Розвиток військових ШІ-рішень, нова модель закупівель оборонних інновацій, єдині правила управління інтелектуальною власністю в ОПК та нові податкові стимули для постачальників наземних роботизованих комплексів (НРК)
ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА: НЕЩОДАВНІ ЗМІНИ
У березні-травні 2026 року Уряд України запровадив низку рішень, спрямованих на прискорення розвитку оборонних технологій, їх тестування у військах, подальше впровадження у виробництво, належний захист власності, а також запровадження окремих додаткових стимулів для постачальників НРК.
Зазначені зміни є частиною ширшого підходу держави до розвитку defence tech сектору, який передбачає скорочення шляху від розробки технологічного рішення до його практичного застосування у військах. Водночас нові правила підвищують значення належного документального оформлення продукції, правового захисту технологій, санкційного та експортно-контрольного compliance, а також коректної класифікації товарів для цілей оподаткування та оборонних закупівель.
Ключові зміни стосуються трьох напрямів:
- розвитку товарів військового призначення у сфері штучного інтелекту
- закупівлі та бойового тестування оборонної інноваційної продукції
- управління правами інтелектуальної власності в оборонно-промисловому комплексі
- звільнення від ПДВ постачання НРК для потреб Сил оборони
- Запущено експериментальний проєкт щодо розвитку товарів військового призначення у сфері ШІ-технологій
12 березня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 310, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо розвитку товарів військового призначення у сфері технологій штучного інтелекту.
Метою проєкту є розвиток військових ШІ-рішень шляхом надання доступу до програмних продуктів, створених у Міноборони та/або підпорядкованих йому військових частинах, органах військового управління та установах. Такий доступ може використовуватися для тренування, конфігурування, тестування та оцінки якості моделей штучного інтелекту.
За повідомленням міністра оборони Михайла Федорова, на базі Центру інновацій та розвитку оборонних технологій Міноборони створено AI-платформу, яка дозволяє навчати нейромережі без прямого доступу до чутливих баз даних. Платформа працює з масивами позначених фото- та відеоматеріалів, які можуть використовуватися, зокрема, для тренування моделей у сфері безпілотних систем.
Що передбачає Порядок
У межах експериментального проєкту до товарів військового призначення у сфері ШІ віднесено комп’ютерні програми, компіляції даних, бази даних, моделі штучного інтелекту та інші технологічні рішення, розвиток яких здійснюється в межах проєкту.
Учасниками експериментального проєкту можуть бути:
- Міноборони, а також підпорядковані йому військові частини, органи військового управління та установи
- суб’єкти господарювання, які відповідають встановленим критеріям
До участі можуть залучатися, зокрема, постачальники служби державного замовника Міноборони, виконавці державних контрактів у сфері оборони, критично важливі підприємства для потреб ЗСУ або суб’єкти, внесені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів.
Порядок також передбачає можливість надання доступу до програмних продуктів оборонним відомствам іноземних держав. Такий доступ може надаватися на підставі міжнародних договорів України та/або договорів про надання доступу до комп’ютерних програм чи програмних платформ.
Водночас така можливість не поширюється на оборонні відомства держави-агресора, держав з істотними недоліками у сфері Anti-Money Laundering / Combating the Financing of Terrorism (AML/CFT), держав, щодо яких ЄС запровадив обмежувальні заходи щодо міжнародних передач товарів військового призначення, а також держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до переліку офшорних зон.
Порядок участі для бізнесу
Для участі у проєкті суб’єкти господарювання подають до Міноборони листи-пропозиції у довільній формі. До таких листів додаються відомості про юридичну особу, керівника, контактні дані, інформація про відсутність санкцій, відсутність зв’язку з державою-агресором, а також документи, що підтверджують відповідність критеріям участі.
Міноборони перевіряє подані пропозиції вподовж 30 днів. У разі відповідності суб’єкта господарювання встановленим вимогам Міноборони ініціює укладення договору про надання доступу до програмних продуктів.
Такий договір має визначати, зокрема:
- територію та строк дозволеного використання
- невиключний характер дозволу
- оплатність або безоплатність використання
- умови конфіденційності
- порядок контролю за дотриманням умов доступу
- відповідальність за порушення
- порядок вирішення спорів
- можливість залучення субпідрядників
Для українських суб’єктів господарювання дозвіл на використання об’єктів права інтелектуальної власності надається безоплатно.
Захист даних та обмеження доступу
Важливо, що Порядок не передбачає відкриття безпосереднього доступу до баз даних цифрового контенту Міноборони. Прямий доступ, який дозволяв би вилучення, копіювання, передачу, публічне сповіщення або інші подібні дії щодо такого контенту, прямо не допускається.
