Запроваджена з початку 2021 року відповідальність за небаланси у сфері відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) змушує компанії замислитися про пошуки максимально точних систем прогнозування. Проте ця тема досі є болісною для виробників із ВДЕ, адже точність цих розрахунків в Україні поки що на надто низькому рівні. Зі свого боку виробники з ВДЕ не готові витрачати великі кошти на прогнозування. Натомість нещодавно у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 5436-1 щодо забезпечення енергетичної безпеки та розвитку систем накопичення енергії. Чи допоможе він розв'язати ці питання та які основні нововведення ним передбачені, ексклюзивно для Mind проаналізували партнер юридичної фірми «Asters» Ярослав Петров і юрист Олена Січковська-Чорнобиль.
Одним з варіантів розв'язання проблемних питань у сфері прогнозування та балансування є накопичення (акумуляція) електричної енергії. Особливо актуальним це стало, коли оператор ринку почав давати команди про обмеження генерації. Це призвело до значних збитків для генерувальних компаній. До прикладу, останнє з найбільших обмежень сталося 9–10 травня 2021 року в розмірі 4374 МВт. Тільки частина компаній отримають компенсацію за такі обмеження й тільки за умови, що вони приєдналися до Системи керування обмеженнями ВДЕ.
11 травня 2021 року у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення енергетичної безпеки та розвитку систем накопичення енергії» № 5436-1, який може стати ключем розв'язання цього питання. Відповідно до пояснювальної записки до цього законопроєкту основне завдання систем накопичення енергії (energy storage) – це допомога в оптимізації виробництва електроенергії за рахунок вирівнювання графіка навантаження як на електростанцію, так і на електроенергетичну інфраструктуру.
Зміни вносяться до законодавства, що стосується ринку електричної енергії та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) у частині забезпечення роботи систем накопичення енергії та здійснення діяльності з накопичення. Пропоновані нововведення базуються на європейському законодавстві, а саме на Директиві про спільні правила для внутрішнього ринку електроенергії 2019/944.
Що нового пропонує законопроєкт?
Серед іншого законопроєкт регламентує поняття «система накопичення енергії», «оператор системи накопичення енергії», «накопичення енергії».
Важливо зазначити, що європейське законодавство вимагає, щоб оператор системи передачі (ОСП, тобто НЕК «Укренерго») та оператори системи розподілу (ОСР, тобто обленерго, які розподіляють електричну мережу із системи НЕК «Укренерго») не можуть бути операторами системи накопичення, однак існує виняток на власні потреби. Ці поняття основоположні, та їх не вистачало в поточному законодавстві.
Гарантії приєднання системи накопичення до мереж
Згідно із законопроєктом, ОСП та ОСР не мають права відмовляти в приєднанні системи накопичення енергії в точках, де можливі майбутні обмеження доступної потужності мережі, як-от перевантаження у віддалених частинах системи передачі та/або розподілу.
ОСП повинен надати необхідну інформацію для приєднання системи накопичення енергії. ОСП та ОСР для своїх відповідних мереж встановлюють та публікують процедури для підключення систем накопичення енергії. Ці процедури ще не розроблені та мають затверджуватися НКРЕКП.
Вимоги до системи накопичення
Діяльність із накопичення електричної енергії вимагає отримання ліцензії у НКРЕКП. Зазначені ліцензійні умови, які ще не розроблені, визначатимуть документи, які потрібно подавати для отримання ліцензії. Однак, якщо величина встановленої потужності об'єкта більша за показники, визначені в ліцензійних умовах із накопичення енергії, які ще не написані, ліцензію отримувати не потрібно.
За загальним правилом законопроєкту, виробник електроенергії має право користуватися системою її накопичення без отримання відповідної ліцензії. Проте для цього потужність відпуску електричної енергії не має перевищувати встановлену потужність електроустановок такого виробника.
Це правило щодо ліцензії з накопичення застосовується до виробників електроенергії, яким встановлено «зелений» тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку. Те, що виробники із «зеленим» тарифом чи отриманим правом на підтримку використовують накопичувальну систему, не є підставою для перегляду встановленого «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.
Хто не може вести діяльність накопичення?
Законопроєкт встановлює загальну заборону для ОСП та ОСР провадити діяльність із накопичення енергії та чітко регламентуються винятки. ОСП має право володіти, розробляти та експлуатувати системи накопичення електроенергії у випадку, коли вони є повністю інтегрованими елементами мережі та погодженими регулятором або в разі дотримання певних умов.
Також проєкт документу передбачає, що споживачі мають право без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з накопичення енергії використовувати таку систему. За умови, якщо такий споживач у будь-який період часу не здійснює відпуск раніше накопиченої в системі накопичення енергії в ОЕС України або в мережі інших суб’єктів господарювання.
Введення граничної ціни закупівлі
Законопроєкт регулює питання закупівлі послуги із забезпечення розвитку генерувальної потужності та систем накопичення енергії, якщо така система необхідна для мережі.
Також документ визначає повноваження КМУ щодо встановлення граничної ціни закупівлі послуги із забезпечення розвитку генерувальної потужності та систем накопичення енергії. Крім того, законопроєктом закріплені і повноваження регулятора щодо затвердження методики визначення такої граничної ціни.
Чого очікувати?
Крім зазначеного законопроєкта про системи накопичення електричної енергії, існує ще кілька документів. Згаданий вище законопроєкт є одним з альтернативних документів до №5436 від 28 квітня 2021 року. Інший альтернативний законопроєкт – №5436-2 від 19 травня 2021 року.
Запропоновані у 2019–2020 роках законопроєкти щодо систем накопичення (про забезпечення енергетичної безпеки та гнучкості енергосистеми, реальної конкуренції, декарбонізації економіки, зниження цін споживання електричної енергії (щодо систем накопичення енергії) № 2496 і про внесення змін до закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо енергетичної безпеки, балансування енергосистеми та системи накопичення енергії) № 2582) повернуто на доопрацювання ініціатору або ж досі не розглянуті. Яка доля цих попередніх ініціатив – невідомо.
Наразі без відповідного законодавства запущені системи накопичення проходять сертифікацію для отримання статусу постачальника послуг із забезпечення резервів потужності для системного оператора.
Загалом законопроєкт №5436-1 сприятливо впливатиме на ринок, встановлює обов’язок ОСП та ОСР оприлюднювати інформацію про наявні системи накопичення енергії, що сприятиме прозорості системи.
Крім того, документ розширює повноваження НКРЕКП на діяльність із накопичення енергії та наділяє її новими повноваженнями. Також проєкт містить умови проведення конкурсної процедури на будівництво генерувальних потужностей та визначає статус операторів систем накопичення електричної енергії, прибирає протиріччя із європейським законодавством, які виникали в минулих законопроектах.
Отже, системам накопичення в Україні бути, однак потрібно чекати, поки приймуть необхідне законодавство, щоб не бути так званим першопрохідцем і не стикатися з масою юридичних питань, на які немає точної відповіді.
До прикладу, одним із таких першопрохідців є ДТЕК. Ця компанія наприкінці травня запустила першу в Україні промислову літій-іонну систему накопичення енергії потужністю 1 МВт і ємністю 2.25 МВт⋅г. Батарея встановлена в місті Енергодар на майданчику Запорізької ТЕС і призначена для накопичення, зберігання та віддачі електроенергії в мережу, а також для надання послуг із забезпечення надійності енергосистеми України.
