Верховна Рада готує скринінг прямих іноземних інвестицій: як це працює у ЄС і які зміни чекають на Україну
Депутати ВР зацікавились іноземними інвестиціями – минулого тижня, 22 вересня 2025-го, в парламенті був зареєстрований законопроєкт № 14062 «Про скринінг прямих іноземних інвестицій».
Законопроєкт №14062 запроваджує обов’язковий механізм скринінгу (перевірки) прямих іноземних інвестицій (ПІІ) для оцінки того, чи становлять ПІІ у стратегічні для України сектори загрозу її національній безпеці або національним інтересам. У разі прийняття закон набере чинності протягом 6 місяців з моменту офіційного опублікування.
Скринінг ПІІ: світова практика захисту нацбезпеки
Варто одразу зазначити, що перевірка ПІІ – це не унікальна для України практика. У США, до прикладу, перевірка угод на предмет загрози національній безпеці існує ще з кінця 1980-х. У Європейському Союзі з 2020 року діє Регламент 2019/452, яким запроваджено механізм співробітництва для перевірки ПІІ між Європейською комісією та державами-членами ЄС.
Загалом, згідно з даними ЮНКТАД, з 1995 по 2022 роки щонайменше 37 країн у світі запровадили законодавче регулювання з метою скринінгу ПІІ з міркувань національної безпеки.
Чому країни Євросоюзу ввели у себе скринінг ПІІ
Європа довгий час була максимально відкрита до іноземних інвестицій, адже розуміла, що вони є двигуном зростання її економіки. Але поступово Європа також зрозуміла, що деякі інвестиції (особливо в сектори, пов’язані з критичною інфраструктурою, ключовими технологіями, товарами подвійного призначення, оборонною промисловістю та кібербезпекою) можуть здійснюватися не лише з комерційною метою, а й з метою набуття інвесторами стратегічного контролю над європейськими компаніями (зокрема, через доступ до чутливих даних, які їм доступні).
Відкритість Європи до іноземних інвестицій
Навіть після запровадження механізму скринінгу ПІІ, як ЄС, так і його держави-члени продовжують заохочувати іноземні інвестиції в ЄС. Зрештою, це закріплено в основоположному документі ЄС – договорі про функціонування ЄС – а також численних міжнародних зобов'язаннях, які на себе взяв ЄС та його держави-члени перед іншими державами.
Чи закритий Європейський Союз від ПІІ, що походять від «недружніх країн»? Загалом, ні. Жодна конкретна країна не внесена до «чорного» чи «білого списку» згідно з Регламентом, оскільки недискримінація іноземних інвесторів є ключовим принципом Регламенту.
Як скринінг вплинув на притік інвестицій в ЄС
В Україні уже обговорюється, що запровадження скринінгу ПІІ нібито може призвести до зменшення притоку інвестицій в країну. Втім, чи зумовило запровадження скринінгу зменшення надходження інвестицій в ЄС? Ні, впровадження скринінгу не стало чинником, який зменшив інтерес іноземних інвесторів до здійснення ПІІ в ЄС.
Ба більше, згідно з четвертим щорічним звітом ЄК, кількість повідомлень держав-членів щодо отриманих запитів інвесторів, продовжує зростати. Так, у 2022 році держави-члени ЄС повідомили про 1444, а у 2023 році – про 1808 запити іноземних інвесторів щодо схвалення ПІІ. Таким чином, в порівнянні з 2022 роком, кількість повідомлень держав-членів зросла приблизно на 25%.
Механізм скринінгу прямих іноземних інвестицій в Євросоюзі
Слід зазначити, що Регламент не зобов'язує держави-члени ЄС проводити скринінг ПІІ, але заохочує створювати власні національні механізми. Станом на сьогодні 24 з 27 держав-членів уже їх запровадили. Кожна країна самостійно визначає правила й процедури скринінгу (включно зі строками) та вирішує, які інвестиції затвердити, затвердити з умовами або ж заблокувати.
Єврокомісія не розглядає запити інвесторів, але отримує інформацію про угоди від уповноважених органів держав-членів й може надавати свої висновки чи коментарі. Інші держави-члени ЄС також мають право надавати свої коментарі. Держава-член, яка проводить скринінг зобов’язана належним чином врахувати ці коментарі, але остаточне рішення щодо угоди все одно залишається за нею.
Що закладене в законопроєкт №14062
Автори законопроєкту зазначають, що Україна має вагомі підстави для запровадження механізму скринінгу іноземних інвестицій. За їх словами, наша країна вже зіткнулася з наслідками, коли агресивний капітал володіє та контролює її стратегічні підприємства та галузі. Відтак, метою скринінгу є запобігання концентрації іноземного капіталу у визначених секторах економіки з міркувань національної безпеки та інтересів України.
Депутати вказують, що вони проаналізували та врахували досвід держав-членів ЄС (зокрема Польщі, Нідерландів, Данії, Румунії, Норвегії, Словаччини та Чехії), а також США.
