В усі часи та за будь-яких обставин одним з найактуальніших питань, з якими до юристів звертаються клієнти, залишається розірвання шлюбу. Про строк на примирення у справах про розірвання шлюбу, те, коли він застосовується і скільки триває, розповідає адвокатка, партнерка практики сімейного права ЮФ «Asters» Таліна Кравцова.
За даними Міністерства юстиції, українські ДРАЦСи за майже 1,5 року повномасштабної війни розірвали близько 25 тисяч шлюбів. Нагадаю, що розлучення через ДРАЦС відбувається виключно у добровільному порядку та за умови відсутності у подружжя спільних неповнолітніх дітей. При цьому, з аналізу інформації у Єдиному державному реєстрі судових рішень можна встановити, що лише за перше півріччя 2023 року в Україні розлучилося понад 53 000 пар, і абсолютна більшість розлучень у судовому порядку відбувається саме шляхом подання позовної заяви одним із подружжя.
Цього разу я вирішила розповісти про таке поняття як строк для примирення у судових справах про розлучення. Багато хто помилково думає, що після подання позову до суду шлюб неминуче буде розірваний і зупинити процес розлучення буде вже неможливо. Втім, на практиці часто буває так, що рішення про звернення до суду приймається на емоціях, які з часом вщухають.
Закон визначає, що суд може зупинити розгляд справи про розірвання шлюбу і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців. Подати клопотання про призначення строку на примирення може як позивач, так і відповідач по справі. Клопотання може бути обґрунтовано різними обставинами, в залежності від ситуації у сім`ї. В першу чергу, до уваги береться наявність спільних дітей, тривалість шлюбу, незгода одного з подружжя на розірвання шлюбу тощо.
Водночас призначення строку на примирення є правом, а не обов`язком суду. Тобто, якщо на переконання суду, призначати строк на примирення недоцільно або затягування розгляду справи суперечить інтересам сторін, то у клопотанні буде відмовлено.
Нерідко трапляється так, що клопотання про надання строку на примирення одна зі сторін подає, переслідуючи недобросовісні цілі. Наприклад, один із подружжя може умисно затягувати розгляд справи про розірвання шлюбу з метою чинення психологічного або економічного тиску на дружину/чоловіка.
В таких ситуаціях необхідно обґрунтовано заперечувати проти надання строку на примирення, якщо це можливо, — подати суду докази, які свідчать про неможливість подальшого проживання у шлюбі, чинення іншим із подружжя домашнього насильства, тривалого окремого проживання сторін, наявність в одного чи в обох з подружжя нових стосунків тощо. Відповідно до положень сімейного законодавства, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Якщо ж спільне проживання та перебування у шлюбі таким засадам явно суперечить, до прикладу, коли один з подружжя чинить насильство над іншим або кривдить дітей, суд має відмовити у наданні строку на примирення.
Якщо суд встановив наявність підстав для надання строку на примирення, про це постановляється ухвала, а провадження у справі зупиняється. Суд визначає строк на примирення на власний розсуд — від одного до шести місяців, в залежності від обставин справи та обґрунтування клопотання.
У випадку, коли після закінчення призначеного судом строку примирення не відбулося і позивач продовжує наполягати на розірванні шлюбу, суд відновлює провадження у справі й вирішує справу по суті. За законодавством України, примушування до перебування у шлюбі не допускається, а відтак, за наявності стійкого наміру позивача розірвати шлюб, суд ухвалить рішення про задоволення позову.
Рішення про розірвання шлюбу набирає законної сили через 30 днів від дня його ухвалення, якщо не була подана апеляційна скарга. З дня набрання рішенням законної сили шлюб вважається розірваним.
Якщо ж подружжю вдалося переосмислити свої стосунки та досягти примирення, суд закриє провадження у справі у зв`язку з примиренням і шлюб буде збережений. З цього приводу варто також зазначити про наявність у позивача процесуальної можливості просити суд залишити його позов без розгляду або відмовитися від позову. Реалізувати право на відмову від позову позивач може на будь-якій стадії процесу, до ухвалення судового рішення. Подати ж заяву про залишення позову без розгляду можна до початку розгляду справи по суті.
Роз`яснити тонкощі процесуального законодавства та надати кваліфіковану рекомендацію про те, як діяти в тій чи іншій ситуації, допоможе адвокат, який спеціалізується саме на питаннях сімейного права. Виходячи з власного досвіду, можу порадити звертатися до спеціаліста саме на етапі прийняття рішення про розлучення, і обов`язково до того, як подана позовна заява до суду. Своєчасне отримання професійної правової допомоги є запорукою того, що розлучення (якщо воно відбудеться), а також поділ майна подружжя, розв`язання питань щодо подальшого проживання та виховання дітей, відбудеться у ваших інтересах.