Окремо передбачено, що для цілей експериментального проєкту Міноборони може здійснювати експорт товарів військового призначення на підставі дозволу Держекспортконтролю. Це означає, що міжнародна передача таких рішень залишається прив’язаною до процедур державного експортного контролю.
Практичне значення
Запровадження цього механізму створює правову основу для контрольованого використання військових даних і програмних продуктів у сфері ШІ. Для українських та іноземних defence tech компаній це може відкрити можливість тренувати та тестувати власні моделі на релевантних даних без прямого доступу до чутливих баз.
Водночас бізнесу слід враховувати вимоги щодо санкційної політики, структури власності, конфіденційності, режиму використання IP-об’єктів та потенційних експортно-контрольних обмежень.
- Запущено нову модель закупівель оборонних інновацій
10 квітня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 489, якою затверджено Порядок реалізації експериментального проєкту щодо розвитку інноваційної діяльності для потреб оборони в умовах правового режиму воєнного стану.
Порядок встановлює особливості оборонних закупівель оборонної інноваційної продукції, її експериментального бойового застосування та подальшої кодифікації. Метою проєкту є сприяння розробленню, виробництву та впровадженню оборонної інноваційної продукції для посилення обороноздатності України та підвищення бойових спроможностей Збройних Сил.
За повідомленням Міноборони, раніше не існувало окремої процедури, яка дозволяла б закуповувати інноваційні рішення саме для тестування у війську, унаслідок чого такі рішення потрапляли до підрозділів несистемно. Нова модель передбачає, що Міноборони може швидко закуповувати інноваційну продукцію за спрощеною процедурою, передавати її підрозділам для бойового тестування, а перевірені у бою рішення включати до потреби на постачання.
Яку продукцію охоплює нова модель
Постанова № 489 охоплює оборонну інноваційну продукцію, тобто новостворені або удосконалені зразки озброєння, військової та спеціальної техніки, їх складові частини та інші товари, які є новими або мають покращені тактико-технічні, якісні чи інші характеристики.
Учасниками експериментального проєкту є:
- Міноборони
- Збройні Сили України
- Держспецтрансслужба
- служба державного замовника Міноборони
- Фонд розвитку інновацій
- вітчизняні та іноземні юридичні особи, які виготовляють і постачають оборонну інноваційну продукцію
Як працюватиме процедура
Міноборони організовує збір, систематизацію та аналіз інформації щодо проблемних питань і викликів у силах оборони, а також щодо інноваційних рішень, які потенційно можуть такі проблеми вирішити.
До уваги беруться, зокрема:
- опис тактико-технічних характеристик продукції
- потенційна тактика або спосіб її застосування
- результати раніше проведених випробувань або застосування
- обсяг продукції, необхідний для експериментального бойового застосування
- перелік підрозділів, яким пропонується передати продукцію для тестування
За результатами аналізу Міноборони приймає рішення про здійснення оборонної закупівлі відповідної продукції для проведення її експериментального бойового застосування. Порядок прямо допускає закупівлю як кодифікованої, так і некодифікованої оборонної інноваційної продукції.
Після закупівлі продукція передається визначеним підрозділам для експериментального бойового застосування. За результатами такого застосування готується звіт, у якому оцінюється відповідність продукції заявленим характеристикам, її здатність вирішувати проблемні питання сил оборони та доцільність подальшого впровадження і кодифікації.
Документи та ціноутворення
Постанова № 489 також встановлює окремі вимоги до документального супроводу закупівель. Зокрема, виконавці державних контрактів повинні надавати розрахунок ціни, а також висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну вартість оборонної інноваційної продукції.
При цьому прибуток виконавця державного контракту у складі ціни може становити не більше 25% виробничої собівартості оборонної інноваційної продукції, а відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту.
Також суб’єкти господарювання повинні надавати інформацію про юридичну особу, контактні дані, відомості про керівника, дані про продукцію та її ціну, а також підтвердження відсутності зв’язків із Російською Федерацією, Республікою Білорусь та Ісламською Республікою Іран.
Кодифікація та подальше впровадження
У разі позитивного висновку за результатами експериментального бойового застосування продукція може бути впроваджена для потреб Збройних Сил та, за потреби, кодифікована.
Для підтвердження результатів бойового застосування до звіту можуть додаватися витяги, копії документів, фото-, аудіо-, відеоматеріали, лог-файли, дані з технічних засобів розвідки, дані радіоперехоплень, перевірена інформація з відкритих джерел та інші дані об’єктивного контролю.
