6 серпня 2025 року набрали чинності зміни до Постанови Національного банку України (НБУ) №18, затверджені Постановою №95, що запроваджують черговий етап валютної лібералізації. Вони мають на меті підтримати експортно орієнтовані підприємства, ювелірний сектор, імпортерів, а також розширити можливості для операцій із хеджуванням ризиків та виконання зовнішніх боргових зобов’язань.
Основні зміни
- Валютне хеджування для імпортерів
НБУ дозволив українському бізнесу купувати іноземну валюту за форвардними контрактами з метою хеджування – тобто страхування валютного ризику при імпорті товарів, робіт, послуг та об’єктів інтелектуальної власності.
Що це означає?
Юридичні особи та ФОП-резиденти відтепер можуть:
- укладати з банками форвардні контракти на купівлю іноземної валюти з постачанням у майбутньому
- використовувати таку валюту виключно для оплати імпортних контрактів
- захищатися від можливих валютних коливань і фіксувати курс заздалегідь
Які умови?
- форвардна купівля дозволена лише для імпортних операцій комерційного характеру, які передбачають подальший продаж або оплатну передачу імпортованих товарів/послуг
- банки можуть продавати валюту за форвардними контрактами, якщо загальний обсяг таких продажів не перевищує обсяг форвардної купівлі, здійсненої банком у клієнтів
- фізичне постачання валюти є обов’язковим, тобто спекулятивні операції без поставки заборонені
Чому це важливо?
Цей крок дозволяє українським компаніям:
- планувати валютні витрати наперед і уникати втрат у разі коливань курсу
- підвищити прогнозованість ведення зовнішньоекономічної діяльності
- працювати за механізмами, які вже давно використовуються у міжнародній практиці
Дозвіл на форвардне хеджування – це важлива зміна в системі валютного регулювання, яка забезпечує баланс між контролем за валютним ринком і потребами бізнесу в інструментах управління ризиками.
- Покращення умов повернення боргів перед іноземними кредиторами
Валютні перекази дозволяються для:
- виконання зобов’язань перед іноземними банками з високим кредитним рейтингом (від “A” та вище)
- обслуговування кредитів, у яких є участь міжнародних фінансових організацій (МФО)
- погашення зобов’язань перед гарантом/страховиком/поручителем, який сплатив за резидента
При цьому використання валютних коштів обмежується власними (не купленими) коштами.
Ці зміни створюють більш прогнозовані умови для міжнародних позик та покращують інвестиційну привабливість.
- Валютні перекази для підвищення довіри до українських компаній
НБУ розширив перелік операцій з переказу іноземної валюти за кордон, що сприятимуть підвищенню прозорості, передбачуваності та договірної дисципліни українських суб’єктів у відносинах із нерезидентами, зокрема:
Повернення помилково зарахованих валютних коштів. Банки можуть повертати помилкові перекази у валюті, якщо відповідне повідомлення від банку-нерезидента надійшло не пізніше ніж через три робочі дні. Це дозволяє уникати технічних ризиків у міжнародних розрахунках, що є критично важливим для підтримки ділової репутації компаній-резидентів.
Повернення невикористаних коштів морськими агентами. Українські морські агенти отримали право переказувати нерезидентам валютні кошти, які не були використані за договорами морського агентування. Це важливий сигнал для іноземних судновласників і фрахтувальників про стабільність і передбачуваність українських портових операцій навіть в умовах війни.
- Стимулююча валютна лібералізація: нові можливості для бізнесу
У межах раніше запровадженого підходу до стимулюючої валютної лібералізації, НБУ продовжив розширення можливостей для законного виведення капіталу, пов’язаного з інвестиційною та благодійною активністю.
Репатріація дивідендів за 2023 рік. Тепер резиденти можуть переказувати валюту для виплати дивідендів нерезидентам за результатами 2023 року, якщо ці перекази відбуваються у межах загального ліміту, що й надалі становить 1 млн євро в еквіваленті на місяць.
Отже, в бізнесу з'явиться можливість частково репатріювати дивіденди за період діяльності, що розпочався з 1 січня 2023 року (а не з 1 січня 2024 року).
Пільгові валютні перекази для бізнесу, який підтримує ЗСУ. Компанії, що зробили внески на спецрахунок НБУ для підтримки ЗСУ (починаючи з 7 серпня 2025 року), отримали право на додаткові валютні перекази на певні цілі в межах суми свого внеску. Зокрема, допускається фінансування:
- проведення резидентом розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року
- повернення нерезиденту попередньої оплати, отриманої резидентом на його поточний рахунок у банку в Україні до 23 лютого 2022 року за укладеним із нерезидентом договором з купівлі-продажу товару (за операціями, за якими не відбулася або ж частково відбулася поставка товару з України)
- виконання зобов’язань за кредитом, одержаним до 20 червня 2023 року від нерезидента за укладеним між ними кредитним договором
- фінансування резидентом витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів без створення юридичної особи за кордоном
- репатріація дивідендів на користь нерезидента за корпоративними правами чи акціями
Така ініціатива мотивує бізнес до соціально значущих дій.
Конверсія зовнішнього боргу в капітал. Запроваджено можливість скорочення строку виконання зобов’язань за зовнішніми кредитами у разі їхньої конверсії у статутний капітал резидента. Банки відтепер зможуть відображати такі операції в АІС "Кредитні договори з нерезидентами". Це відкриває шлях до реструктуризації заборгованості через інвестування, а не через погашення.
5. Дозвіл на купівлю банківських металів для ювелірного сектору
НБУ розширив можливості для бізнесу у сфері торгівлі ювелірними виробами, дозволивши купівлю банківських металів у безготівковій формі без фізичної поставки.
Хто може скористатися?
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність у сфері роздрібної торгівлі ювелірними виробами.
Умови допуску до операцій:
- обсяг купівлі банківських металів не повинен перевищувати 1/12 частини сукупного річного обсягу реалізованих ювелірних виробів у сфері роздрібної торгівлі за 2021 рік, що виражений у гривнях
- операції проводяться виключно через один уповноважений банк, обраний клієнтом (з можливістю подальшої зміни на підставі письмового звернення)
Для першої купівлі необхідно подати договір з виробником ювелірних виробів, який передбачає передачу йому банківських металів.
Для подальших купівель – додатково документ про фактичне передавання юридичній особі/фізичній особі-підприємцю, яка здійснює виробництво ювелірних виробів, банківських металів в обсязі не меншому за обсяг раніше куплених банківських металів за попередній період у межах одного календарного місяця.
Також подаються інші документи, що підтверджують підстави для купівлі (на вимогу банку).
Що це дає бізнесу?
- відновлення регулярного постачання сировини для ювелірного виробництва, яке потребує банківських металів (золота, срібла тощо)
- стабільність виробничих процесів у сфері, яка має експортний потенціал і створює додану вартість
- прозорий та контрольований механізм купівлі цінних металів із запобіганням спекуляціям
НБУ при цьому зберігає запобіжники у вигляді документального підтвердження обсягів та цільового використання, що дозволяє підтримати легальний бізнес без тиску на валютний ринок.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнера Asters Романа Степаненка та радниці Катерини Олійник.
