Кінець 2019 і початок 2020 року продемонстрували деякі позитивні тенденції для підприємств, які вже стикалися з перевірками охорони праці Державної служби України з питань праці (далі "Держпраці") або внесені в план майбутніх перевірок. Справа в тому, що рядом апеляційних судів були винесені рішення на користь суб'єктів господарювання, які не допустили Держпраці до перевірки по одній і тій же причині - відсутність уніфікованої форми акта. З огляду на це, багато підприємств, швидше за все, будуть оскаржувати результати перевірок Держпраці на хвилі позитивних рішень судів. Пропонуємо в даній статті розібратися, що таке уніфікована форма акта, чи можна не допустити Держпраці до перевірки в разі її відсутності, і чи дійсно судова практика настільки виграшна для підприємств?
Що таке уніфікована форма акта?
Почнемо з головного: уніфікована форма акта - це єдиний шаблон документа, який в подальшому заповнюється перевіряючим органом за результатами перевірки. Відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі "Закон"), при перевірці підприємства може використовуватися виключно така уніфікована форма акта (ч. 15 ст. 4 Закону).
Наявність або відсутність у перевіряючого органу такої уніфікованої форми акта є важливим аспектом проведення перевірки, так як Законом допускається право підприємства відмовити перевіряючим в проведенні перевірки, якщо контролюючим органом не була затверджена і оприлюднена на власному офіційному сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань в залежно від ступеня ризику (абз. 12 ст. 10 Закону). При буквальному тлумаченні цієї норми виходить, що якщо у Держпраці немає затвердженої форми акта зі списком питань в залежності від ступеня ризику, розміщеної на офіційному сайті Держпраці, підприємство може не допускати перевіряючих.
Таким чином, уніфікована форма акта повинна існувати, бути належним чином оформлена і застосовуватися в ході перевірки підприємства.
Чи є у Держпраці уніфікована форма акта?
Якщо коротко, то на сьогодні такої форми акта немає. Причиною цьому є постанова Кабінету Міністрів України №342 від 10.05.2018 (далі "Постанова"), якою були затверджені дві нові методики розробки уніфікованих форм актів та визначення критеріїв ризику від діяльності суб'єктів господарювання (далі "Методики"). Таким чином, старі методики втратили силу, а розроблені на їх основі форми акта не повинні застосовуватися, оскільки не відповідають новим підходам Закону (зокрема, щодо розподілу питань залежно від ступеня ризику). Таку думку підтримували і апеляційні суди, визнаючи результати перевірки незаконними.
Але, як видно, прийняття нової уніфікованої форми акта не стоїть на порядку денному у Держпраці. Нової форми акта, яка б відповідала новим Методикам, прийнято не було, а перевірки все ж продовжаться.
Показові рішення апеляційних судів
Серед гучних спорів підприємство VS контролюючий орган, більшість знаходяться на стадії винесення рішення за результатом апеляційного розгляду. Так, Державна регулююча служба надала розголосу в мережі інтернет шести рішенням на користь підприємців, з яких одне рішення стосується Держпраці, а решта - інших контролюючих органів. Всі ці рішення судів об'єднує один і той же предмет спору: підприємство оскаржує результати перевірки через відсутність у контролюючого органу уніфікованої форми акта або невідповідності того акта, що використовується перевіряючим, уніфікованій формі. Наприклад, розглянемо кілька таких рішень.
Справа 1:
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2020, справа
№540/1990/19
У цій справі проти Держпраці підприємство не допустило орган до перевірки, за що було в подальшому оштрафовано. При цьому суд підтвердив, що Держпраці дійсно не затвердила і не оприлюднила нову форму акта, яка б відповідала новим Методикам, що були прийняті Постановою. Більш того, суд дійшов висновку, що ті органи, які не затвердили і не оприлюднили в установленому законом порядку відповідні уніфіковані форми актів втратили можливість проведення заходів державного нагляду (контролю), оскільки за результатами перевірок можливе складання актів перевірок виключно за уніфікованою формою.
Справа 2:
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019, справа №120/1254/19-а
Підприємство допустило до перевірки контролюючий орган, але потім оскаржило в суді використання таким органом старої форми акта, який не відповідає новій уніфікованій формі, прийнятій на основі нових Методик. Колегія суддів прийшла до висновку, що використання старої форми уніфікованого акта - достатня підстава для скасування штрафу, накладеного на підприємство за результатами перевірки.