Хто здійснюватиме скринінг ПІІ в Україні
Законопроєкт передбачає, що скринінг ПІІ здійснюватиме Комісія з питань оцінки впливу прямих іноземних інвестицій, що буде створена при Міністерстві економіки України.
До її повноважень входитиме розгляд запитів іноземних інвесторів на погодження здійснення ПІІ та ухвалення рішень про погодження угоди, погодження з певними умовами або відмову.
Вона включатиме по одному представнику з Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства закордонних справ та секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури.
Інвестиції в які сектори підлягатимуть обов’язковому скринінгу
Обов’язковий скринінг в законопроєкті передбачений для Іноземних інвестицій у:
- експлуатацію критичної інфраструктури (суб’єкти, включені до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури);
- користування металічними рудами та неметалічними корисними копалинами, які мають стратегічне значення (перелік визначається Кабінетом Міністрів України);
- розроблення, виробництво, модернізацію, ремонт, транспортування, утилізацію та торгівлю товарами військового і подвійного використання.
Які інвестугоди треба погоджувати
Законопроєкт вводить обов’язок погоджувати угоди про ПІІ, якщо йдеться про:
- пряме або опосередковане набуття понад 25 % прав голосу;
- набуття 10 % або більше балансової вартості основних засобів;
- пряме або опосередковане набуття права призначати одноосібний виконавчий орган та/або понад 50 % складу колегіального виконавчого органу, та/або обирати понад 25 % складу наглядової ради, та/або блокувати рішення органів управління;
- інші угоди, спрямовані на здійснення ПІІ.
Як проходить скринінг і скільки може тривати
Розгляд запиту інвестора на погодження здійснення ПІІ включатиме два етапи:
- Етап попередньої оцінки: на цьому етапі Комісія визначає, чи підлягає угода скринінгу. З дня отримання запиту на погодження здійснення ПІІ Комісія повинна протягом 60 днів перевірити комплектність документів і повноту інформації наданих іноземним інвестором;
- Етап скринінгу: строк розгляду запиту на погодження здійснення ПІІ не може перевищувати 90 днів з дня прийняття рішення про початок процедури скринінгу.
Чому можуть відмовити в погодженні інвестицій
Угоди не підлягатимуть погодженню комісією, якщо протягом останніх двох років іноземний інвестор (або його засновники/кінцеві бенефіціарні власники):
- був пов’язаний з росією або іншими державами, до яких застосовано санкції;
- перебував під дією санкцій;
- мав громадянство росії або
- мав майновий інтерес щодо росії.
Кому мають звітувати іноземні інвестори і який моніторинг передбачено
Законопроєкт передбачає право комісії здійснювати безперервний збір та аналіз даних щодо іноземних інвесторів, які отримали погодження здійснення ПІІ. Іноземні інвестори будуть зобов'язані регулярно надавати оновлені відомості, зокрема, про зміни в структурі власності, а також щорічні звіти, що вноситимуться до Реєстру іноземних інвесторів, який адмініструватиме Комісія.
Чим загрожує порушення правил скринінгу
До іноземного інвестора можуть застосовуватися санкції у разі надання неправдивої чи неповної інформації у запиті. Якщо це виявлено до здійснення угоди, Комісія може її заборонити.
Якщо після, то можливі такі наслідки:
- заборона права голосу,
- позбавлення дивідендів;
- визнання правочину недійсним.
Порушенням також вважатиметься укладення угоди без проходження процедури скринінгу або всупереч відмові Комісії в укладенні угоди або неподання / несвоєчасне подання щорічної звітності. У таких випадках можуть застосовуватися ті ж види відповідальності, а також штраф у розмірі до 50% вартості інвестиції.
Чи буде контроль за економічними концентраціями у процесі інвестицій
Серед іншого, законопроєкт пропонує зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції», встановлюючи необхідність наявності рішення Комісії про погодження здійснення ПІІ (або рішення про відсутність підстав для скринінгу) як умови для отримання дозволу на концентрацію від Антимонопольного комітету України (АМКУ).
На практиці це означатиме, що, якщо правочин підлягає погодженню Комісією, отримання дозволу на концентрацію в Україні триватиме суттєво довше, оскільки рішення Комісії має бути отримане до ухвалення рішення АМКУ.
Які перспективи отримає Україна, якщо ухвалить законопроєкт №14062
Реєстрація законопроєкту є чітким сигналом, що Україна планує узгодити своє законодавство зі світовими, зокрема, європейськими практиками щодо захисту національної безпеки шляхом скринінгу ПІІ у стратегічні сектори економіки. Ймовірно, під час парламентського розгляду текст законопроєкту може зазнати істотних змін, зокрема деякі його положення потенційно можуть бути наближені до правил перевірки ПІІ, які діють в ЄС.
Слід зазначити, що імплементація Регламенту не є формальною умовою членства України в ЄС, проте запровадження національного режиму скринінгу ПІІ безумовно буде сприйнято як позитивний крок у напрямку зміцнення спільної безпеки.
