волі тісно пов'язане поняття відповідальності, що мають відносини прямої залежності. Такий принцип стосується і ризик-орієнтованого підходу: банки мають більше повноважень, що водночас супроводжується і більшим рівнем відповідальності. Та чи готові банки до цього? Перші результати тестування нового підходу вказують на певну неготовність банків до прийняття самостійних рішень і відповідальності. Дотримання бюрократичних формальностей, вимога надавати повний пакет документів – далеко не єдині традиції, що мали б відійти в минуле, але поки що пліч-о-пліч супроводжують ризик-орієнтований підхід. Така ситуація неминуче призводить до гальмування втілення нового підходу на практиці.

Будемо сподіватися, що настане час і для нових традицій та правил гри, а ризик-орієнтований підхід запрацює та набуде рис клієнт-орієнтованості. Нове законодавство дозволяє банкам стати самостійними гравцями ринку та створювати для роботи ринкові конкурентні умови, безумовно, не виходячи при цьому за рамки вимог валютного регулювання.

 

Нове валютне майбутнє не за горами

Немає межі вдосконаленню: новий Закон передбачив низку прогресивних принципів та правил і заклав міцне підґрунтя для встановлення у майбутньому свободи здійснення валютних операцій, але ряд обмежень, вимог та лімітів суттєво сповільнюють рух за траєкторією лібералізації. Сподіватимемося, що нові уявлення та традиції валютного регулювання в Україні поступово замінять старі недієві та неринкові механізми, що сприятиме побудові сучасного ефективного валютного майбутнього.

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти