Як недотримання стандартів FATF може вплинути на легалізацію крипторинку в Україні
Останні 5 років Україна знаходиться в ТОПі юрисдикцій за обсягами використання криптоактивів. За результати досліджень відомої криптоплатформи Chainanalysis, у 2024 році Україна посіла шосте місце за рівнем активності на крипторинку і це не найвищий показник. У 2023 році Україна була на п’ятому місці, у 2022 – на третьому, у 2021 – на четвертому, а у 2020 році вона очолила рейтинг.
Чому ринок крипти нагадує анархічне утворення
Проте попри активний розвиток криптовідносин, український ринок криптоактивів більш нагадує анархічне утворення, ніж впорядковане середовище з розвиненим регулюванням. Лише у 2022 році стартував законотворчий процес у цій сфері, коли прийняли закон «Про віртуальні активи», а згодом у вересні того ж року запустили законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні».
Для успішної легалізації крипторинку Україна має вирішити багато питань, зокрема щодо встановлення стандартів для транзакцій з криптовалютами, інтеграції криптовідносин у традиційну фінансову систему, захисту прав споживачів тощо.
Але першочергове питання, яке стоїть на порядку денному, – це безпека ведення криптодіяльності, де основними загрозами є шахрайство та фінансування тероризму.
Як зростає незаконна діяльність з використанням крипти
Останнім часом обсяги незаконної діяльності із залученням криптоактивів значно зросли. З’являються нові схеми, такі як pig butchering та rug pull, та удосконалюються старі, наприклад, CFO Fraud із застосуванням ШІ.
Будь-яка незаконна діяльність, що пов’язана з отриманням неправомірної вигоди, зокрема й у криптосфері, не обходиться без відмивання коштів. Першою з цим негативним явищем зіткнулася традиційна фінансова система, і вона ж стала фасилітатором у розробці заходів протидії.
Основними інструментами таких заходів стали:
- ризик-орієнтований підхід, що передбачає оцінку ризику конкретної операції або співпраці із певним контрагентом на базі певних факторів (наприклад, країна походження, вид бізнесу, суму транзакції, історію взаємодії тощо);
- ідентифікація клієнта або KYC (Know Your Customer) – процедура збору та перевірки інформації про контрагента для підтвердження відсутності ознак порушення законів, зокрема тих, що стосуються відмивання коштів та фінансування тероризму;
- звітність про підозрілі транзакції або STR (Suspicious Transaction Reports), що є обов’язковим документом, який подається фінансовими установами у державні органи (наприклад, національні підрозділи фінансової розвідки або центральні банки) для повідомлення про ознаки діяльності, пов’язаної із відмиванням коштів або фінансуванням тероризму;
- національна координація та міжнародне співробітництво, які у своїй основі містять розробку національної політики протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, державний орган відповідальний за реалізацію цієї політики, а також дієві механізми координації наглядових та правоохоронних органів в межах держави та співробітництва на міждержавному рівні.
Завдяки впровадженню цих заходів, вдалось значно убезпечити діяльність традиційної фінансової системи та підвищити її надійність. І саме створення та функціонування FATF стали ключовим рушієм для розробки та впровадження цих заходів.
Як навести лад на ринку криптоактивів в Україні
Активне поширення діяльності із застосуванням криптоактивів та суттєве збільшення обсягів переведення їх у фіатні валюти й навпаки не могло не привернути увагу FATF, тому у 2019 році ця організація випустила «Керівництво щодо ризик-орієнтованого підходу до віртуальних активів та постачальників послуг віртуальних активів».
Воно мало адаптувати наявні на той час заходи щодо протидії відмиванню коштів та фінансування тероризму до нових умов криптосередовища.
І хоча ці рекомендації вже використовуються понад 5 років, вони досі не гармонізовані з українським законодавством та правилами регуляторних органів.
Так, наприклад, немає чітких стандартів ліцензування постачальників послуг віртуальних активів, не виконується Travel rule, немає врегульованого механізму нагляду за ринком віртуальних активів та їхнього фінансового моніторингу, що є необхідними умовами для функціонування фінансового ринку і по суті базою для легалізації обігу криптоактивів в Україні.
Якщо рекомендації FATF й надалі не будуть дотримуватися, то правила функціонування українського криптосередовища будуть більше схожі на устрій Дикого Заходу, ніж на цивілізований ринок.
І одним із головних бар’єрів для легалізації та подальшого розвитку операцій із криптоактивами в Україні будуть складнощі із конвертацією криптоактивів у фіатні валюти, оскільки українські та відповідно й іноземні фінансові структури не зможуть покладатися на фінансовий моніторинг, який мав би здійснюватися в криптосередовищі, але по факту залежить від рівня відповідальності окремих постачальників послуг віртуальних активів.
Одним зі способів, які б могли допомогти подолати цей бар’єр, є визначення або створення відповідного наглядового органу та на його базі запуску процесу ліцензування постачальних послуг, враховуючи всі необхідні законодавчі вимоги та міжнародні стандарти, зокрема й у сфері фінансового моніторингу.
Такий підхід, до речі, теж міститься у рекомендаціях FATF, які стосуються операцій із криптоактивами. Тому якщо діяльність операторів крипторинку буде ліцензовано, це зробить суттєвий крок до легалізації платіжних та обмінних операцій, оскільки українська та міжнародна фінансові системи зможуть легально та без побоювань працювати з ними, а для бізнесу та індивідуальних користувачів криптодіяльність стане більш прозорою та менш ризиковою.
В іншому разі українським учасникам крипторинку для ведення діяльності у легальному полі та для успішної співпраці із фінансовими установами доведеться отримувати ліцензії в інших юрисдикціях, де стандарти FATF вже більшою мірою інтегровані у регулювання криптосфери.
Так, наприклад, без інтегрування цих стандартів у національне законодавство та відповідно без їхньої практичної реалізації українські постачальники послуг віртуальних активів не зможуть співпрацювати із клієнтами та контрагентами із Європейського Союзу. Це призведе до втрати значного за обсягами ринку ЄС або пошуку інших юрисдикцій для реєстрації ліцензування операторів крипторинку, що несе за собою додаткові складності та витрати.
Які проблеми можуть виникнути, якщо не легалізувати крипторинок в Україні
Ба більше, якщо крипторинок буде продовжувати ігнорувати рекомендації FATF, його не можна буде назвати повністю легалізованим. Українські провайдери відповідних послуг будуть стикатись проблеми під час своєї діяльності, зокрема із платіжними операціями, які можуть бути заблоковані як українськими, так і іноземними фінансовими структурами в ЄС та США.
Також невиконання рекомендацій FATF буде означати, що український крипторинок має високий ризик для співпраці з іноземними партнерами та залучення потенційних інвесторів.
Таким чином, гармонізація та приведення національного законодавства у відповідність до рекомендацій FATF, а головне – його практичне та «чесне» виконання є неодмінною умовою легалізації ринку криптоактивів в Україні та буде мати тільки позитивний ефект на його розвиток:
- представить Україну як надійного фінансового партнера міжнародної фінансової системи,
- допоможе залучити іноземні ресурси на український фінансовий ринок,
- відкриє доступ до світових крипторинків зі значними обсягами капіталів,
- а також стане ще одним кроком України на шляху до євроінтеграції.
