logo-image
Brussels Insider: Обмеження транскордонних продажів у фокусі Єврокомісії

9 липня Єврокомісія оштрафувала на 6,2 мільйона євро японську компанію Saniro, власника бренду із зображенням маленької білявої кицьки - Hello Kitty. Saniro обмежувала транскордонні продажі мерчандайзу Hello Kitty в ЄС.

Розподіл ринків

В ті часи, коли я тільки починав займатись антимонопольним правом, фраза "розподіл ринків" підсвідомо викликала таку асоціацію – американська GE та німецька AEG домовляються не виходити на "домашні" ринки одна одної.

Потім вже почалися складніші контексти – товари всіх виробників є скрізь, але ціни однакові у всіх незалежних продавців. Чому? Одна з можливих причин – це вертикальний розподіл ринків: виробник закріплює кожен шматочок території за окремим дистриб'ютором/реселером,  і всі вони позбавлені можливості конкурувати один з одним.

В березні цього року Єврокомісія оштрафувала Nike на 12,5 мільйонів євро за порушення конкуренційного законодавства ЄС. Комісія вирішила, що з 2004 по 2017 рік Nike обмежувала своїх неексклюзивних покупців в можливості здійснювати транскордонні продажі спортивного одягу з зображенням відомих європейських футбольних клубів на єдиному ринку ЄС.

З цього приводу Марґрет Вестагер, комісар ЄС з питань конкуренції, зазначила:

"Футбольні вболівальники часто обожнюють фірмові товари від своїх улюблених команд, зокрема, трикотажні вироби або шарфи. Компанія Nike чинила перешкоди багатьом її роздрібним партнерам, обмежуючи їх в можливості здійснювати транскордонні продажі цих товарів в інші країни, що призвело до меншого вибору та підвищення цін для споживачів. Це є незаконним відповідно до конкуренційних правил ЄС. Рішення Єврокомісії забезпечує роздрібним продавцям та споживачам можливість скористатися однією з головних переваг єдиного ринку: здатності робити покупки по всій Європі для досягнення більшої різноманітності і найкращих цін."

Кількома місяцями пізніше доля компанії Nike спіткала й Saniro з її Hello Kitty. Загалом, фабула справи аналогічна Nike.

Ці штрафи є результатом майже дворічного розслідування Єврокомісії проти Nike, Saniro та Universal Studios, справа щодо якої ще триває. Вони базуються на секторальному дослідженні Комісії щодо антиконкурентних практик у сфері електронної комерції та посилають потужний сигнал іншим компаніям, що створюють бар'єри для транскордонної онлайн- та офлайн- торгівлі.

 

А що в Україні?

Подолання бар’єрів в транскордонній торгівлі не є головним фокусом АМКУ. Хоча останнім часом Комітет все частіше звинувачує компанії в антиконкурентному обмеженні експорту. Прикладом є його рішення проти фармацевтичних компаній ТОВ "Серв’є Україна" та ТОВ "Рош Україна". Втім, на сьогоднішній день такі звинувачення АМКУ є більшою мірою допоміжними і наводяться останнім, скоріше, для згущення фарб навколо інших аргументів.

Теоретично, АМКУ може накладати штрафи на компанії, які обмежують торгівлю з ЄС – блокування вторинних продажів між Україною і ЄС є несумісним з Угодою про асоціацію і, таким чином, порушує національне конкуренційне законодавство.

Більше того, АМКУ на виконання міжнародних зобов’язань України, наблизив вимоги до вертикальних договорів до acquis ЄС і наразі цілком зрозуміло, що розподіл неексклюзивних дистриб’юторів за територіальним принципом навіть на українському національному ринку, на кшталт того, що робили компанії Nike та Saniro на загальноєвропейському рівні, є порушенням українського антимонопольного законодавства.

Тож поняття ексклюзивних/неексклюзивних дистриб'юторів та активних/пасивних продажів все частіше потрапляють до активного лексикону не лише юристів, а й менеджерів, що відповідають за побудову системи дистрибуції.

Stay tuned! 

Якщо Вас цікавить додаткова інформація з цього питання, звертайтесь, будь ласка, до Сергія Глущенка.


***

Brussels Insiderце інформаційний продукт, який ми створили у співпраці з нашим брюсельським офісом.  У наступних випусках ми повідомлятимемо вам про важливі та цікаві новини з Європейського Союзу, які впливають на правозастосування в Україні.

Ми слідкуватимемо за тим, щоб новини були цікавими та релевантними до процесів, що відбуваються в Україні. Під кожним повідомленням ви побачите секцію "А що ж в Україні?", в якій ми будемо проводити паралелі з українськими подіями.

Brussels Insider не буде мати чітко встановленого графіку – ми будемо інформувати вас лише про ті новини, які дійсно варті уваги.

Перший випуск Brussels Insider можна прочитати за лінком >>

Темна тема
Світла тема
Великі шрифти
Нормальні шрифти