Важко заперечити той факт, що словосполучення «випробування під час працевлаштування» зазвичай викликає у майбутніх співробітників занепокоєння. Часто така реакція породжена незрозумілістю статусу працівника у трудових відносинах у період проходження випробування. Найчастіше виникають питання матеріального характеру: чи оплачується така праця; чи може розмір заробітної плати бути нижчим, ніж звичайний, встановлений у роботодавця; як отримати вихідну допомогу у разі звільнення? Нижче пропонуємо розглянути гарантії та права працівників на випробувальному терміні, а також деякі законодавчі особливості такої праці.
Перевірити відповідність допоможе випробування
Статтею 26 чинного Кодексу визначено, щоб перевірити чи відповідає працівник роботі, яка йому доручатиметься, може бути обумовлене випробування.
Отже, випробування встановлюють, щоб «протестувати» вміння та здібності співробітника. Водночас така праця має свої особливості, які полягають у спеціальному порядку розірвання трудового договору за рішенням роботодавця, якщо співробітник не впорався із випробуванням і посаді не відповідає. Такий порядок характеризується спрощеністю: працедавець у письмовому вигляді попереджає співробітника (за три дні до такого розірвання) про невідповідність посаді (ч. 2 ст. 28 Кодексу).
Трудове законодавство чітко зазначає допустимі для випробування строки (стаття 27 Кодексу): для більшості співробітників – не більше трьох місяців; в окремо визначених випадках – до шести місяців.
Чи може працедавець продовжити випробування?
Коли випробування закінчилося, а співробітник продовжує виконувати роботу, він вважається таким, що з випробуванням впорався (ч. 1 статті 28 Кодексу). Тому надалі з ним можна розірвати трудовий договір на загальних умовах, не пов’язаних з випробуванням. А отже, якщо працедавець не звільнив співробітника до закінчення строку випробування, то він автоматично вважається таким, що його пройшов та застосування правила спрощеного звільнення (попередження за 3 дні) до нього вже не є можливим.
Водночас строки випробування не можуть бути продовжені з підстав, наприклад, недостатнього тестування працівника або якщо роботодавець у встановлений строк випробування не зміг належним чином оцінити здібності працівника. Така категоричність у забороні збільшення строків пов’язана із недопущенням ймовірного зловживання роботодавцем правом на спрощене звільнення працівника, який перебуває на випробуванні.
Варто зазначити, що один виняток із вищевказаного правила існує. Як визначено у ч. 3 статті 27 Кодексу, до випробувального терміну не можуть зарахувати дні, в які співробітник фактично не працював (причини не мають значення). Наприклад, якщо працівник на випробуванні – 3 місяці, 7 днів з яких він не працював (припустимо, хворів), то працедавець може збільшити випробування виключно на 7 днів, тобто на пропущену кількість днів.
Чи отримує працівник заробітну плату?
Потрібно пам’ятати, що праця із випробувальним терміном не означає, що усі права та гарантії працівника за трудовим законодавством враз нівелюються. Навпаки, працівнику на випробуванні надаються такі ж гарантії та способи захисту, як і працівникам, які працюють без випробування.
Так, Кодекс у ч. 2 статті 26 зазначає, що під час випробування на співробітників поширюється трудове законодавство. Це означає, що положення законодавства, якими регулюються відносини праці, зокрема, з її оплати, поширюються на усіх працівників, незалежно від встановлення чи не встановлення їм випробувального строку, проте, як буде вказано нижче, існують також певні особливості.
Отже, будь-яка праця, оформлена трудовим договором, обов’язково підлягає оплаті, зокрема, й робота співробітника, якому встановлене випробування.
Який розмір заробітної плати може встановлюватися?
Незаперечним є той факт, що зарплата працівнику, що працює на випробувальному терміні, не повинна бути меншою, ніж мінімальна. Це пояснюється тим, що відповідно до статей 3, 3-1 Закону, мінімальна зарплата становить той розмір зарплати, нижче якого не може провадитися оплата за виконану співробітником норму праці. А отже, оплата праці особи, яка проходить випробування, не може бути нижче, ніж 4 723 гривні на місяць станом на 2020 рік.
Водночас законодавство не забороняє встановлювати працівнику на випробуванні зарплату у розмірі менше, ніж у решти працівників. Наприклад, свого часу Міністерство соціальної політики України у Листі роз’яснило, що зарплата співробітника, якому встановлено випробування, може бути меншою від зарплати інших відповідних працівників, але не менше мінімальних гарантій в оплаті праці. Така позиція є цілком обґрунтованою, а отже, працівник на випробуванні може отримувати заробітну плату, відмінну від інших працівників, проте з дотриманням вимог закону щодо мінімальної оплати праці.
Чи має працівник право на вихідну допомогу при звільненні під час випробування?
Питання виплати вихідної допомоги працівнику при звільненні чітко регулюється статтею 44 Кодексу. Так, вихідна допомога виплачується в разі припинення трудового договору виключно з підстав, перелічених у цій статті.
Однак звільнення працівника у зв’язку із встановленням невідповідності займаній посаді/виконуваній роботі протягом випробувального строку до таких підстав не належить. Тобто, законодавством не передбачено право співробітника на отримання вихідної допомоги у разі розірвання трудового договору через непроходження випробування.
