Верховна Рада прийняла закон про оподаткування доходів з цифрових платформ

Верховна Рада України прийняла закон про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Він зобов'язує операторів платформ утримувати податок з таких доходів і запроваджує для цього пільгову ставку податку 10%. Закон застосовується як до вітчизняних, так і до іноземних платформ.

Ключове про новий податковий режим

Закон України № 4903-IX, прийнятий 9 червня 2026 року, отримав неформальну назву "податок на OLX". Він встановлює нові податкові правила для цифрових платформ, які забезпечують з'єднання продавців товарів і послуг зі споживачами. Окрім маркетплейсів на кшталт OLX, під дію цього Закону потрапляють платформи доставки продуктів, замовлення поїздок, бронювання приміщень та багато інших.

Ключові нововведення передбачають наступне:

1. Відтепер оператор платформи діятиме як податковий агент продавця – тобто саме він утримуватиме та сплачуватиме податок до бюджету, а також подає необхідну звітність до податкових органів. Оператором платформи вважається компанія, яка за договором надає іншим особам доступ до платформи. Це може бути як українська, так і іноземна компанія або утворення без статусу юридичної особи. Продавцем є фізична особа, яка отримує дохід через платформу. Діяльність, яку продавці здійснюють на платформі, не обов'язково має провадитися в Україні.
2. До доходу фізичної особи, отриманого через платформу, застосовується ставка 10% – однак лише за умови дотримання наступних критеріїв:

• продавець є резидентом України, не використовує працю найманих осіб та не перебуває під дією санкцій
• продавець не здійснює через платформу продаж підакцизних товарів (наприклад, алкогольної продукції, тютюнових виробів або електричної енергії)
• винагорода зараховується продавцю виключно на рахунок в українському банку або небанківському надавачеві платіжних послуг, номери якого обов'язково повідомляється оператору платформи
• розрахунки з продавцем здійснюються виключно у грошовій (готівковій або безготівковій) формі
• оператор платформи включений до Реєстру операторів платформ, який ведеться Державною податковою службою

У разі недотримання цих умов застосовується ставка 23%. Якщо порушення умов сталося після початку здійснення звітної діяльності (наприклад, продавець почав здійснювати через платформу торгівлю підакцизними товарами), продавець переводиться на ставку 23% з першого числа першого місяця кварталу, у якому сталося порушення. Відновити право на застосування пільгової ставки особа може після усунення порушення умов, але не раніше ніж з початку наступного року.

3. Пільгова ставка 10% застосовується до доходу, що не перевищує ліміт у 834 розміри мінімальної заробітної плати (МЗП) станом на 1 січня звітного року (7 211 598 грн станом на 2026 рік). Якщо дохід продавця перевищує цей поріг, сума перевищення оподатковується за стандартною ставкою 23% з вирахуванням уже утриманого податку; у цьому випадку продавець буде зобов'язаний подати річну декларацію.
4. Доходи від продажу товарів на загальну суму до 2000 євро на рік взагалі не включаються до загального оподатковуваного доходу. Для доходів від інших видів діяльності, що здійснюються через платформи (зокрема, від надання послуг), звільнень не передбачено.
5. Податок сплачується до бюджету щомісячно – до 30 числа місяця, що настає за місяцем нарахування доходу. Водночас звіт про доходи продавців подається до податкових органів на щорічній основі – до 31 січня року, наступного за звітним. Сума доходу фізичних осіб – продавців, подана у звіті про доходи, не підлягає включенню до щомісячного податкового розрахунку сум доходів, нарахованих фізичним особам.
6. Відносини між оператором платформи і фізичною особою – продавцем не вважаються трудовими. Це дозволяє обережно стверджувати, що винагорода продавця, отримана через платформу, не повинна оподатковуватися єдиним соціальним внеском. Водночас зміни до закону про ЄСВ не вносяться і пряма норма, яка б виключала винагороду продавця з-під дії ЄСВ, наразі не передбачено.
7. Оператори платформ, у тому числі іноземні, повинні зареєструватися в Державній податковій службі. Відсутність реєстрації у випадку, коли вона вимагається законом, тягне за собою штраф і можливість блокування роботи платформи в Україні в судовому порядку. Окрім того, якщо незареєстрований оператор платформи не матиме можливості застосовувати пільгову ставку податку 10% і такі доходи оподатковуватимуться за ставкою 23%.
8. Статус фізичної особи – підприємця у продавця як такий не перешкоджає застосуванню спеціального податкового режиму, передбаченого Законом. Однак якщо продавець зареєстрований на платформі саме як ФОП, до нього будуть застосовуватися правила оподаткування ФОП відповідно до обраної ним системи оподаткування (загальної чи спрощеної).

