29 червня 2016 року було опубліковано Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (надалі – "Закон щодо правосуддя"), який набирає чинності з 30 вересня 2016 року, крім положень щодо можливості визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом, що набирає чинності через три роки після опублікування цього закону. Крім того, 16 липня 2016 року було опубліковано Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (надалі – "Закон про судоустрій"), викладений у новій редакції та направлений на імплементацію змін, впроваджених Законом щодо правосуддя. Судова реформа передбачає наступні концептуальні зміни:
Зміни до системи судів
Закон про судоустрій впроваджує триланкову систему судоустрою, до якої увійдуть місцеві суди, апеляційні суди та Верховний Суд, що здійснюватиме функції касаційної інстанції. Для розгляду окремих категорій справ, в системі судоустрою діятимуть вищі спеціалізовані суди. До складу Верховного Суду входитиме Велика Палата Верховного Суду, Касаційний адміністративний суд, Касаційний господарський суд, Касаційний кримінальний суд і Касаційний цивільний суд. Реструктуризація Верховного Суду має бути здійснена протягом шести місяців з дня набрання чинності Законом про судоустрій.
Спеціалізація
Враховуючи специфіку певних категорій справ, впроваджуються Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд, що діятимуть як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, віднесених до їхньої юрисдикції, та мають бути створені протягом 12 місяців з дня набрання чинності законом.
Крім того, додаткова спеціалізація передбачається і на рівні касаційного перегляду. Так, у Касаційному адміністративному суді будуть створені окремі палати для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів, захисту соціальних прав, виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, а у Касаційному господарському суді – окремі палати для розгляду справ про банкрутство, щодо захисту прав інтелектуальної власності, справ, пов'язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, а також щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
Новий порядок призначення, звільнення та відповідальності суддів
В межах судової реформи було підвищено мінімальний віку судді до 30 років та встановлено максимальний – 65 років. Також запроваджено процедуру призначення суддів на підставі публічного конкурсу та кваліфікаційного оцінювання. Таке призначення здійснюється Президентом за поданням Вищої Ради правосуддя (раніше обрання суддів безстроково здійснювала Верховна Рада). З метою забезпечення незалежності суддів, вони призначаються на посаду безстроково. Проте, задля уникнення зловживань, підстави для їх звільнення розширено та обсяги недоторканості звужено. Так, суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, в той час як вчинення ним злочину або дисциплінарного проступку матиме наслідком настання відповідальності на загальних засадах.
Також визначено виключний перелік підстав для звільнення судді, який охоплює, зокрема, такі підстави як: вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування своїми обов'язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, а також порушення суддею обов'язку підтвердити законність джерела походження майна. Вищій раді правосуддя (утвореній із Вищої ради юстиції) надано повноваження, з-поміж іншого, ухвалювати рішення про звільнення судді з посади, надавати згоду на затримання судді чи утримання його під вартою, ухвалювати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Крім того, упродовж дворічного перехідного періоду Президент буде наділений повноваженням здійснювати переведення усіх суддів з одного суду до іншого, а відповідні повноваження Вищої ради правосуддя у цій сфері буде відтерміновано.
Слід зазначити, що Закон щодо правосуддя передбачає, що повноваження суддів, раніше призначених на посаду строком на п'ять років, припиняються із закінченням строку, на який їх було призначено. Надалі такі судді можуть бути призначені на посаду у загальному порядку. Судді, які раніше обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження. Водночас, Законом щодо правосуддя передбачено проведення оцінки відповідності займаній посаді всіх без винятку суддів. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від зазначеного оцінювання, вважається підставою для звільнення судді з посади.
Впровадження додаткових вимог до суддів
Закон про судоустрій встановлює обов'язок судді підтверджувати законність джерела походження майна у зв'язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження, розпочатого за обставин, що викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді. Також суддя відтепер повинен подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв'язків судді, що є відкритими для загального доступу та оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Крім того, впроваджено повну перевірку декларації щодо кожного судді щонайменше один раз на п'ять років, а також за відповідним запитом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради правосуддя.
Конституційна скарга
Впроваджено можливість для всіх громадян та підприємств звернутися до Конституційного Суду із конституційною скаргою для вирішення Конституційним Судом питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України, якщо скаржник вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в його справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана в разі, якщо всі інші національні засоби юридичного захисту вичерпано.
Для отримання додаткової інформації просимо звертатися
до керуючого партнера Олексія Дідковського та радника Ярослава Петрова.
