Дайджест нещодавніх законодавчих змін у сферах енергетики та природних ресурсів
Електроенергія
1. Зміни до Кодексу системи передачі | 6 травня 2025 року НКРЕКП затвердила зміни до Кодексу системи передачі, якими імплементуються положення Регламентів ЄС 2017/1485 та 2017/2196 щодо експлуатації електроенергетичних систем та дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
Ключові зміни:
- Вперше на нормативному рівні визначено чіткі критерії оголошення надзвичайної ситуації в Об’єднаній енергосистемі України (ОЕС) та порядок її оголошення.
- Серед основних технічних ознак надзвичайної ситуації – порушення меж операційної безпеки та стійкості елементів системи передачі (перевантаження, відхилення частоти або напруги, нестача потужності тощо), а також ситуації, пов’язані з міждержавними перетоками, дефіцитом потужності чи повним знеструмленням частини або всієї ОЕС України (blackout).
- Оператор системи передачі (ОСП) також має здійснити оперативну оцінку масштабів і наслідків ситуації, сповістити відповідні державні органи та, у разі потреби, обмежити міждержавні торгівельні операції, якщо інші методи врегулювання неможливі.
- Протягом години з моменту виникнення ситуації оператор повинен опублікувати відповідне повідомлення на офіційному сайті із зазначенням причин, часу, місця, масштабу надзвичайної ситуації та вжитих заходів.
Очікуваний вплив:
Прийняті зміни означають оновлення нормативної бази у частині кризового управління енергосистемою, підвищення прозорості та узгодженості процедур з європейськими стандартами. Для енергетичних компаній та великих споживачів це означає більшу передбачуваність дій у кризових ситуаціях.
2. Оновлення правил ціноутворення на балансуючому ринку | 20 травня 2025 року НКРЕКП ухвалила зміни до Правил ринку, які стосуються порядку розрахунку цін на балансуючу електричну енергію та небаланси.
Ключові зміни:
- Було визначено, як саме формуються маржинальні ціни на завантаження та розвантаження електроенергії для кожної години розрахункового періоду (ОРЧ) у кожній торговій зоні.
- Якщо в зоні є дефіцит, ціна на завантаження береться як найвища з активованих пропозицій.
- Якщо дефіцит є, але активацій не було або вони були системно обмежувальними — розрахунок базується на середніх історичних значеннях.
- Для збалансованих зон застосовується ціна РДН або її середнє значення за останні 30 днів.
- Аналогічний підхід діє для зон з профіцитом — маржинальна ціна на розвантаження визначається як найнижча з активованих, або, за відсутності активацій, як середнє історичне значення. Якщо зона є збалансованою, використовуються референтні значення з РДН.
- Змінами також уточнено, як формуються ціни небалансу, якщо в межах розрахункового періоду не було активованих обсягів балансуючої електроенергії, то ціна для врегулювання небалансу дорівнює відповідно максимуму або мінімуму з маржинальних цін протягом цього періоду.
Очікуваний вплив:
Новий підхід до розрахунку цін дозволить учасникам ринку краще розуміти логіку ціноутворення та очікувати більш справедливі результати при балансуванні.
3. Оновлення порядків формування тарифів на передачу та диспетчеризацію | 13 травня 2025 року НКРЕКП ухвалила дві постанови, що вносять зміни до Порядку формування тарифів на послуги з передачі електричної енергії та Порядку диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Зміни мають на меті узгодити порядки з новими законодавчими нормами, зокрема Законом №4213-IX, що передбачає специфіку функціонування енергетики в умовах воєнного стану.
Ключові зміни:
- Було передбачено виняток з правила про недопущення перехресного субсидіювання. Відтепер при розрахунку тарифів на передачу та диспетчеризацію можна буде здійснити погашення боргів ОСП перед гарантованим покупцем за послугами зі збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел, а також за операціями на балансуючому ринку.
Очікуваний вплив:
Зміни розширюють можливості для фінансового маневрування ОСП щодо покриття критичних витрат, що виникають через зобов’язання перед «зеленими» виробниками та на балансуючому ринку. Для учасників ринку це означає потенційне підвищення тарифного навантаження у зв’язку з такими компенсаціями.