Регуляторний контекст та передумови реформи

Стрімкий розвиток цифрової економіки створив суттєві виклики для класичних систем податкового адміністрування. Провадження діяльності через інтернет-платформи часто залишалося поза межами належного фіскального контролю, що створювало передумови для несплати податків зі значної частини доходів населення. З метою подолання цих викликів Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розробила Модельні правила звітності для цифрових платформ (MRDP). У межах Європейського Союзу ці стандарти були закріплені Директивою Ради (ЄС) 2021/514, відомою як DAC7, що зобов'язала держави-члени впровадити уніфіковані правила декларування доходів продавців звітних платформ.

Для України впровадження цих стандартів є не лише інструментом мобілізації внутрішніх фіскальних ресурсів, а й важливим кроком у межах виконання зобов'язань перед Міжнародним валютним фондом і частиною євроінтеграційних процесів.

Сфера дії

Закон поширює свою дію на широке коло стейкхолдерів – операторів платформ і продавців.

Під платформою розуміється програмне забезпечення у будь-якому вигляді (вебсайт, мобільний додаток тощо), яке забезпечує з'єднання продавців з іншими користувачами для здійснення звітної діяльності.

Звітна діяльність охоплює наступні сфери діяльності:

• продаж товарів (під якими розуміють будь-яку річ у розумінні Цивільного кодексу, за винятком цифрових речей)
• надання особистих послуг (роботи чи послуги, що виконуються онлайн або офлайн за замовленням користувача протягом певного часу)
• надання в оренду нерухомого майна (включаючи житлову, нежитлову нерухомість та місця для паркування)
• надання в оренду транспортних засобів

Ось лише вибірковий перелік цифрових платформ, до яких потенційно можуть застосовуватися вимоги нового Закону:

• маркетплейси для продажу товарів (OLX, Bigl)
• платформи для надання послуг (Kabanchik, UpWork)
• платформи для доставки товарів (Glovo, Bolt Food, Uklon Доставка)
• платформи для замовлення поїздок (Uklon, Bolt, Uber, BlaBlaCar)
• платформи для оренди приміщень (Booking, Airbnb)

Водночас новий Закон не буде застосовуватися до програмного забезпечення, функціонал якого обмежується обробкою платежів, рекламно-інформаційною діяльністю або перенаправленням користувачів на платформу. Це потенційно виключає з-під дії Закону сервіси оголошень, платіжні сервіси – однак лише за умови, що функціонал таких платформ не передбачає іншої участі у забезпеченні звітної діяльності.

Реєстрація операторів

Оператором платформи є особа (компанія або утворення без статусу юридичної особи), яка за договором надає доступ до платформи продавцям та іншим користувачам.

Вітчизняні оператори платформ (тобто ті, які є резидентами України) підлягають реєстрації у будь-якому випадку.

Іноземні оператори реєструються у таких випадках:

• вони мають постійне представництво або місце ефективного управління в Україні
• через їхню платформу здійснюють звітну діяльність продавці – резиденти України
• через їхню платформу здійснюється звітна діяльність з надання в оренду нерухомого майна, розташованого в Україні

Оператори, що існують станом на 01.11.2026, будуть зобов'язані зареєструватися в ДПС до 01.01.2027. Нові оператори мають зареєструватися протягом 60 днів з моменту укладення першого договору про надання доступу до платформи, але у будь-якому разі до початку зарахування винагороди на користь фізичних осіб – продавців.