Окремо передбачено, що забороняється вимагати від суб’єкта господарювання не передбачені Порядком документи для здійснення кодифікації предмета постачання, введення його до штатів і табелів.
Практичне значення
Для виробників defence tech нова модель створює більш зрозумілий шлях від розробки до практичного застосування:
- виявлення потреби закупівля обмеженого обсягу
- бойове тестування
- звіт
- рішення щодо подальшого впровадження
- кодифікація
- масштабування
Це особливо важливо для компаній, які розробляють нові технології, програмне забезпечення, безпілотні системи, засоби зв’язку, сенсори, компоненти або інші рішення, що можуть швидко посилити спроможності війська.
Водночас компаніям варто завчасно готувати технічну документацію, підтвердження заявлених характеристик, розрахунок ціни, документи щодо вартості продукції, санкційні запевнення, інформацію про структуру власності та матеріали, які можуть підтвердити ефективність рішення під час бойового застосування.
- Впроваджено правила управління інтелектуальною власністю в ОПК
У квітні 2026 року Уряд затвердив політику управління інтелектуальною власністю (ІВ) в оборонно-промисловому комплексі України. Документ встановлює підходи до закріплення і реалізації прав на оборонні технології та їх ефективного використання у виробництві для потреб Сил оборони.
Політика стосується управління правами на технології, що створюються в державному секторі або закуповуються за державні кошти, та спрямований на забезпечення можливості ефективно масштабувати нові технологічні рішення у виробництві.
Водночас такі підходи залишаються актуальними і для підприємств приватного сектору.
Основні підходи
Політика наголошує на основних правилах, яких слід дотримуватися при розробці і комерціалізації інтелектуальної власності в оборонній сфері. Йдеться не лише про формальну реєстрацію прав, а про системне управління технологіями як активами.
Зокрема, важливо визначити, у належним чином оформлених документах та з урахуванням положень законодавства:
- кому належать права на результати розробок
- хто має право використовувати відповідні технології
- як такі права можуть передаватися або ліцензуватися
- як забезпечується конфіденційність
- як запобігати неправомірному використанню оборонних розробок
- як масштабувати технології у виробництві
Це означає необхідність чітко врегульовувати права на результати розробок у договорах, визначати режим використання технологій, захищати конфіденційну інформацію, впроваджувати внутрішні правила роботи з об’єктами ІВ та враховувати вказані питання під час співпраці з партнерами, субпідрядниками або інвесторами.
Значення для міжнародної співпраці
Запровадження єдиної політики має практичне значення і для міжнародної співпраці. Міноборони прямо пов’язує дотримання прав інтелектуальної власності з довірою у відносинах із міжнародними партнерами та розвитком спільних оборонних проєктів.
Це особливо важливо для українського defence tech сектору, де бойовий досвід підвищує комерційну та стратегічну цінність технологій, включаючи програмні рішення, дані, конструкторську документацію та ноу-хау можуть мати самостійну.
Практичне значення
Для бізнесу важливо враховувати встановлені політикою засади для ефективної комерціалізації інтелектуальної власності у оборонних проєктах.
Компаніям доцільно приділяти окрему увагу:
- положенням щодо прав інтелектуальної власності у договорах із працівниками, підрядниками та іншими партнерами
- встановленню та дотриманню режиму конфіденційності, у тому числі шляхом укладення NDA та впровадження внутрішніх політик
- ліцензійним моделям
- розподілу прав при співпраці у створенні технологій
- порядку використання технологій, у тому числі після завершення державного контракту
- захисту прав на технології в Україні та, за потреби, за кордоном
Належне оформлення прав ІВ також може впливати на інвестиційну привабливість компанії, можливість залучення партнерів, масштабування виробництва та вихід на іноземні ринки.
- Звільнено від ПДВ постачання НРК для потреб Сил оборони
28 травня 2026 року Верховна Рада України ухвалила Закон на базі законопроєкту № 15259 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання наземних роботизованих комплексів".
Закон передбачає звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання на митній території України НРК для потреб сил оборони.
Метою змін є здешевлення постачання НРК для бойових військових частин, а також підвищення ефективності використання бюджетних коштів у межах оборонних закупівель.
Що передбачають зміни
Зміни мають цільовий характер і спрямовані саме на операції з постачання наземних безпілотних систем / НРК для потреб сектору безпеки і оборони.