Таким чином, суди фактично підтвердили право підприємств не допускати контролюючі органи до перевірки у разі невідповідності уніфікованої форми акта тій, яка фактично використовується при перевірці, або повної відсутності такої форми акта. Хоча, не всі рішення апеляційних судів так єдині. Не можна обійти стороною й інші рішення, в яких суд все ж не вважає подібну ситуацію з формою акта порушенням.
Справа №3:
Постанова П'ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2020, справа
№ 420/2042/19
У справі суд вказав, що Постановою тільки затверджена методика, яка лише встановлює єдиний підхід до розробки органами державного нагляду уніфікованих форм актів. Більше того, ця Постанова визначає початок застосування методики - після 01.09.2018, але не встановлює будь-яких термінів по розробці нової уніфікованої форми акта перевірки з урахуванням затвердження нової методики. У цьому випадку суд став на сторону перевіряючого органу, який діяв на підставі старої уніфікованої форми акта.
Справа №4:
Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, справа № 640/4984/19
Цією постановою суд висловив думку, ідентичну вищевказаній - Постанова не містить якихось термінів і зобов'язань контролюючих органів затверджувати нові уніфіковані форми актів, а значить, перевірка була законною.
Примітно, що 27.02.2020 у справі №620/995/19, в цьому ж Шостому апеляційному адміністративному суді, але з іншим складом суддів, в аналогічному спорі виграло підприємство. Так, суд підтримав підприємство, яке оскаржило результати перевірки, в тому числі, через те, що перевіряючим органом не було оприлюднено уніфікований акт перевірки. Цей факт ще раз доводить те, що практика судів не єдина і на рішення суду, яке підтримує підприємців, знайдеться аналогічна справа, але вже з протилежною позицією суду.
Дізнатися чи потрапила ваша компанія в графіки планових перевірок державних органів нагляду і контролю можна за допомогою сервісу CONTR AGENT.
Підготуватися до перевірки допоможе ресурс "Мистецтво оборони" ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Тестовий доступ до ІПС можна отримати за посиланням
Рішення апеляційного суду - гарантований захист при недопуску?
Незважаючи на наявність позитивної практики апеляційних судів, все ж вищою інстанцією в Україні є Верховний Суд. Тому, за більшістю з вище зазначених справ вже відкриті провадження у Верховному Суді, а значить буде перегляд і передбачити позицію суду дуже складно.
Неоднозначність правових позицій Верховного Суду дуже часто є коренем проблеми: в одній справі суд стає на бік підприємства, в іншій аналогічній - на сторону перевіряючого органу. Слід зауважити, що саме позиції Верховного Суду і визначають практику всіх інших судів, як і першої інстанції, так і апеляційної. Пропонуємо ознайомитися з деякими постановами Верховного Суду, де предметом спору виступала відсутність уніфікованого акта.
Справа №5:
Постанова Верховного Суду від 13.02.2020, справа № 808/3059/17
Підприємство допустило перевіряючих (Державна екологічна інспекція), а потім все ж оскаржило проведену перевірку, в тому числі, через відсутність належної уніфікованої форми акта. В цьому випадку Верховний Суд погодився з тим, що, дійсно, у перевіряючих на час перевірки не було затвердженої і опублікованій форми акта, але це не може бути підставою для обмеження контролюючого органу в здійсненні покладених на нього законодавством повноважень. Таким чином, суд фактично вказав на те, що хоч і наявна невідповідність закону, але все ж державний орган в силу наділення його контролюючими повноваженнями не може не здійснювати свої функції.
Справа №6:
Постанова Верховного Суду від 30.01.2020, справа № 804/3193/17
Орган державної архітектурно-будівельної інспекції на час проведення перевірки не мав затвердженої уніфікованої форми акта перевірки, але керувався наказом Міністерства регіонального розвитку, яке діяло на період до прийняття форми акта. Саме на цей наказ і посилався контролюючий орган під час дослідження ситуації в суді. Такий "вихід із ситуації" розглянуто судом як належні підстави для проведення перевірки. Незважаючи на пряму вимогу Закону, Верховний Суд порахував, що використання старої форми акта було необхідним і виправданим з огляду на завдання по забезпеченню безперервності виконання функцій державного архітектурно-будівельного контролю.
Таким чином, робити висновки про те, що Верховний Суд підтримає всі позитивні рішення апеляційних судів - рано. Залишається лише сподіватися на те, що в цьому питанні у судів сформується єдина практика, яка нагадає контролюючим органам, що стосовно них діє принцип "заборонено все, що не дозволено", а не навпаки.