Реєстрація відбувається в органах Державної податкової служби на підставі заяви, поданої оператором. Порядок реєстрації має бути затверджений Міністерством фінансів до 01.11.2026. Примітно, що однією з підстав для відмови у реєстрації оператора є невідповідність програмного забезпечення визначенню платформи. Закон не деталізує, на підставі яких процедур така невідповідність має встановлюватися; можливо, це питання буде адресоване на рівні підзаконних актів Мінфіну.

Набрання чинності

Закон очікує на підписання президентом. Він набирає чинності з наступного дня після його опублікування, але його ключові положення почнуть діяти пізніше:

• спеціальний податковий режим, передбачений Законом (зокрема, пільгова ставка податку 10% та правила його адміністрування), почне діяти з 01.01.2027
• обов'язки щодо реєстрації операторів виникнуть з 01.11.2026. До цього моменту Мінфін і ДПС повинні будуть розробити необхідні підзаконні акти (порядок реєстрації операторів, форми відповідних заяв), а також приєднатися до Багатосторонньої угоди DPI

Приєднання до Багатосторонньої угоди DPI є ключовою передумовою для реального впровадження норм Закону. Допоки Україна не стане стороною Угоди, не почнуть застосовуватися норми щодо реєстрації платформ, а значить і застосування пільгової ставки податки 10% не буде можливим.

Штрафні санкції

• Неподання заяви про реєстрацію оператора платформи (протягом 60 днів з початку діяльності) – штраф у розмірі 20 МЗП (172 940 гривень). Сплата штрафу не звільняє від обов’язку реєстрації. У разі несплати штрафу після спливу 10 робочих днів з моменту його накладення податковий орган може звернутися до суду з вимогою про обмеження доступу до платформи. Доступ до платформи обмежується до моменту реєстрації оператора платформи.
• Неподання річного звіту про доходи підзвітних продавців – штраф у розмірі 100 МЗП (864 700 гривень).
• Несвоєчасне подання звіту або виправленого документа – штраф у розмірі 0,5 МЗП (4323,50 гривні) за кожен календарний день прострочення.
• Подання звіту з неповними або недостовірними даними – штраф у розмірі 0,5 МЗП (4323,50 гривні) за кожного продавця, щодо якого припустилися помилки, а якщо вона вчинена умисно або стала наслідком невиконання чи неналежного виконання процедур належної комплексної перевірки – штраф у розмірі 5% від сукупної винагороди, виплаченої такому продавцю через платформу, але не менше 1 МЗП (8647 гривень).
• Порушення вимог щодо зберігання документів (мінімальний термін становить 5 років або 1825 днів) або невиконання обов’язку щодо блокування недобросовісних продавців – штраф у розмірі 1 МЗП; якщо це призвело до невключення інформації про продавця до звіту – 50 МЗП (432 350 гривень).
• Неподання або несвоєчасне подання спрощеного податкового розрахунку (для нерезидентів) – штраф у розмірі 20 МЗП (172 940 гривень).
• Несплата оператором платформи податкових зобов'язань за продавців – штраф у розмірі 10% від суми несплаченого податку, а якщо несплата вчинена умисно – 25% від суми несплачених податкових зобов'язань. У разі несплати податкових зобов'язань двічі за три роки штраф стягується у розмірі 50%, а тричі й більше – у розмірі 75% від суми несплаченого податку.

Що слід робити операторам

Повноцінна імплементація закону вимагає прийняття або внесення змін до низки підзаконних актів, до того ж набрання чинності його ключовими положеннями відкладене у часі.

Водночас бізнесу доцільно вже зараз розпочати окремі підготовчі кроки. Зокрема, компаніям, які оперують програмним забезпеченням, що забезпечує взаємодію продавців і споживачів товарів або послуг, варто провести первинну оцінку застосовності нового режиму та визначити, чи відповідає їхнє програмне забезпечення визначенню платформи, а також чи виникатимуть у них обов’язки щодо реєстрації, подання звітності та виконання функцій податкового агента.

Операторам, для яких відповідь на це питання є очевидною, доцільно вже на цьому етапі провести комплексну діагностику своїх юридичних, податкових та операційних моделей і визначити перелік змін, необхідних для приведення бізнес-процесів у відповідність до нових вимог законодавства.

Для отримання додаткової інформації звертайтесь до партнера Asters Костянтина Соляра та старшого юриста Юрія Дмитренка.