Позбавлення батьківських прав одночасно є винятковим заходом сімейно-правової відповідальності та способом захисту прав дитини, застосування якого можливе виключно на підставі рішення суду і з визначених законом підстав.
За загальним правилом, найкращі інтереси дитини вимагають, щоб зв’язки дитини з її сім’єю підтримувалися, за винятком випадків, коли сім’я виявилася особливо непридатною для життя та розвитку дитини. Сімейні зв’язки можуть бути розірвані лише за вкрай виняткових обставин, при цьому, має бути зроблено все можливе для збереження особистих відносин та відновлення сім’ї. Такі висновки закріплені, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Strand Lobben and others v. Norway» від 10 вересня 2019 року та відповідають усталеному підходу щодо захисту сімейних прав.
Виховання у сім’ї вважається першоосновою розвитку особистості дитини. Суди виходять з презумпції, що дитина має право на виховання в сім’ї, а позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли збереження правового зв’язку з батьками суперечить інтересам дитини.
Виходячи з такого розуміння, в Сімейному кодексі України сформульовано перелік підстав, за наявності яких суд може ухвалити рішення про позбавлення батьківських прав. Так, мати/батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона/ він:
Не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування
Сімейне законодавство встановлює обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку або іншого закладу охорони здоров’я (ст. 143 СК України). Залежно від того, чи перебувають батьки у шлюбі, цей обов’язок покладається на обох батьків дитини або тільки на матір, котра не перебуває у шлюбі.
При цьому, батько, який не перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, і батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, зобов’язаний за повідомленням служби у справах дітей, забрати дитину для утримання та виховання з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я, якщо цього не зробила мати дитини.
Якщо батьки не виконали визначеного вище обов’язку і поважні причини такої бездіяльності (тяжка хвороба або інші обставини, що не залежали від волі батьків) відсутні або не доведені, батьків або одного з них може бути позбавлено батьківських прав.
Ухиляються від виконання батьківських обов’язків щодо виховання дитини
Про існування такої підстави свідчить систематична, винна поведінка, що проявляється, зокрема, у відсутності піклування про фізичний, духовний та моральний розвиток дитини, байдужості до її життя, навчання та стану здоров’я.
Верховний Суд здійснює тлумачення поняття «ухилення від виконання обов’язків щодо виховання дитини» у постановах від 4 вересня 2019 року у справі № 211/559/16-ц, від 17 червня 2021 року у справі № 466/9380/17, від 8 грудня 2021 року у справі № 311/563/20, від 8 червня 2022 року у справі № 362/4847/20 тощо:
Ухилення батьків від виконання своїх обов’язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема:
- не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;
- не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;
- не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;
- не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;
- не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;
- не створюють умов для отримання нею освіти.
При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав на цій підставі необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками (одним із батьків) обов’язків із виховання дитини, а також встановити, що ухилення відбувається свідомо та систематично, попри всі інші заходи попередження та впливу.
Докази для підтвердження існування цієї підстави для позбавлення батьківських прав можуть бути доволі різноманітними – від довідок та офіційних листів з навчальних закладів та закладів охорони здоров’я до характеристик та показань свідків.
Жорстоко поводяться з дитиною
Зміст цієї підстави передбачає фізичне та/або психологічне насильство над дитиною, приниження її гідності, застосування методів виховання, що завдають шкоди психічному чи фізичному стану дитини.
Є хронічними алкоголіками або наркоманами
Наявність такої підстави підтверджується, як правило, медичними документами та іншими офіційними доказами, що свідчать про стійкий характер алкогольної або наркотичної залежності та її негативний вплив на здатність виконувати батьківські обов’язки.
Вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва
Відповідно до усталеного підходу, такі дії матері/батька є грубим порушенням прав дитини та несумісні зі статусом батьків.
Засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини
Єдиним належним і достатнім доказом, який підтверджує наявність даної підстави для позбавлення батьківських прав, є обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.
Висновки
Позбавлення батьківських прав, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, як винятковий захід відповідальності має виключні правові наслідки. Суди ухвалюють рішення про застосування цього заходу за одночасного і доведеного належними доказами існування таких обставин:
- винної поведінки матері/батька
- свідомого нехтування батьківськими обов’язками стосовно дитини (дітей)
Позбавлення батьківських прав вважається виправданим, якщо інші засоби впливу виявилися безрезультатним і змінити поведінку батьків неможливо. Виходячи з цього, чинне законодавство і усталена судова практика встановлюють підвищені вимоги до доказової бази у відповідній категорії справ.
