Єврокомісія штрафує Qualcomm на 242 млн євро за найбільш витончену форму зловживання – «хижацьке» ціноутворення. Що ж такого витонченого в «хижацькому» ціноутворенні і що саме зробив не так світовий лідер в сфері бездротових засобів зв'язку, розповідає Сергій Глущенко в черговому випуску Brussels Insider.
«Хижацьке» ціноутворення – тема така ж давня, як і саме антимонопольне право. До речі, а кому слід подякувати за більш ніж сторічне існування антитрасту? Джону Шерману, ініціатору першого в світі антимонопольного закону? Чи, може, краще Теодору Рузвельту, який вивів цей закон із сплячки і розпіарив у своїй кампанії проти трестів? Все ж таки ні, мабуть, в першу чергу, краще сказати спасибі Джону Рокфеллеру.
Рокфеллер з його славнозвісною Standard Oil несуть чи не головну відповідальність за появу антитрасту. І не дарма, адже свого часу першому в світі доларовому мільярдеру закидали доволі таки серйозні звинувачення. Мабуть, одним з найвідоміших методів монополізації, в застосуванні якого звинувачували Standard Oil, було збивання цін на місцевих ринках. Вважається, що Standard Oil встановила в Сполучених Штатах монополію на нафтопереробку в значній мірі за рахунок застосування «хижацького» ціноутворення. Нафтова компанія позбавлялася конкурентів на кожному ринку по черзі, поки не домоглася монопольного становища всюди. Подібним чином, вона начебто зберігала монополію, вибірково збиваючи ціни там, де наважувалися вийти на ринки конкуренти. Кажуть, що «хижацьке» ціноутворення було як методом, за допомогою якого вона досягала домінування, так і засобом його підтримки. Втім, з цією історією, як і з «хижацьким» ціноутворенням загалом, не все так просто.
Хоча в 1911 році Верховний Суд США і розділив Standard Oil на безліч «baby Standards» за монополізацію американського нафтового ринку, в його рішенні відсутнє будь-яке згадування «хижацького» ціноутворення як такого. Більше того, в 1958 році один з американських економістів John S. McGee переглянув більше 11,000 сторінок судових матеріалів і дійшов висновку про відсутність переконливих доказів застосування Standard Oil саме «хижацького» ціноутворення, поставивши під сумнів законність розподілу нафтового гіганта. Воно й не дивно, адже відрізнити «хижацькі» ціни від звичайної конкуренції доволі складно навіть економістам, не кажучи вже про суддів на початку XX століття.
За понад 100 років існування антитрасту не вщухають суперечки щодо «хижацького» ціноутворення. Існує багато версій вчених щодо визначення незаконних «хижацьких» методів. Деякі з них зосереджені на співвідношенні цін і витрат компанії, інші – на співвідношенні між проміжком часу і ціною або обсягами продажів і проміжком часу. Одна з теорій взагалі зосереджена виключно на умислі і прямих доказах «хижацької» поведінки. При цьому, прихильники того чи іншого підходу навіть між собою можуть сперечатися, не маючи одностайності щодо окремих його елементів. Наприклад, щодо конкретних витрат, які повинні братись до уваги, спрямуванні умислу, тощо.
Враховуючи таку неоднозначність і спори, у багатьох залишається питання, чи пов'язані вони з поширеністю та розмаїттям «хижацьких» методів. Або ж теорія про «хижака-монополіста» не досить переконлива і є однією з страшилок антитрасту, такою собі історією про чудовисько з озера Лох-Несс, яке всі бояться, але ніхто ніколи не бачив.
Водночас, у кого точно не має жодних запитань і хто переконаний в існуванні «хижаків-монополістів», так це Єврокомісія. Вона в цьому питанні є досить досвідченою і доволі часто (у порівнянні з іншими антимонопольними органами в світі) надає «хижакам» наганяїв, використовуючи цілий арсенал різних аргументів: від аналізу витрат до умислу. Більше того, саме практики монополістів, спрямовані на витіснення їхніх конкурентів, є пріоритетом Єврокомісії.
Однією з її останніх жертв є компанія Qualcomm, яку Єврокомісія нещодавно оштрафувала на 242 млн євро за зловживання домінуючим становищем на ринку одночастотних чіпсетів. Єврокомісія звинуватила Qualcomm в продажі чіпсетів нижче собівартості з метою усунення конкурента Icera з ринку, що порушує правила конкуренції в ЄС.
Маргрет Вестагер, відповідальна за конкурентну політику в ЄС, з цього приводу зазначила:
"Одночастотні чіпсети є ключовими компонентами для підключення мобільних пристроїв до Інтернету. Qualcomm продавав ці товари ключовим клієнтам за ціною нижче вартості з наміром усунути конкурента. Стратегія компанії Qualcomm обмежувала конкуренцію та інновації на цьому ринку та обмежувала вибір споживачів у секторі з величезним попитом і потенціалом до інноваційних технологій. Оскільки такі дії є незаконними відповідно до антимонопольних правил ЄС, ми сьогодні оштрафували Qualcomm на 242 мільйони євро."
