logo-image
Верховний Суд обирає естопель
Автор: Андрій Кохан
Джерело: Юридична Газета. – №23. – 4 червня 2019 року
Завантажити

Верховний Суд, а саме Касацій­ний цивільний та Касаційний господарський суди, починаючи з 2018 р. прийняв кілька поста­нов, які в мотивувальній частині містять посилання на цікавий принцип римсько­го права venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), який [цитую Верховний Суд]: «базується ще на римській максимі — «non conceditvenirecontrafactumproprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній пове­дінці)».

По суті згаданий принцип римсько­го права venirecontrafactumpropriumє вираженням equitableestoppel— од­нієї з найважливіших доктрин загаль­ного права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на principlesoffraud.Вона спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може зай­мати іншу позицію в судовому розгля­ді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ста­вить протилежну сторону у невигідне становище.

Тепер розглянемо застосування Вер­ховним Судом естопеля на конкретних прикладах.

Постанова Верховного Суду у скла­ді Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 р. у справі №390/34/17 (провадження №61-22 315сво18).

У 2007 р. було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогос­подарського призначення між агропід-приємством та фізичною особою, який зареєстрували лише після смерті остан­ньої у 2010 р. У кінці 2013 р. спадкоє­мець померлого землевласника укладає з орендарем додаткову угоду до цього договору оренди, згідно з якою, зокре­ма, збільшується розмір орендної плати. У 2017 р. орендодавець звернувся до суду з позовом до орендаря про скасування державної реєстрації договору оренди землі та про витребування земельної ділянки у зв'язку з тим, що державна реєстрація договору оренди відбулась після смерті першого орендодавця, тоб­то незаконно.

Суд визнав дії позивача недобросовіс­ними й такими, що суперечать поперед­ній поведінці (власника земельної ділян­ки), які полягають в тому, що він уклав відповідну додаткову угоду та не один рік отримував орендну плату від відповідача.

Постанова Верховного Суду у складі ко­легії суддів Касаційного господарського су­ду від 09.04.2019р. у справі№903/394/18.

За договором транспортування при­родного газу оператор газотранспортної системи «Укртрансгаз» (позивач) надав однойменні послуги ПАТ «Волиньгаз» (відповідач). На думку позивача, послуги не були оплачені відповідачем у повному обсязі. Річ у тім, що виконавець застосо­вував змінений коефіцієнт «1,2» замість раніше «помилково» визначеного «1» до послуг, які вже були надані. Цей коефі­цієнт застосовується як компенсація за відповідний обсяг негативного місячно­го небалансу замовника. Це збільшило вартість наданих послуг та одночасно борг замовника на 38 млн грн.

Суд відзначив, що попередні дії пози­вача не підтверджували наявність по­милки, а позов він подав після вигід­них для нього законодавчих змін, що є суперечливою поведінкою.

Постанова Верховного Суду у складі ко­легії суддів Касаційного господарського су­ду від 17.11.2018 р. у справі №911/205/18.

ПАТ «Київобленерго» зафіксувало від­сутність пломби на лічильнику споживача електроенергії, про що був складений акт, до якого споживача не мав зауважень. На засіданні комісії з розгляду актів по­рушень визначено обсяг недоврахованої електроенергії та визначено відповідну

суму до сплати споживачем. Присутній на засіданні комісії представник спожи­вача погодився з прийнятим рішенням комісії та просив про реструктуризацію заборгованості на 2 місяці. Однак така су­ма не була сплачена, що стало приводом звернення ПАТ «Київобленерго» до суду.

У судових засіданнях споживач елек­троенергії наполягав на тому, що роз­мір застосованої санкції був визначений неправильно, лічильник йому не нале­жить та пломба на зберігання йому не передавалася. Суд визнав, що відмова споживача добровільно оплатити вар­тість необлікованої електричної енергії суперечить його попередній поведінці та є недобросовісною.

Таким чином, учасникам господарських відносин потрібно обережніше ставитися до оформлення відносин з контрагентами, оперативно фіксуючи відповідні порушен­ня або надаючи заперечення на відповідні претензії та акти про вчинені порушення. В іншому випадку в результаті судового розгляду справи суд може констатувати не­добросовісність і суперечливість відповід­них дій сторони. Вже через декілька місяців можна буде побачити, чи перебирають су­ди нижчих інстанцій практику Верховного Суду щодо застосування естопеля під час розгляду господарських спорів.