Після реалізації першого етапу реформи конкуренційного законодавства (детальніше див. наше повідомлення тут) Антимонопольний комітет України (АМКУ) 24 липня 2024 року оприлюднив новий законопроєкт, що відзначає початок другого етапу реформи. Цей проєкт спрямований на подальше приведення українського конкуренційного законодавства у відповідність до стандартів ЄС та вдосконалення деяких попередніх змін. АМКУ запрошує всіх зацікавлених осіб надати коментарі до законопроєкту до кінця серпня 2024 року. Після періоду консультацій документ буде винесено на голосування до Верховної Ради України. АМКУ очікує, що зміни наберуть чинності у 2025 році.
Основні пропозиції реформи підсумовані нижче:
1. Співпраця з Європейською комісією та антимонопольними органами інших держав. Законопроєкт уточнює правила обміну інформацією між АМКУ та Європейською комісією і антимонопольними органами інших держав у процесі здійснення контролю за концентраціями, розслідування порушень та інших заходів.
2. Антиконкурентні узгоджені дії
- Скасування дозвільної системи для узгоджених дій. Наразі Закон України "Про захист економічної конкуренції" (Закон про конкуренцію) передбачає, що узгоджені дії, які не підпадають під жодне з виключень, прийнятих АМКУ, потребують подачі заяви в АМКУ та отримання дозволу (подібно до режиму, що існував в ЄС до 2004 року). Законопроєкт скасовує цю дозвільну систему і замінює її необхідністю для учасників узгоджених дій самостійно оцінювати їх на предмет відповідності законодавству. Якщо сторони приходять до висновку, що їх узгоджені дії (домовленості) не є антиконкурентними і починають їх реалізацію, але в майбутньому АМКУ ініціює розслідування щодо таких узгоджених дій, тягар доведення відсутності негативного впливу на конкуренцію покладається на сторін.
- Загальна заборона та нікчемність. Закон про конкуренцію забороняє антиконкурентні узгоджені дії, але не передбачає автоматичного визнання їх нікчемними. Законопроєкт змінює це, передбачаючи, що відповідні домовленості є нікчемними в частині, в якій вони призводять або можуть призвести до недопущення, усунення або обмеження конкуренції.
- Узгоджені дії з неістотним впливом. Зміни інкорпорують концепцію de minimis ЄС в Закон про конкуренцію. Вона передбачає, що заборона антиконкурентних узгоджених дій не застосовується, якщо такі дії не мають істотного впливу на конкуренцію. Умови, для застосування цієї концепції мають бути окремо визначені АМКУ. Водночас виключення для узгоджених дій з неістотним впливом не застосовуватиметься до дій, які є антиконкурентними за своїм предметом.
3. Зловживання домінуючим становищем. Законопроєкт уточнює визначення окремих видів зловживань домінуючим становищем. Зокрема, зазначається, що порушенням законодавства можуть бути лише ті випадки застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод, які створюють для контрагентів невигідні умови конкуренції. Також, законопроєкт уточнює, що створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) може не вважатися порушенням, якщо ці перешкоди є результатом конкуренції. Законопроєкт також уточнює процедуру визнання судами недійсними правочинів, що є результатом зловживання домінуючим становищем.
4. Визначення. Реформа вводить низку нових визначень, таких як "висхідний ринок", "низхідний ринок", "господарська діяльність", а також вводить концепцію узгоджених дій, що є антиконкурентними за своїм предметом або наслідком. Також змінюються деякі існуючі визначення, в т.ч. "суб'єкт господарювання".
5. Більш вигідна переговорна позиція. Вводяться нові поняття "більш вигідної переговорної позиції" та "зловживання більш вигідною переговорною позицією". Суб’єкт господарювання матиме "більш вигідну переговорну позицію" проти іншого суб’єкта господарювання, якщо останній є залежним від нього. Наявність "більш вигідної переговорної позиції" оцінюється за допомогою різних кількісних та якісних критеріїв. На відміну від зловживання домінуючим становищем, "більш вигідна переговорна позиція" не вимагає від суб'єкта господарювання займати домінуюче становище на будь-якому ринку. Зокрема, "зловживання більш вигідною переговорною позицією" відбувається тоді, коли суб'єкт господарювання встановлює для залежного суб'єкта господарювання умови, на які останній не погодився б за відсутності економічної залежності. Законопроєкт наводить приклади таких зловживань і передбачає санкції у розмірі до 5% від світового обороту суб'єкта господарювання.
6. Усні пояснення. Зміни уповноважують АМКУ викликати посадових осіб, представників суб'єктів господарювання або будь-яку фізичну особу, яка володіє інформацією, що має значення для розгляду справи про порушення, для надання усних пояснень.
7. Попередні рішення. Відповідно до Закону про конкуренцію, під час розгляду справи про порушення АМКУ за заявою третьої особи може прийняти попереднє рішення, зокрема, про заборону вчинення певних дій суб'єктом господарювання. Законопроєкт пропонує розширити повноваження АМКУ щодо прийняття таких попередніх рішень/заборон за власною ініціативою та уточнити процедуру їх прийняття.
8. Зобов'язання. Реформа уточнює процедуру застосування АМКУ поведінкових та структурних зобов'язань у своїх рішеннях з метою припинення та виправлення порушень. Також законопроєкт дозволяє сторонам добровільно пропонувати зобов'язання під час розгляду справи для усунення порушень. Ці зобов'язання можуть включати поведінкові або структурні заходи, які сторони вважають необхідними для припинення порушення та усунення його причин і наслідків. Якщо зобов'язання усувають занепокоєння АМКУ, він може зробити їх обов'язковими для виконання і закрити справу без формального встановлення факту порушення та накладення штрафу. Однак, пропонування зобов'язань не дозволяється у випадку узгоджених дій, що є антиконкурентними за своїм предметом.
9. Періодичні штрафні платежі. Відповідно до законопроєкту АМКУ може застосовувати періодичні штрафні платежі у розмірі до 5% середнього денного доходу суб'єкта господарювання у випадку триваючого невиконання рішень/вимог АМКУ (наприклад, невиконання зобов'язань, ненадання АМКУ запитуваної інформації). Штраф може нараховуватися за кожний день невиконання відповідного рішення/вимоги.
10. Правонаступництво у відповідальності. Уточнено, що у разі неможливості стягнення штрафу у зв'язку з ліквідацією або реорганізацією юридичної особи, або припиненням її діяльності, яка генерує дохід, штраф може бути накладений на її юридичних або економічних правонаступників. Це включає суб'єктів господарювання, які придбали активи порушника, що використовуються для здійснення господарської діяльності.
Більш детальний огляд змін буде підготовлений після того, як законопроєкт буде проголосований у Верховній Раді України.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до радників Asters Павла Верболюка або Сергія Глущенка.
