22 вересня 2025 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт № 14062 "Про скринінг прямих іноземних інвестицій" ("Законопроєкт")[1]. Він запроваджує обов’язковий механізм скринінгу прямих іноземних інвестицій ("ПІІ") для оцінки того, чи становлять інвестиції в чутливі сектори загрозу національній безпеці або національним інтересам України.
Це друга спроба запровадити режим скринінгу ПІІ в Україні. У 2020 році Міністерство економіки України підготувало законопроєкт № 5011 "Про здійснення іноземних інвестицій у суб’єкти господарювання, що мають стратегічне значення для національної безпеки України", який не був винесений на розгляд парламенту та був повернутий на доопрацювання.
Уповноважений орган
Скринінг ПІІ здійснюватиме Комісія з питань оцінки впливу прямих іноземних інвестицій ("Комісія"), утворена при Міністерстві економіки. Серед повноважень Комісії – розгляд запитів на погодження здійснення ПІІ та ухвалення рішень про: (i) погодження правочину, (ii) погодження правочину з умовами, або (iii) відмову у вчиненні правочину, спрямованого на здійснення ПІІ.
Комісію очолюватиме голова, а також до її складу входитиме по одному представнику: (i) Служби безпеки України, (ii) Служби зовнішньої розвідки України, (iii) Міністерства закордонних справ України, та (iv) секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури (за потреби). Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України сприятиме виявленню правочинів, що підлягають скринінгу.
Сектори економіки, що підлягають скринінгу
Інвестиції у суб'єкти, що здійснюють діяльність у наведених нижче секторах економіки, підлягатимуть скринінгу:
- експлуатація критичної інфраструктури (суб’єкти, включені до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури)
- користування металічними рудами та неметалічними корисними копалинами, які мають стратегічне значення (руди алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві, флюорит)
- розроблення, виробництво, модернізація, ремонт, транспортування, утилізація та торгівля товарами військового призначення і товарами подвійного використання
Правочини, що підлягають повідомленню
Наведені нижче види правочинів спричиняють обов’язок отримати погодження здійснення ПІІ:
- пряме або опосередковане набуття понад 25 % прав голосу
- набуття 10 % або більше балансової вартості основних засобів
- пряме або опосередковане набуття права: (i) призначати одноосібний виконавчий орган та/або понад 50 % складу колегіального виконавчого органу; та/або (ii) обирати понад 25 % складу наглядової ради; та/або (iii) блокувати рішення органів управління
- інші правочини, спрямовані на здійснення ПІІ
Строки розгляду
Розгляд запиту на погодження здійснення ПІІ включає два етапи:
- етап попередньої оцінки: на цьому етапі Комісія визначає, чи підлягає правочин скринінгу. З дня отримання запиту на погодження здійснення ПІІ Комісія повинна протягом 60 днів перевірити комплектність документів і повноту інформації наданих іноземним інвестором. Комісія може надіслати інвестору запит про надання додаткової інформації, строк відповіді на який становить 20 днів. У разі, якщо інформація та/або документи надані в повному обсязі, протягом 5 робочих днів Комісія повідомляє іноземного інвестора про: (i) початок процедури скринінгу або (ii) висновок, що правочин не підлягає скринінгу.
- етап скринінгу: строк розгляду запиту на погодження здійснення ПІІ не може перевищувати 90 днів з дня прийняття рішення про початок процедури скринінгу. Після отримання запиту, за потреби, Комісія протягом 30 днів надсилає запити про надання інформації до державних органів, строк відповідей на які становить 30 днів. За результатами розгляду Комісія, на власний розсуд, може: (i) погодити правочин, (ii) погодити правочин з умовами або (iii) відмовити у вчиненні правочину.
Правочини, що не можуть бути погоджені
Правочини не підлягають погодженню, якщо протягом останніх двох років іноземний інвестор (або його засновники/кінцеві бенефіціарні власники):
- був пов’язаний з російською федерацією або іншими державами, до яких застосовано санкції
- перебував під дією санкцій
- мав громадянство російської федерації
- мав майновий інтерес щодо російської федерації
Моніторинг інвесторів
Законопроєкт передбачає право Комісії здійснювати безперервний збір та аналіз даних щодо іноземних інвесторів, які отримали погодження здійснення ПІІ. Іноземні інвестори зобов’язані регулярно надавати оновлені відомості, зокрема, про зміни в структурі власності, а також щорічні звіти, що вносяться до Реєстру іноземних інвесторів.
Санкції за порушення
До іноземного інвестора можуть бути застосовані суворі заходи у разі подання недостовірної або неповної інформації у запиті на погодження здійснення ПІІ. Якщо таку інформацію виявлено після надання погодження здійснення ПІІ, але до здійснення правочину, Комісія може заборонити правочин. Якщо таку інформацію виявлено після надання погодження здійснення ПІІ і правочин уже вчинено, Комісія може застосувати такі заходи:
- заборона права голосу
- позбавлення права на отримання дивідендів
- визнання правочину недійсним
Якщо іноземний інвестор вчинив правочин, який підлягав скринінгу, здійснив правочин всупереч рішенню Комісії про відмову в погодженні або не подав чи несвоєчасно подав дані в межах звітності, Комісія може застосувати такі заходи:
- заборона права голосу
- позбавлення права на отримання дивідендів
- визнання правочину недійсним
- стягнення штрафу у розмірі 50% вартості інвестиції
ПІІ та контроль за економічними концентраціями
Законопроєкт також пропонує зміни до Закону України "Про захист економічної конкуренції", встановлюючи необхідність наявності рішення Комісії про погодження здійснення ПІІ (або рішення про відсутність підстав для скринінгу) як умови для отримання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України ("АМКУ").
На практиці це означає, що, якщо правочин підлягає погодженню Комісією, отримання дозволу на концентрацію в Україні триватиме довше, оскільки рішення про погодження здійснення ПІІ має бути отримане до ухвалення рішення АМКУ. Це відрізняється від підходу в багатьох державах-членах ЄС, де процедури скринінгу ПІІ і контроль за концентраціями можуть відбуватися паралельно.
Набрання чинності
У разі ухвалення закон набирає чинності через шість місяців з дня, наступного за днем його опублікування. Положення закону не застосовуватимуться до правочинів, здійснених до набрання ним чинності.
Що далі?
Реєстрація Законопроєкту є чітким сигналом, що Україна узгоджує своє законодавство з світовими, зокрема, європейськими практиками щодо захисту національної безпеки шляхом скринінгу іноземних інвестицій у чутливих секторах. Хоча імплементація Регламенту (ЄС) 2019/452 (Регламент про скринінг ПІІ) ще не для України умовою членства в ЄС, запровадження режиму скринінгу ПІІ, безперечно, буде сприйнято Європейською комісією як позитивний крок.
Для іноземних інвесторів ключовим є часовий фактор: зміст Законопроєкту, імовірно, зазнає змін під час парламентського розгляду, що потенційно може наблизити його положення до європейського механізму скринінгу ПІІ. Якщо парламент визначить його пріоритетним, Законопроєкт може бути ухвалений до кінця 2025 року та набрати чинності до середини 2026 року, що може подовжити строки закриття угод, оскільки рішення Комісії про погодження здійснення ПІІ (або рішення про відсутність підстав для скринінгу) вимагатиметься до початку АМКУ розгляду заяви про концентрацію.
За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтеся до партнера Asters Ігоря Свечкаря, радника Сергія Глущенка та старшої юристки Анастасії Панчак.
[1] Текст Законопроєкту є у відкритому доступі на сайті Верховної Ради України: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57344.