Одночастотні чіпсети дозволяють смартфонам та планшетам підключатися до стільникових мереж і використовуються для передачі голосу та даних. Ця справа стосується чіпсетів, які відповідають вимогам стандарту третього покоління (3G).
Відповідно до рішення Єврокомісії, Qualcomm займала домінуюче cтановище на світовому ринку одночастотних чіпсетів між 2009 та 2011 роками. Такий висновок зроблений, зокрема, на основі високої ринкової частки компанії Qualcomm – приблизно 60% (майже втричі перевищує частку ринку свого найбільшого конкурента), та високих бар'єрів для виходу на цей ринок. До них відносяться значні початкові інвестиції в дослідження та розробку мікросхем та інші бар'єри, пов'язані з інтелектуальною власністю компанії Qualcomm.
Відповідно до правил конкуренції ЄС домінування як таке не є незаконним. Однак домінуючі компанії несуть особливу відповідальність та повинні не зловживати своїм потужним ринковим становищем, обмежуючи конкуренцію на ринку, на якому вони домінують.
Однак Єврокомісія встановила, що Qualcomm зловживав своїм домінуючим становищем у 2009-2011 рр., застосовуючи «хижацьке» ціноутворення. Qualcomm продавав свої чіпсети двом стратегічно важливим клієнтам – компаніям Huawei та ZTE, з наміром усунення компанії Icera. Така поведінка мала місце, коли Icera почала ставати ефективним постачальником чіпсетів, що забезпечують високий рівень швидкості передачі даних, та створювати все більшу загрозу для бізнесу чіпсетів Qualcomm.
Висновок Єврокомісії, що компанія Qualcomm протягом цього періоду застосовувала «хижацьке» ціноутворення, базується на:
- аналізі цін і витрат чіпсетів Qualcomm;
- інших доказах, що свідчать про антиконкурентну поведінку Qualcomm, спрямовану запобігти розширенню Icera на ринку.
Цільовий характер цінових знижок, зроблених Qualcomm, дозволив максимізувати негативний вплив на бізнес Icera, мінімізуючи при цьому вплив на власний дохід Qualcomm від продажу мікросхем. Не було також жодних доказів, що поведінка Qualcomm створила будь-яку ефективність, яка б виправдовувала цю практику.
Виходячи з цього, Комісія дійшла висновку, що поведінка Qualcomm мала значний негативний вплив на конкуренцію . Це завадило компанії Icera конкурувати на ринку, задушило інновації та врешті-решт зменшило вибір для споживачів. У травні 2011 року Icera була придбана американською технічною компанією Nvidia, яка вирішила припинити випуск лінійки одночастотних чіпсетів в 2015 році.
А як же з «хижацьким» ціноутворенням в Україні?
Якщо коротко, то ніяк. Практики монополістів, спрямовані на витіснення конкурентів, не в пріоритеті АМКУ. Не дивлячись на збільшення штрафів за зловживання домінуючим становищем останнім часом, майже всі ці штрафи стосуються простих класичних для АМКУ справ, в яких монополісти експлуатують споживачів і контрагентів, завищуючи ціни, встановлюючи дискримінаційні умови і таке інше. Такий підхід АМКУ зрозумілий, оскільки стандарт доказування зловживання в експлуатуючих справах значно нижчий, порівнюючи з кейсами, в яких слід доводити зловживання, спрямоване на витіснення конкурента (наприклад, те ж «хижацьке» ціноутворення).
Навіть в останньому гучному рішенні, яким АМКУ вирішив по-американськи розділити групу OSTCHEM українського Рокфеллера, порушенням визнано такі експлуатуючі практики, як завищення цін на добрива і необґрунтована недопоставка товару аграріям.
Незважаючи на це, слід відзначити, що наразі АМКУ оновлює низку своїх методик, включаючи методику визначення ринку та методику визначення монопольного становища. Можливо, з часом АМКУ і змінить свої підходи до розслідування зловживань, зосередившись на їхніх більш витончених видах.
Якщо Вас цікавить додаткова інформація з цього питання, звертайтесь, будь ласка, до Ігоря Свечкаря або Сергія Глущенка.
* * *
Brussels Insider – це інформаційний продукт, який ми створили у співпраці з нашим брюсельським офісом. У наступних випусках ми повідомлятимемо вам про важливі та цікаві новини з Європейського Союзу, які впливають на правозастосування в Україні.
Ми слідкуватимемо за тим, щоб новини були цікавими та релевантними до процесів, що відбуваються в Україні. Під кожним повідомленням ви побачите секцію "А що ж в Україні?", в якій ми будемо проводити паралелі з українськими подіями.
Brussels Insider не буде мати чітко встановленого графіку – ми будемо інформувати вас лише про ті новини, які дійсно варті уваги.
Перший випуск Brussels Insider можна прочитати за цим лінком >>, а другий - за цим лінком >>.
