НКРЕКП оновила правила доступу до електромереж: наслідки для виробників, storage-проєктів та промислових споживачів

11 серпня 2026 року НКРЕКП прийняла зміни до низки нормативно-правових актів, спрямовані на імплементацію Закону України № 4777-IX.

Регулятор затвердив зміни до Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Методики (порядку) формування плати за приєднання до системи передачі та системи розподілу, Правил роздрібного ринку електричної енергії та Порядку продажу електроенергії активними споживачами.

Зміни є частиною ширшого перегляду правил доступу до електричних мереж і мають на меті адаптувати регулювання до моделей, що передбачають поєднання споживання, виробництва, зберігання електричної енергії та використання обмеженої мережевої потужності. Частина положень набирає чинності з 1 вересня 2026 року.

Нова архітектура доступу до електричних мереж та використання мережевої потужності

1. Перехід до більш деталізованої моделі договірної потужності. Дозволена договірна потужність визначатиметься окремо за напрямками відбору та відпуску електричної енергії, а також поділятиметься на гарантовану та негарантовану. Такий підхід змінює базову логіку доступу до мережі, оскільки обсяг прав користувача та допустимість мережевих обмежень залежатимуть від характеру наданої потужності.
2. Запровадження гнучкого приєднання. Для об’єктів потужністю понад 1 МВт передбачається можливість приєднання з використанням негарантованої потужності на постійній або тимчасовій основі за умови наявності відповідного негарантованого резерву. Цей механізм може бути використаний як альтернатива традиційному приєднанню у випадках дефіциту гарантованої потужності, однак передбачає прийняття користувачем ризику потенційних обмежень.
3. Нормативне закріплення мережевих обмежень. Обмеження або відключення електроустановок у межах негарантованої потужності не вважатиметься порушенням безперервності передачі чи розподілу електричної енергії. Це положення є суттєвим з точки зору розподілу операційних ризиків між користувачем мережі та оператором системи.
4. Розширення моделі спільного приєднання. Зміни передбачають можливість приєднання електроустановок до технологічних мереж іншого користувача через спільну точку розподілу або передачі потужності на підставі тристоронньої договірної конструкції. На практиці це вимагатиме підвищеної уваги до розподілу відповідальності, режиму доступу до мережі та порядку використання потужності між сторонами.
5. Інтеграція установок зберігання енергії у ринкову та мережеву модель. Оператори установок зберігання енергії отримують ширші можливості встановлювати та використовувати генеруючі установки за умови дотримання дозволеної потужності та забезпечення окремого комерційного обліку. Це створює регуляторну основу для складніших технічних конфігурацій, включно з моделями генерація–зберігання–споживання.
6. Посилення інформаційних обов’язків операторів систем. ОСП та ОСР повинні надавати замовникам розширену інформацію щодо енерговузлів, резервів потужності, мережевих обмежень та можливості застосування гнучкого приєднання. Ця інформація має бути релевантною для попередньої оцінки технічної та комерційної життєздатності проєкту.
7. Оновлення підходів до плати за приєднання. Розрахунок плати має враховувати окремі величини потужності відбору та відпуску. Для негарантованої потужності у межах гнучкого приєднання передбачено застосування коефіцієнта 0,3, що може вплинути на економіку проєктів, які готові прийняти відповідний рівень мережевого ризику.
8. Уточнення правил комерційного обліку. Запроваджується поняття складної площадки комерційного обліку та деталізуються вимоги до окремого обліку для установок зберігання енергії, виробників, активних споживачів і користувачів спільної точки приєднання. Це є критичним для коректного розмежування потоків електроенергії та подальших розрахунків на ринку.
9. Супутні зміни до правил роздрібного ринку. Уточнення щодо електрозабезпечення споживачів операторами установок зберігання енергії, постачання постачальником «останньої надії», механізму самовиробництва та застосування «зеленого» тарифу мають бути враховані при структуруванні відповідних проєктів і договірних моделей.

Висновки та рекомендації

Зміни можуть мати значний вплив на проєкти у сфері генерації, зберігання електричної енергії, промислового споживання та самовиробництва. Потенційно вони створюють додаткові можливості для реалізації проєктів в умовах дефіциту гарантованої мережевої потужності, зокрема через використання гнучкого або спільного приєднання. Водночас такі моделі не усувають мережеві ризики, а радше переводять їх у площину договірного та комерційного розподілу між сторонами. З огляду на це, ключове значення матимуть якість технічних умов, повнота інформації про мережеві обмеження, коректність схеми комерційного обліку та належне відображення ризиків у проєктній документації.

Що робити бізнесу вже зараз:

• Провести інвентаризацію наявних та запланованих проєктів, для яких питання гарантованої або негарантованої потужності є комерційно значущим.
• Перевірити чинні технічні умови, договори про приєднання та листування з ОСП/ОСР на предмет наявності інформації про резерви потужності, мережеві обмеження та можливість гнучкого приєднання.
• Якщо плануєте розширення енергопроєкту, а ОСР раніше відмовляв через дефіцит мережі, – подати заяву на приєднання за новою моделлю негарантованої потужності.
• Окремо проаналізувати схеми комерційного обліку для проєктів, що поєднують генерацію, споживання та зберігання електричної енергії, з метою уникнення регуляторних і розрахункових ризиків.
• За потреби отримати юридичну консультацію щодо практичних наслідків змін до законодавства для девелоперів, виробників, storage-проєктів та великих промислових споживачів.

За додатковою інформацією звертайтеся до партнера Asters Ярослава Петрова та старшої юристки Тетяни Піскун.