4. НКРЕКП прийняла постанову про граничні ціни на РДН, ВДР та балансуючому ринку | 27 травня НКРЕКП 2025 року встановила граничні ціни на ринку «на добу наперед» (РДН), внутрішньодобовому ринку (ВДР) та балансуючому ринку (БР) у межах регулярного моніторингу, залишивши їх на тому самому рівні, що і шість місяців тому, зокрема:
На РДН та ВДР:
- з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 — 5 600 грн/МВт·год (119 євро)
- з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 — 6 900 грн/МВт·год
- з 17:00 до 23:00 — 9 000 грн/МВт·год
- мінімальна гранична ціна — 10 грн/МВт·год
На балансуючому ринку:
- з 00:00 до 07:00 — 6 600 грн/МВт·год
- з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8 250 грн/МВт·год
- з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт·год
- мінімальна гранична ціна — 0,01 грн/МВт·год
Нафта/газ
1. Зміни до визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу | 13 травня 2025 року НКРЕКП прийняла постанову про внесення змін до Порядку контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг. Ключовим нововведенням стало затвердження нової Методики визначення сум додатково отриманого або недоотриманого доходу від діяльності зі зберігання (закачування, відбору) природного газу.
Ключові зміни:
- Було визначено, як розраховувати обсяг доходу, який підприємство фактично отримало чи могло отримати понад або менше встановленого тарифного плану, виходячи з фактичного обсягу наданих послуг і затверджених тарифних структур.
- Методика дозволяє фіксувати перевищення або економію коштів при виконанні інвестиційних програм, а також обраховувати суми фінансування, які не були передбачені затвердженими планами.
Очікуваний вплив:
Затверджена методика може посилити фінансову прозорість та контроль за ефективністю використання тарифних коштів.
2. НКРЕКП оновила правила для споживачів великої потужності та учасників газового ринку | 13 травня 2025 року НКРЕКП прийняла постанову, якою внесла зміни одразу до кількох ключових документів, що регулюють газовий ринок: Кодексу газотранспортної системи (ГТС), Кодексу газорозподільних систем (ГРМ), Кодексу газосховищ та Правил постачання природного газу. Постанова була ухвалена на виконання вимог Закону № 4213-IX, який передбачає уточнення зобов’язань для великих споживачів та учасників ринку під час дії воєнного стану.
Ключові зміни:
- Юридичні особи, які можуть споживати понад 600 ГВт·год на рік, тепер зобов’язані повідомляти свого постачальника про потужність обладнання, передбачену договором із оператором ГРМ або ГТС, а також зареєструватися як учасники оптового енергетичного ринку згідно з оновленим порядком реєстрації.
- Замовники послуг транспортування (як резиденти, так і нерезиденти) повинні подавати свій ECRB-код або ACER-код через інформаційну платформу Оператора ГТС. У разі відсутності такого коду в реєстрі, Оператор ГТС зобов’язаний відмовити у прийнятті номінації чи реномінації.
- Інформаційна платформа автоматично перевірятиме наявність коду у відповідному реєстрі. Якщо код недійсний або відсутній, номінація не приймається, а транспортування газу — не здійснюється.
Очікуваний вплив:
Для компаній з великим рівнем споживання газу, а також для трейдерів і постачальників природного газу, зміни запроваджують нові зобов’язання щодо реєстрації, технічного обліку та інформаційного супроводу. Трейдерам, які працюють з іноземними контрагентами, слід звернути увагу на нові вимоги до нерезидентів щодо надання ACER/ECRB кодів.
Постанова набирає чинності з 1 липня 2025 року, але обов’язки Оператора ГТС щодо інформування замовників про нові правила починають діяти з моменту оприлюднення постанови.
Ліцензування
1. Зміни до ліцензійних умов діяльності зі зберігання енергії | 6 травня 2025 року НКРЕКП затвердила зміни до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності зі зберігання енергії. Постанова приводить нормативну базу у відповідність до змін у законодавстві, які дозволяють певним категоріям виробників електроенергії працювати зі зберіганням енергії без отримання окремої ліцензії.