Зокрема, пільга застосовується до наземних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 згідно з УКТ ЗЕД, за умови їх постачання для потреб сил оборони.
Важливо, що така пільга не є загальним звільненням для будь-якого комерційного продажу НРК.
Закон прямо передбачає, що кінцевим отримувачем таких товарів відповідно до сертифіката кінцевого споживача або умов договору можуть бути:
- державні органи сектору безпеки і оборони
- військові формування та сили територіальної оборони
- підприємства - виконавці оборонних контрактів
Коди УКТ ЗЕД та словесний опис продукту
Для цілей цієї пільги релевантними є не КВЕДи, а товарні групи УКТ ЗЕД, оскільки йдеться про класифікацію товару, а не виду господарської діяльності підприємства.
До відповідних товарних груп можуть належати:
- група 84 УКТ ЗЕД – реактори ядерні, котли, машини, обладнання і механічні пристрої; їх частини. У контексті НРК під цю групу можуть підпадати окремі механічні вузли, механізми, приводи, елементи конструкції або інші механічні компоненти комплексу
- група 85 УКТ ЗЕД – електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку, телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення і звуку, їх частини та приладдя. У контексті НРК це можуть бути електродвигуни, акумулятори, контролери, електронні блоки управління, комунікаційні модулі, кабелі та інші електричні або електронні компоненти
- група 87 УКТ ЗЕД – засоби наземного транспорту, крім залізничного або трамвайного рухомого складу, їх частини та обладнання. У контексті НРК це може охоплювати колісну або гусеничну наземну платформу, транспортний модуль, шасі, частини та обладнання такого комплексу. Залежно від характеристик конкретного товару, логістичні або евакуаційні НРК можуть, наприклад, розглядатися в межах товарних позицій групи 87 як моторні транспортні засоби або їх частини
- група 90 УКТ ЗЕД – прилади та апарати оптичні, фотографічні, кінематографічні, контрольні, вимірювальні, прецизійні; медичні або хірургічні; їх частини та приладдя. У контексті НРК це можуть бути камери, оптичні модулі, сенсори, далекоміри, навігаційні та контрольні прилади, системи спостереження або інші елементи виявлення та управління
- група 93 УКТ ЗЕД – зброя, боєприпаси; їх частини та приладдя. У контексті НРК ця група може бути релевантною для роботизованих комплексів або їх складових, які мають бойове призначення, озброєні модулі, пускові елементи, частини озброєння або інші компоненти, пов’язані із застосуванням зброї чи боєприпасів
Остаточна класифікація конкретного НРК або його компонентів залежатиме від технічних характеристик, функціонального призначення, комплектації та документального опису товару.
Практичне значення
Для виробників і постачальників НРК ці зміни можуть мати суттєве практичне значення, оскільки ПДВ прямо впливає на кінцеву вартість продукції в межах оборонних закупівель.
Звільнення від ПДВ може дозволити постачати більшу кількість НРК у межах того самого бюджетного фінансування або зменшити ціну одиниці продукції для державного замовника. Це особливо важливо з огляду на зростання ролі НРК у логістиці, евакуації поранених, мінуванні, розмінуванні, розвідці, інженерних завданнях та інших операціях у зоні бойових дій.
Водночас компаніям необхідно уважно підходити до документального оформлення таких поставок. Зокрема, важливими будуть правильна класифікація товару за УКТ ЗЕД, підтвердження оборонного призначення продукції, належне оформлення державного контракту або іншої документації щодо постачання для потреб сил оборони, а також коректний опис товару у первинних, податкових і митних документах.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ДЛЯ ОБОРОННОГО РИНКУ
Нові правила мають скоротити шлях від розробки до застосування на фронті, зробити оборонні інновації більш придатними до масштабування, посилити захист українських технологій, зменшити податкове навантаження на окремі критично важливі оборонні поставки та створити більш передбачувані умови для учасників оборонного ринку.
Для бізнесу це означає, що поряд із технологічною готовністю продукту дедалі більшого значення набуватиме юридична, податкова та документальна готовність. Виробникам оборонної продукції та defence tech компаніям варто завчасно перевіряти:
- належність і оформлення прав інтелектуальної власності
- готовність технічної документації
- підтвердження заявлених характеристик
- структуру власності та санкційний compliance
- умови конфіденційності
- цінову документацію
- правильність класифікації товарів за УКТ ЗЕД
- можливість застосування податкових пільг
- потенційні експортно-контрольні обмеження
Для отримання додаткової інформації звертайтесь до партнерки Asters Юни Потьомкіної та радника Антона Сінцова.
