Антимонопольний комітет України (АМКУ) затвердив методичні рекомендації щодо застосування поняття контролю (Методичні рекомендації), які замінили методику визначення відносин контролю, затверджену АМКУ у 2002 році.
Метою прийняття Методичних рекомендацій є узагальнення підходів АМКУ до визначення та оцінки контролю. Хоча документ має рекомендаційний характер, він відображає загальні принципи, які використовує АМКУ при оцінці різних трансакцій та окремих типів угод. Методичні рекомендації багато у чому імплементують положення Консолідованого юрисдикційного повідомлення ЄС.
Ключові моменти Методичних рекомендацій наведені нижче.
- Концепція контролю. Викладена у Методичних рекомендаціях концепція контролю відповідає антимонопольному праву ЄС. Зокрема, АМКУ:
(i) підтверджує, що "контроль" визначається через права, договори чи в інший спосіб (наприклад, через економічну залежність), які дають можливість здійснювати вирішальний вплив на діяльність суб'єкта господарювання або його частини;
(ii) розрізняє негативний та позитивний одноосібний контроль. Негативний контроль виникає у випадку, коли акціонер має право вето щодо стратегічних рішень суб'єкта господарювання, але не може їх самостійно приймати;
(iii) розкриває відмінність між юридичним та фактичним одноосібним контролем. Пояснюється, що фактичний контроль, на відміну від юридичного, може виникати в окремих випадках в силу особливих обставин. Наприклад, міноритарний акціонер може мати вирішальний вплив на результати голосування на загальних зборах суб'єкта господарювання з огляду на перспективний аналіз участі та моделі голосувань на них у минулому, та
(iv) конкретизує, в яких випадках право вето може надавати контроль. Зокрема, відповідно до Методичних рекомендацій, права вето стосовно бюджету, бізнес-плану, стратегічних інвестицій, призначення вищого керівництва та/або діяльності на конкретному ринку, зазвичай розглядаються як такі, що забезпечують контроль.
- Зміни якості контролю. Методичні рекомендації також уточнюють, що зміна якості контролю відбувається у разі (i) переходу від одноосібного до спільного контролю та навпаки, або (ii) зміни кількості чи cкладу контролюючих акціонерів. Зміна якості контролю не відбувається у разі переходу від негативного до позитивного одноосібного контролю, або зміни розміру частки тих самих контролюючих акціонерів, за умови, що це не впливає на їх права.
- Набуття контролю через інвестиційні фонди. АМКУ пояснює деякі загальні підходи до оцінки набуття контролю інвестиційними фондами. Зокрема, саме інвестиційна компанія розглядається АМКУ як суб'єкт господарювання, що опосередковано набуває контроль, в той час як інвестиційний фонд виступає інструментом набуття контролю.
- Аутсорсинг. АМКУ також зазначає, що у певних випадках аутсорсинг може розглядатись як набуття контролю. Наприклад, набуття контролю може відбуватись у випадку передачі активів та/або персоналу виконавцю, якщо такі активи надають можливість останньому надавати послуги третім особам самостійно, або вийти на ринок протягом короткого періоду часу.
- Передача прав інтелектуальної власності. Передача ліцензій також може призвести до набуття контролю, якщо така ліцензія (i) видана на тривалий термін (як правило, не менше 1 року) або є безстроковою, та (ii) дозволяє набувачеві вийти на ринок.
Якщо Вас цікавить додаткова інформація по даному питанню, звертайтесь, будь-ласка, до Олексія Пустовіта, Ігоря Свечкаря, Тетяни Вовк та Надії Дмитренко.
