В умовах повномасштабної війни та повної невизначеності ринок не лише вистояв, а й продемонстрував стійкість, здатність до трансформацій. Ми швидко пройшли шлях від розпачу та страху втрати бізнесу до системної роботи, відновлення процесів в екстремальних умовах, участі у відбудові, обороні та інтеграції України в європейський простір права.
Зазвичай на початку року юридичний бізнес ставить питання – куди рухається ринок, які будуть тренди, що необхідно врахувати, щоб бути затребуваним. Намагалися знайти відповіді на ці питання й учасники першої панельної дискусії ХХ Форуму Асоціації правників України «Розвиток ринку юридичних послуг імені Олега Макарова».
У матеріалі ділимося думками та підсумками обговорення від модератора першої сесії форуму Армена Хачатуряна, старшого партнера Asters.
Ринок вистояв та змінився
За останні роки юридичний бізнес зберіг позитивну динаміку, але це здебільшого стосується кризових та воєнних практик. Клієнтська база оновлюється: епоха клієнта, який роками працює з однією фірмою, фактично завершилася, а на перший план вийшли швидкість, сервіс, ціна та результат. Це означає, що лояльність більше не можна сприймати як даність, її потрібно доводити якістю роботи, прозорою комунікацією та готовністю брати відповідальність за бізнес-наслідки юридичних рішень. І так, конкурентна ціна юридичної послуги стає все вагомішим фактором.
Клієнтський попит чітко демонструє, куди рухається країна, і де юристи вже стали частиною стратегічних процесів. Держава, ВПК, ІТ сектор, міжнародні донори, топменеджмент формують значну частину запитів. Якщо об’єднати будівництво, нерухомість і ВПК, їхня частка перевищує відчутну межу, а частка іноземних клієнтів зростає, сигналізуючи про поступову адаптацію ринку до міжнародних правил гри.
Технології як відповідь на «старі» проблеми
Частину гострих проблем юридичного бізнесу війна не створила, а лише підсвітила. Одна з таких проблем – рутинні процеси, які забирають час партнерів і команди, але мало впливають на результат для клієнта. Класичний приклад – підготовка анкет до міжнародних рейтингів.
Поява технологічних рішень на базі штучного інтелекту, які структурують кейси, профілі юристів, історію подач, рекомендацій і одночасно дають змогу ефективно готувати пропозиції клієнтам у відповідь та запити щодо юридичних послуг, набагато швидше змінює логіку управління знаннями у фірмі. Коли десятки фірм по всьому світу інтегрують такі рішення у свій щоденний робочий процес, це вже не зовсім про данину часу, а про конкурентоспроможність. Фірма, яка не вміє працювати з технологічними даними, у найближчі роки ризикує стати аутсайдером незалежно від того, наскільки сильна її юридична експертиза.
Лобіювання: від токсичного терміну до окремої практики
Прийняття закону про лобіювання внесло певну смуту у юридичну спільноту. З одного боку, закон далекий від досконалості: не дає вичерпних відповідей на питання розмежування адвокатської діяльності, іншої юридичної практики та лобізму, створює підґрунтя для безсистемного росту лобістів. З іншого боку, він відкрив переговорний процес з ЄС і, що важливо, легітимізував тему прозорої взаємодії бізнесу та професійних спільнот з органами, що ухвалюють рішення.
Для юридичного бізнесу лобіювання поступово перестає бути токсичним терміном, і його тепер все більше розглядають як супровід клієнтів у складному регуляторному середовищі.
Ми відмічаємо, що окремі юридичні фірми вже започаткували та активно розвивають GR- та лобістські (ще використовується термін публічна адвокація (public advocacy)) практики. При цьому й досі залишаються без чітких відповідей питання відокремлення цих практик від адвокатської діяльності, непрості рішення щодо реєстрації адвокатів як лобістів, репутаційних ризиків та форм ціноутворення. Водночас в цій царині виникають можливості масштабування в грантових проєктах, роботи з міжнародними партнерами й формування нових етичних стандартів взаємодії з державою.
Ключовий момент тут – це чесно відповісти собі на питання, де проходить межа між корупцією та легітимним адвокаційним впливом, що базується на експертизі та прозорій мотивації.
Ребрендинг та що ховається за лаштунками
У зв'язку із ребрендингом відомої юридичної фірми наприкінці 2025 року та згадуючи інші яскраві приклади з минулого, цікаво було розібрали причини та цілі ребрендингу, а також проаналізували, що саме стоїть за лаштунками такої зміни – зміна позиціювання, репутаційна криза, чи результат еволюції. Приклад показав, що ребрендинг сучасної юридичної фірми – це, радше результат трансформації бізнес підходів та ідентичності фірми, а також спосіб оновлення та зміцнення партнерських стосунків.
Ключові висновки
То куди ж рухається українська юридична практика? Відповідь, на мій погляд, складається з кількох важливих моментів.
По-перше, вона рухається від ізольованої професійної спільноти до однієї з ключових опор суспільства – поруч із військовими, волонтерами, освітянами. Юристи сьогодні забезпечують безперервність інституцій, ухвалення рішень, які визначатимуть повоєнний устрій України, і захист прав людей та бізнесу в умовах максимальної турбулентності.
По-друге, ринок почав поєднувати конкуренцію та співпрацю. Конкуренти залишаються конкурентами у боротьбі за клієнта, але визнають свою спільну місію – відстояти країну, забезпечити її інтеграцію в ЄС і створити прозоре, передбачуване правове середовище для інвестицій.
По-третє, наш рух – це шлях, що спирається на нові технології, стратегічне мислення та етику. У теперішньому світі не виживе фірма, яка живе за довоєнними моделями. Виживуть ті, хто приймає невизначеність як нову норму, інвестує в людей, процеси й технології, вміє чесно назвати свої слабкі місця й перетворити їх на точки зростання.
Врешті-решт, quo vadis – це запитання не тільки до ринку загалом, а до кожного з нас окремо. Відповідь на нього ми щодня формуємо своїми професійними рішеннями, тим, як ставимося до клієнтів, колег, держави й суспільства.
