30 березня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (Законопроект № 3275).
Зміни у Цивільний кодекс
Строки та позовна давність
Законом внесено зміни, які стосуються низки статей Цивільного кодексу України, що регулюють строки (у тому числі позовної давності) у різних правовідносинах. Такі строки продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19). Це стосується наступних положень:
- ст. 257 "Загальна позовна давність"
- ст. 258 "Спеціальна позовна давність"
- ст. 362 "Переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності":
- ст. 559 "Припинення поруки":
- ст. 681 "Позовна давність, що застосовується до вимог у зв'язку з недоліками проданого товару"
- ст. 728 "Позовна давність, що застосовується до вимог про розірвання договору дарування"
- ст. 786 "Позовна давність, що застосовується до вимог, які випливають із договору найму"
- ст. 1293 "Право на оскарження дій виконавця заповіту":
Заборона на підвищення процентної ставки за кредитним договором
Крім того, в період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникнення, поширення і розповсюдження епідемій, пандемій, зокрема коронавірусної хвороби (COVID-19), забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Заходи щодо сплати орендної плати за нерухомість
Закон передбачає, що з моменту установлення карантину і до його завершення наймач (орендатор) може звільнятися від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ. Вказана стаття ЦКУ передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Зараз не уточняється, як саме має застосовуватися нововведення:
1) як додаткове нагадування про ч. 6 ст. 762 ЦКУ і можливість не сплачувати орендну плату тим орендарям, які повністю не можуть використовувати і не використовують приміщення через карантин (наприклад, кінотеатри, музеї, магазини тощо); чи
2) як розширення консервативного трактування ч. 6 ст. 762 ЦКУ і можливість не сплачувати орендну плату всім орендарям, які зазнали впливу карантину, незалежно від ступеня такого впливу на їхню діяльність (наприклад, заклади харчування, які продовжують працювати в режимі "на доставку").
На небезпеку трактування норми, як вказано у другому варіанті, звернуло увагу і Головне науково-експертне управління у висновку до прийнятого законопроекту від 30 березня 2020 р., зазначивши наступне: "Звертаємо увагу, що у згаданому п. 14 пропонується звільнити від плати всіх наймачів, в тому числі й тих, хто використовує майно, взяте в найм, що не відповідає вимогам ч. 6 ст. 762 ЦК та порушує права наймодавця, оскільки дозволяє неправомірне безоплатне користування його майном".
Також залишилася не визначеною доля так званих "сервісних платежів", на зразок плати за охорону, прибирання, тощо. На практиці, часто такі платежі не включені до орендної плати і є окремими платежами, що передбачені договорами оренди.
Зміни у Господарський кодекс
Зокрема, зазначений Закон визначає, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 Господарського кодексу України продовжуються на строк дії такого карантину та стосуються наступних положень:
Порядок застосування штрафних санкцій (стаття 232)
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Гарантії якості товарів та претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів (стаття 269)
Гарантійні строки товарів визначені статтею підлягатимуть продовженню на строк дії карантину.
Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Відповідальність за порушення договору підряду на капітальне будівництво (стаття 322)
Позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво, визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:
один рік - щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - два роки;
три роки - щодо недоліків капітальних конструкцій, а у разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, - десять років;
тридцять років - щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.
У разі якщо договором підряду або законодавством передбачено надання гарантії якості роботи і недоліки виявлено в межах гарантійного строку, перебіг строку позовної давності починається з дня виявлення недоліків.
Договір підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (стаття 324)
У разі подання позову на підставі договору підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт, позов про відшкодування замовнику збитків, спричинених недоліками проекту, може бути заявлено протягом десяти років, а якщо збитки замовнику завдано протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обрушень, - протягом тридцяти років з дня прийняття побудованого об'єкта.
Отже, у вищенаведених випадках, строки підлягатимуть продовженню на строк дії карантину, але безумовно в подальшому на практиці можуть виникати проблеми в правозастосуванні, тому в будь якому разі, в спірних ситуаціях останнє слово буде за судами.
Для отримання додаткової інформації та обговорення юридичних питань, що виникають унаслідок поширення коронавірусу, будь ласка, звертайтеся до спеціальної команди експертів Asters з питань COVID-19 за адресою covid19-response@asterslaw.com