logo-image
Кримінальні проступки: великі зміни щодо «дрібних» проблем

З 1 липня 2020 року почне діяти закон щодо кримінальних проступків.

Нововведення змінять практику і алгоритми взаємодії з правоохоронними органами з питань, що стосуються «дрібних» злочинів. Ці зміни  найбільш релевантні для юридичних департаментів і служб безпеки бізнесів, що стикаються з потребою адресувати питання щодо різних незначних ситуацій на регулярній основі в силу специфіки своєї діяльності (виробництво, ритейл, логістика, будівництво, тощо).

При правильному застосуванні зміни можуть значно пришвидшити процес притягнення до відповідальності за такі «дрібні» злочини.

Щодо можливих ризиків важливо зазначити, що, незважаючи на несуттєвість, на перший погляд, прийнятих змін, у правоохоронних органів може з'явитися новий інструмент, який дозволить на невизначений час утримувати вилучене майно без судового контролю (деталі далі).

Кримінальні проступки

Даний Закон усуває розбіжність, закладену в законодавстві ще у 2012 році, і вводить нове поняття кримінального проступку.

У категорію кримінальних проступків були переведені злочини невеликої тяжкості за деякими винятками. Наприклад, кримінальними проступками тепер є найлегші форми таких злочинів, як крадіжка, шахрайство,  введення в оману суду або іншого уповноваженого органу тощо.

При цьому, було збільшено розмір санкцій окремих нетяжких злочинів, які мають значну суспільну небезпеку, щоб уникнути їх переведення до категорії проступків.. Так, наприклад, була збільшена максимальна величина штрафу за вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 212 КК України (ухилення від сплати податків).

Особливості нових повноважень правоохоронних органів

Із запровадженням інституту кримінальних проступків з’являється нова процесуальна особа – дізнавач, який користується повноваженнями слідчого.

Дізнання буде мати окремі особливості у порівнянні з досудовим розслідуванням злочинів:

  • дізнавач має право проводити низку дій до внесення даних про кримінальний проступок до Єдиного реєстру досудових розслідувань (відбирати пояснення, ініціювати проведення медичного освідування, отримувати висновок спеціаліста і знімати показання технічних засобів фото- і відеозйомки, вилучати знаряддя і засоби вчинення проступку,  речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей);
  • перелік підстав для затримання особи, яка скоїла проступок, є ширшим (наприклад, відмова виконувати законну вимогу щодо припинення проступку або вчинення опору; спроба залишити місце вчинення проступку; перебування особи у стані сп‘яніння та створення нею загрози завдати шкоди собі або оточуючим); 
  • накладення арешту на тимчасово вилучене в ході дізнання майно не вимагається – таке майно може зберігатися в матеріалах провадження без дозволу слідчого судді до винесення вироку;
  • термін розслідування кримінальних проступків, на відміну від злочинів, до повідомлення про підозру не визначений; він починає відраховуватися тільки у разі затримання особи і в такому випадку становить 72 години;
  • за певних умов судовий розгляд може бути проведено суддею одноособово без виклику учасників і без проведення повноцінного засідання.

Для отримання додаткової інформації та у разі необхідності оновлення внутрішніх процедур та алгоритмів роботи з кримінальними проступками з врахуванням нових вимог просимо звертатися до партнера Сергія Гребенюка та радника Ореста Стасюка.

Підписатися
Дякуємо за заявку