Продовжуючи цикл публікацій про дистанційну участь в окремих юридичних процесах, в цьому матеріалі я розповім, як особам, які перебувають за межами України, ефективно реалізувати свої спадкові права.
Із початком повномасштабної війни в Україні питання спадкування набуло широкого поширення. Оскільки окрім сімейного права я також маю ґрунтовну експертизу в спадкових питаннях, останнім часом отримую велику кількість запитів із-за кордону, коли наші співвітчизники бажають оформити спадщину без особистої присутності в Україні.
Етапи в процесі спадкування
Загалом, у процесі спадкування можна виокремити два основних етапи. Перший етап полягає у прийнятті спадщини, що реалізується шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса. На другому етапі відбувається, власне, оформлення спадкових прав та видача свідоцтва про право на спадщину.
Одразу зауважу, що реалізація першого етапу потребує обов'язкової участі самого спадкоємця. Так, прийняття спадщини здійснюється особисто, шляхом подання відповідної заяви до нотаріуса. При цьому, спадкоємець, який першим приймає спадщину, має право обрати нотаріуса на власний розсуд.
Як показує мій досвід супроводу спадкових справ, роль нотаріуса не варто недооцінювати і до його вибору слід підходити виважено і серйозно. Я раджу отримати рекомендацію від адвоката, який спеціалізується на питаннях спадкування і точно має контакти досвідчених нотаріусів.
Якщо ж на момент прийняття спадщини спадкова справа вже відкрита, тобто інші спадкоємці обрали нотаріуса першими, то в такому випадку решті спадкоємців доведеться звертатися до нотаріуса, у провадженні якого перебуває відповідна спадкова справа.
Способи подання заяви про прийняття спадщини
Що стосується способів подання заяви про прийняття спадщини, то їх є декілька. Перший і найпростіший – особисто прийти до офісу нотаріуса (або державної нотаріальної контори) і подати власноруч підписану заяву про прийняття спадщини. Якщо ж спадкоємець перебуває в іншому населеному пункті або навіть за кордоном, то актуальним буде інший спосіб подання заяви. Так, закон дозволяє направити заяву до нотаріуса поштою. В такому випадку справжність підпису спадкоємця на заяві має бути засвідчена нотаріально.
Якщо спадкоємець перебуває за кордоном, то засвідчити справжність підпису на заяві можна
- у консульській установі України у державі свого перебування, або
- в іноземного нотаріуса.
У випадку засвідчення справжності підпису іноземним нотаріусом може знадобитися подальша легалізація заяви та її переклад на українську мову. Якщо ж справжність підпису заявника засвідчив нотаріус у Польщі, Чехії, країнах Балтії та інших країнах, з якими Україна має спрощений документообіг, то додаткова легалізація заяви, зокрема, і проставлення апостилю, не знадобиться.
Після належного оформлення заяву можна направляти українському нотаріусу поштою. Після отримання оригіналу заяви нотаріус відкриє спадкову справу (якщо вона не була відкрита раніше).
Ще один спосіб подання заяви про прийняття спадщини – це подача так званого електронного повідомлення через офіційний сайт АТ «Укрпошта». Електронне повідомлення прийшло на зміну телеграмам, які не використовуються з 2018 року. Не скажу, що цей спосіб користується популярністю, проте закон дозволяє подавати заяву таким чином і в окремих випадках, зокрема, коли заяву треба подати терміново, закінчуються строки прийняття спадщини, існують проблеми з особистим зверненням до нотаріуса чи засвідченням справжності підпису на заяві, такий формат прийняття спадщини може стати у пригоді.
Строки для прийняття спадщини
Окремо хочу звернути увагу на строки для прийняття спадщини. Цивільний кодекс України передбачає, що строк для прийняття спадщини становить шість місяців. Обчислення строку починається з дня відкриття спадщини, тобто, смерті спадкодавця.
Зазначу, що з введенням воєнного стану неодноразово відбувалися законодавчі зміни саме щодо перебігу строку для прийняття спадщини. Так, з введенням воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини було повністю зупинено. У червні 2022 року Кабмін своєю постановою визначив, що перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці. Відповідно до такого правила, строк для прийняття спадщини складав 10 місяців (до загального шестимісячного строку додали ще чотири місяці). Як показала практика, далеко не всі спадкоємці вчасно зреагували на законодавчі зміни і зрештою пропустили строк.
9 травня 2023 року уряд прийняв постанову, якою знову змінив правила перебігу строку для прийняття спадщини. Нова постанова повертає шестимісячний строк для прийняття спадщини за Цивільним кодексом. Ця норма почне діяти через один місяць після офіційного опублікування постанови. Звертаю увагу, що в разі пропуску строку для прийняття спадщини спадкоємцеві доведеться поновлювати строк у судовому порядку, що не завжди вдається легко.
«Автоматичне» прийняття спадщини
Говорячи про прийняття спадщини, також маю сказати про спадкоємців, які приймають спадщину «автоматично», без подання відповідних заяв. До таких належать спадкоємці відповідних черг за законом або спадкоємці за заповітом, які станом на день смерті спадкодавця постійно проживали з ним.
Одним із доказів постійного проживання із спадкодавцем може бути довідка про те, що місце проживання спадкоємця та спадкодавця на день смерті останнього було зареєстровано за однією адресою.
Реалізація спадкових прав на дистанції
Що стосується дистанційної реалізації спадкових прав на другому етапі (оформлення спадкових прав), тут все дещо простіше. Так, закон дозволяє реалізовувати відповідні спадкові права через представника. Тобто, спадкоємець має можливість уповноважити одну або декількох осіб на вчинення необхідного обсягу дій в його інтересах. До таких дій належить подання нотаріусу необхідних для оформлення спадщини документів, ознайомлення з матеріалами спадкової справи, отримання від державних органів необхідних документів та інформації, укладення з іншими спадкоємцями договорів, що стосуються спадкового майна, отримання свідоцтва про право на спадщину тощо.
Обсяг необхідних повноважень залежить від індивідуальних обставин спадкової справи, наявності спору щодо спадщини, обсягу спадкового майна та інше. Повноваження представника на ведення спадкової справи повинні бути визначені у нотаріально посвідченій довіреності. Оформити довіреність спадкоємці, які перебувають за кордоном, мають можливість у консульстві України або в іноземного нотаріуса.
Таким чином, законодавство України передбачає можливості дистанційного здійснення спадкових прав. Поряд із цим, для ефективної реалізації прав спадкоємців потрібно досконально знати нюанси нормативного регулювання процедури та нотаріальної практики. Я переконана, що запорукою успішного завершення процесу спадкування є, серед іншого, залучення кваліфікованого адвоката у сфері спадкового права. Це є особливо актуальним у тих випадках, коли спадщину прийняли декілька спадкоємців, коли обсяг спадкового майна є невідомим або відсутні правовстановлюючі документи на майно, коли має місце пропуск строків для прийняття спадщини тощо.
