При проведенні Due Diligence договорів будівельного підряду слід враховувати особливості обмеження відповідальності виконавця робіт
До договорів будівельного підряду нерідко включаються умови, спрямовані на убезпечення підрядника від певних ризиків. При проведенні Due Diligence таких правочинів слід приділити особливу увагу підставам для звільнення від відповідальності, обмеженню розміру збитків і скороченню гарантійного строку. При цьому слід враховувати як особливості національного законодавства, так і актуальну судову практику.
Наслідки необережності
За загальним правилом ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Проте з огляду на ч. 4 ст. 858 ЦК України підрядника може бути звільнено від відповідальності за певні недоліки роботи, якщо таке звільнення не стосується недоліків, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника. Відтак, хоча закон і допускає обмеження відповідальності підрядника, воно може стосуватися виключно його необережних, а не умисних дій (бездіяльності).
В іншому випадку відповідні положення договору будуть визнані недійсними. Відповідно до ч. 3 ст. 614 ЦК України пункт договору, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним. Судова практика знає низку прикладів застосування такої заборони. Зокрема, у постанові Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ) від 21 березня 2017 року у справі № 910/13806/15 суд, вказуючи на нікчемність умови про звільнення від відповідальності в разі відсутності фінансування, вказав, що сторони наперед знали про можливість настання такого моменту та скасували відповідальність, що прямо заборонено законом.
Збитки платити будемо?
Питання обмеження розміру збитків є дещо суперечливим. Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник відшкодовує збитки в повному обсязі. Відтак, ЦК України не передбачає можливості обмеження розміру завданих підрядником збитків сумою, яка не покрита неустойкою, в порядку ч. 2 ст. 624 ЦК України. Водночас згідно з ч. 1 ст. 322 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона відшкодовує другій стороні збитки в сумі, не покритій штрафними санкціями, якщо інший порядок не встановлено законом.
При існуванні такої конкуренції норм господарські суди надають перевагу принципу свободи договору. Зокрема, у постанові ВГСУ від 17 липня 2014 року у справі № 910/23473/13 вказано, що при укладенні договору підряду капітального будівництва сторони мають право самостійно встановити розмір і підстави відповідальності підрядника. Тому в разі, якщо відносини між підрядником і замовником виникають з приводу господарського договору підряду на капітальне будівництво, сторони можуть врегулювати питання обмеження розміру збитків сумою, що не покрита неустойкою, на власний розсуд.
Жодних гарантій
Як і у випадку зі збитками, підрядник має змогу обмежити строк дії гарантії. Зі змісту ч. 1 ст. 875 ЦК України випливає, що існує два види договорів будівельного підряду: на будівництво та на виконання інших будівельних робіт. При цьому обов'язковий гарантійний строк встановлено лише щодо першого виду договорів. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 883 ЦК України гарантійний строк становить 10 років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором. Водночас відповідно до ч. 2 ст. 859 ЦК України гарантія якості роботи поширюється на результат роботи, якщо інше не встановлено договором.
Диспозитивність відповідних норм підтверджується і судовою практикою. Зокрема, як вказано в постанові ВГСУ від 23 вересня 2015 року у справі № 910/21449/14, імперативні приписи стосовно мінімального гарантійного строку експлуатації тривалістю у 10 років встановлено саме для об'єктів будівництва, а не окремо щодо кожного з видів робіт. Норми чинного законодавства не встановлюють мінімального гарантійного строку якості виконаних підрядних робіт, а тому сторони врегулювали це на свій розсуд. Відтак, якщо договір будівельного підряду укладається на виконання певних робіт, пов'язаних з будівництвом, а не на саме будівництво, сторони можуть врегулювати питання гарантійного строку в договірному порядку.
Насамкінець
При проведенні Due Diligence договорів будівельного підряду потрібно чітко розуміти, на які аспекти правочину необхідно звертати увагу. Такими, зокрема, є умови щодо підстав для звільнення підрядника від відповідальності за порушення договору, котрі можуть бути визнані судом недійсними в разі їх невідповідності вимогам ЦК України. Також, попри суперечність між нормами цивільного та господарського законодавства, сторони господарського договору можуть на власний розсуд визначити можливість обмеження розміру завданих підрядником збитків сумою, що не покрита неустойкою. Нарешті, гарантійний строк може бути меншим від встановленого ЦК України строку у 10 років або не встановленим взагалі лише щодо певних робіт, а не збудованого об'єкта.