Ключові зміни:
Для виробників, які мають встановлений "зелений" тариф та входять до балансуючої групи гарантованого покупця, дозволено використовувати установки зберігання енергії без окремої ліцензії лише за умови, що:
- енергія для зберігання надходить виключно від власних генеруючих установок, і в межах тієї ж локації
- у будь-який момент часу потужність, з якою здійснюється відпуск електроенергії, не може перевищувати встановлену потужність електроустановок, зазначену у ліцензії на виробництво
- наявний окремий комерційний облік енергії до і з установки зберігання
Виробники, мають встановлений "зелений" тариф, але не входять до балансуючої групи гарантованого покупця, а також ті, хто працює за результатами аукціонів або інші виробники електричної енергії:
- можуть відбирати електроенергію для зберігання не лише з власної генерації, а й з мережі ОСП або ОСР у межах точки приєднання
- у будь-який момент часу сумарна потужність перетоків (як у напрямку до мереж, так і з них) не може перевищувати замовлену потужність, зазначену в договорі про приєднання
- наявний окремий комерційний облік енергії до і з установки зберігання
Очікуваний вплив:
Зміни спрощують технічну інтеграцію систем накопичення енергії для виробників електроенергії. Водночас вони зберігають контроль з боку НКРЕКП за тим, щоб використання таких установок не призводило до зловживань, непрозорого обліку чи перевищення дозволених режимів роботи.
Інше
1. Нові правила агрегації інсайдерської інформації: що змінюється для учасників ринку | 6 травня 2025 року НКРЕКП затвердила Порядок агрегації інсайдерської інформації на оптовому енергетичному ринку, яким встановлюються правила обробки та оприлюднення інсайдерської інформації під час дії воєнного стану. Порядок був прийнятий з метою реалізації положень Закону № 4213-IX від 14 січня 2025 року.
Ключові зміни:
У мирний час інсайдерська інформація публікується на спеціалізованих платформах, до яких мають доступ усі учасники ринку. Під час дії воєнного стану ці платформи працюють у тестовому режимі, а загальний доступ до них закритий з міркувань безпеки. Водночас НКРЕКП продовжує мати повний доступ до інформації.
Новий Порядок визначає, як саме ця інформація буде оброблятися:
- Усі повідомлення, які учасники ринку розміщують на платформах у тестовому режимі, збираються НКРЕКП
- НКРЕКП агрегує дані про обмеження в роботі об'єктів генерації, зберігання, транспортування чи споживання електроенергії та газу
- Узагальнені дані публікуються на сайті НКРЕКП у спеціальному розділі — один раз на декаду (тобто тричі на місяць)
Очікуваний вплив:
Введення цієї процедури забезпечує мінімально необхідну прозорість на ринку навіть у складних умовах війни, водночас не розкриваючи чутливих технічних даних публічно.
Постанова набирає чинності з 1 червня 2025 року та діятиме до завершення воєнного стану і ще протягом місяця після його скасування.
2. Україна та США створюють спільний інвестиційний фонд відбудови: ратифікація Угоди завершена
8 травня 2025 року Верховна Рада України ратифікувала, а 12 травня Президент підписав Закон, який затверджує Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови ("Угода"). Угода була підписана 30 квітня 2025 року у Вашингтоні. Вона визначає механізм довгострокового партнерства між Україною та США у сфері інвестицій, спрямованих на післявоєнне відновлення української економіки — зокрема, інфраструктури, енергетики та видобувної галузі.
Ключові умови:
- Інвестиційний фонд відбудови працюватиме виключно на території України і фінансуватиме проєкти в межах її міжнародно визнаних кордонів.
- Фонд буде управлятися Україною та США на паритетних засадах.
- Кошти фонду не можуть бути використані за межами України, а перші десять років прибутки реінвестуються у національну економіку.
- Внесок України у фонд передбачає перерахування 50% майбутніх доходів від нових ліцензій на користування надрами.
- Фонд підтримується урядом США через Корпорацію з фінансування міжнародного розвитку (DFC), яка сприятиме залученню капіталу та технологій з боку американських, європейських та інших партнерів.
- Внески та прибутки Фонду не оподатковуються в Україні та США.
- Угода прямо не передбачає жодного впливу на державну власність або зміну прав на ресурси — надра, води та активи залишаються у власності України.
Очікуваний вплив:
Очікується, що підписання та ратифікація Угоди про створення Американсько-Українського інвестиційного фонду відбудови відкриє для енергетичного сектору нове джерело капіталу, яке можна буде спрямовувати на фінансування масштабних проєктів у сферах видобутку, генерації та відновлення критичної інфраструктури.
Варто зазначити, що ратифікація цієї Угоди не є автоматичним затвердженням будь-яких додаткових домовленостей (як, наприклад, Угода про обмежене партнерство), а будь-які нові домовленості повинні проходити окрему процедуру погодження.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до партнера Asters Ярослава Петрова та старшої юристки Катерини Андарак.
