10 січня 2024 року Парламент прийняв за основу законопроєкт №10337, яким пропонується на законодавчому рівні врегулювати процес та відносини учасників лобіювання. Опублікована редакція законопроєкту не є остаточною, втім наразі відомо про наступні пропозиції законотворців.
Що таке лобіювання?
Законопроєкт визначає лобіювання як вплив суб'єкта лобіювання на об'єкт лобіювання з приводу планування, розроблення та прийняття нормативно-правового акту.
Хто може бути суб'єктом лобіювання?
Фізична або юридична особа, її працівники, які внесені до спеціально створеного Реєстру прозорості можуть вважатися суб'єктами лобіювання.
Суб'єкт лобіювання може діяти у власних інтересах або в інтересах клієнта, з яким укладено договір про надання послуг з лобіювання. Законопроєкт встановлює ряд обмежень щодо набуття статусу суб'єкта лобіювання в наступних випадках:
- наявність непогашеної чи незнятої судимості
- громадянство або резидентство РФ
- місцезнаходження юридичної особи на території РФ, резидентство РФ кінцевого бенефіціарного власника, учасників чи засновників такої юридичної особи тощо
Суб'єктами лобіювання також не можуть бути державні органи, судді, поліцейські, депутати всіх рівнів і подібне.
Що таке адвокація?
Законопроєкт розрізняє адвокацію та лобіювання, зазначаючи, що адвокація здійснюється з метою впливу на прийняття або утримання від прийняття рішень, які спрямовані на відстоювання суспільних інтересів та здійснюються без мети отримання прибутку.
Суб'єктами адвокації є як фізичні особи, так і непідприємницькі товариства (неприбуткові організації), громадські організації, які не мають статусу юридичної особи.
Які права мають суб'єкти лобіювання?
- представляти інтереси клієнта
- комунікувати з об'єктом лобіювання, запрошувати до участі у зустрічах, конференціях, спільно проводити публічні заходи
- звертатися до об'єкта лобіювання з метою отримання інформації
- брати участь у заходах щодо розробки нормативного акту, готувати та розповсюджувати програмні, позиційні документи, результати соціологічних досліджень тощо
Хто є об'єктом лобіювання?
Об'єктами лобіювання є органи та особи, які задіяні в нормотворчому процесі, на яких здійснюється вплив. До таких можливо віднести народних депутатів, уряд, міністерства, Президента України, органи місцевого самоврядування тощо.
Що не може бути предметом лобіювання?
- судове рішення (включно з Конституційним Судом України)
- акт про введення воєнного та надзвичайного стану
- оголошення за поданням Президента стану війни і укладення миру
- використання Збройних Сил України та інших військових формувань
- оголошення зон надзвичайної екологічної ситуації
- індивідуальний акт
Які передбачено обов'язки та відповідальність суб'єкта лобіювання?
Суб'єкт лобіювання зобов'язаний подавати звіт щодо предмета лобіювання, в тому числі щодо своїх фінансових показників (кошти отримані від клієнта та кошторис витрат).
Пропонується, що за дотриманням вимог закону (у разі схвалення законопроєкту) учасниками процесу лобіювання слідкуватиме НАЗК. При цьому, недотримання вимог закону вважатиметься порушенням, що не пов'язане з корупцією, за яке може наставати відповідальність.
Варто додати, що дія закону не буде поширюватися на ряд відносин, зокрема представництво зовнішньополітичних інтересів дипломатичними установами; діяльність, пов’язану із залученням, моніторингом, наданням та використанням міжнародної технічної допомоги, реалізацію проєктів та програм міжнародної технічної допомоги тощо.
Парламент готує законопроєкт до другого читання, після чого у разі його прийняття та підписання Президентом України, закон набуде чинності у встановленому законом порядку.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до співкеруючого партнера Asters Сергія Свириби та радниці Юни Потьомкіної.
